Нейролептанальгезія та транквиллоанальгезія

- це методи загального знеболення, без виключення свідомості, шляхом введення людині (пацієнту) активного анальгетика (фентаніл) у сполученні з нейролептиком (дроперідолом). Комбінований препарат називається таламонал. Анальгетик зменшує больову чутливість, а нейролептик потенцює анальгетичну дію (синергізм). Крім того, нейролептик виявляє транквілізуючу дію та усуває негативні емоції, які супроводжують хірургічну операцію.

Транквіллоанальгезія аналогічна, але тут використовують активний анальгетик разом з транквілізатором.

Rp.: Phenazepami 0,0005

D.t.d. N. 50 in tab.

S. По 1-2 таблетки 2-3 рази на день.

Rp.: Sol. Sibazoni 0,5% 2ml

D.t.d. N. 10 in amp.

S. По 1 мл підшкірно.

Седативні засоби

Седативні засоби (лат. sedatio - заспокоєння) - це лікарські препарати, які.проявляють заспокійливу дію, тому що підсилюють процеси гальмування в ЦНС. Вони зменшують або усувають легкі прояви неврозів, зокрема дратівливість, покращують настрій, нормалізують сон, потенціюють дію снодійних, анальгезуючих і транквілізуючих засобів. На відміну від транквілізаторів, седативні препарати не викликають міорелаксації, явищ психічної залежності. Вони добре переносяться хворими, не мають серйозних побічних ефектів, тому їх широко використовують у клінічній і амбулаторній практиці, навіть при лікуванні хворих старечого і похилого віку.

Серед цих препаратів важливе значення мають солі бромоводневої кислоти (броміди), препарати валеріани й інших лікарських рослин, а також деякі похідні барбітурової кислоти у малих дозах.

До групи бромідів належать натрію бромід і калію бромід.

Натрію бромід (Natrii bromidum) і калію бромід (Kalii bromidum)- добре розчинні у воді солі. Випускаються у порошку і таблетках по 0,5г. Призначаються внутрішньо у таблетках, розчинах і мікстурах по 0,1 -1г на прийом 3-4 рази на день до їжі.

Ці препарати сприяють відновленню рівноваги між процесами збудження і гальмування в корі великих півкуль при порушенні їх співвідношення.

У лабораторії І.П. Павлова було встановлено, що броміди підсилюють і сприяють концентрації гальмування у корі великих півкуль, не знижуючи при цьому збудливості нервових клітин. І.П. Павлов підкреслював, що "...бром має спеціальне відношення до гальмівного процесу, відновлюючи і підсилюючи його..." Було також встановлено, що заспокійливий ефект бромідів у значній мірі визначається типом нервової діяльності: чим сильніший тип, тим у більшій дозі їх необхідно призначати, і навпаки. Токсичність бромідів невелика. Однак, вони можуть кумулювати в організмі і викликати явища "бромiзму", які являють собою пригнічення ЦНС (апатія, сонливість, послаблення пам’яті), висипи на шкірі, катаральні явища. Якщо з’являються симптоми бромізму, необхідно перервати прийом препарату, та призначити багато підсоленої води внутрішньо. Для попередження симптомів "бромизму" треба часто замінювати білизну, часто митися, полоскати рота і один раз на тиждень приймати сольовий проносний засіб (магнію сульфат).

Магнію сульфат (Magnеsii sulphas) – випускається при парентеральном введенні, виявляє заспокійливу дію. В залежності від дози відбувається: седативний, снодійний або наркотичний ефект. При внутрішньому використанні також в залежності від кількості є жовчогінним або проносним засобом. Також при внутрішньовенному та внутрішньом’язовому введенні виявляє гіпотензивну, антиарітмічну та спазмолітичну дію.

Бромкамфора (Bromcamphora) – випускається у таблетках по 0,15 - 0,5г. Дія заспокійлива, покращує серцеву діяльність. Призначають внутрішньо, як заспокійливий засіб від неврастенії при неврозах серця.