До громадської думки Европи!

Безпримірна визиваюча політика Росії спровадила на цілий світ катастрофу, рівної якій історія майже не знає. Ми Українці, сини великого народу, поділеного між Австро-Угорщиною і Росією, і нечувано гнобленого царизмом, ми свідомі, про що розходиться в сій війні. Зовсім не про якусь геґемонію «ґерманства» чи «славянства». Війну веде культура з варварством. Війну ведеться тому, щоб остаточно зламати силу ідеї всемосковства, що принесла необчислимі шкоди цілій Европі та загрозила її добробут і культуру.

Використовуючи з злою волею політичну сліпоту славянських народів, зробила Росія ідею, знану під фалшивим назвищем «панславізму», знарядєм своїх агресивних плянів. Ся ідея розтрощила вже Україну як самостійну державу, розбила Польщу, ослабила Туреччину, а в останних роках кинула свої сіти навіть на Австро-Угорщину. Брамою, через яку мав увійти тріюмфуючий панмосковітизм до Австро-Угорщини, щоб її розтрощити, мала бути Галичина.

[…] коли нарід, що в Росії є брутально поневолений, в Галичині буде прихильний Росії, тоді буде незвичайно улекшена задача заткнути царський прапор на Карпатах. Зате, коли б 30 міліонів Українців в цараті під впливом своїх галицьких братів прийшли до властивої оцінки своїх національних і політичних інтересів, тоді збанкрутували би всі експанзивні пляни Росії.

[…] Лише свобідна Україна, зв‘язана з тридержавним союзом, могла би через свою далеку територію від Карпат аж до Дону і Чорного моря творити забороло для Европи проти Росії, яке раз на все зробило б нешкідливою експанзію царизму та увільнило б славянський світ від згубного впливу панмосковітизму.

[…] Ми – українці з Росії, що злучилися в «Союз визволення України» – уживемо всіх наших сил для остаточного обрахунку з Росією. В сих важних часах, в котрих наша нація по обох боках кордону готується до остаточної боротьби з нашим смертельним ворогом – звертаємося з сим покликом до цілого цивілізованого світа! Нехай світ поможе нашій слушній справі! Ми звертаємося з тим глибоким переконаннєм, що українська справа є рівночасно справою європейської демократії. Европа доти не прийде до сили, доки не буде вільна від грози інвазії царизму, доки не буде певна своїх культурних надбань, доки на широких степах України не повстане забороло проти Росії!

Великі жертви, які наш нарід приніс в своїй боротьбі з Росією в протягу соток літ, дають нам моральне право жадати уваги та зрозуміння цивілізованого світу для нашої справи, для незалежности України!..

25 серпня 1914.

За «Союз визволення України» Д. Донцов, В. Дорошенко, М. Меленевський, О. Скоропис-Йолтуховський, М. Залізняк, А. Жук.

Цит. за: Українська суспільно-політична думка в 20 столітті: Документи і матеріали / Ред. Гунчак Т., Сольчаник Р. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://chtyvo.org.ua/authors/Hunchak_Taras/Ukrainska_suspilno_politychna_dumka_v_20_stolitti_Dokumenty_i_materialy_Tom_1

Література [1;5;7;8;9;12;20;21;22;32;40;46;65;71;82;88;98;114;115;124;142;143;157;164;172; 177;192;232]