Самоосвіта

Вступ

Видання конспекту лекцій з дисципліни «Вступ до спеціа- льності» обумовлене тим, що немає одного загального підруч- ника з даної дисципліни, який відображав би повністю весь курс. Наявні підручники містять тільки окремі розділи а іноді тільки теми дисципліни, тому доцільно весь матеріал зібрати в одному конспекті лекцій

Конспект лекцій "Вступ до спеціальності" складається з двох частин. У першій частині розглянута система вищої освіти України та місце спеціальності «Комп’ютирізовані системи, ав- томатика та управління» у системі вищої освіти, основи інфор- маційних систем та технологій, теорія алгоритмізації та форма- лізації інженерних задач, основи комп’ютерних мереж, поняття інформації та її обробки у системах управління, поняття про си- стеми керування.

У другій частині розглянути методи та засоби аналізу сис- тем управління, автоматизовані системи управління, основні те- хнологічні процесів у виробництві, класифікація програмного забезпечення систем управління, основ теорії надійності, основ метрології, сертифікаці та стандартизації, також розглянуті ос- новні концепції одержання наукової інформації.

Конспект лекцій допоможе студентам у їх самостійній ро- боті над розділами теми.

ТЕМА 1 ВИЩА ОСВІТА В УКРАЇНІ

1.1 Ситсема вищої освіти в Україні

1.1.1 Склад системи освіти і структура освіти в Україні

Освіта – це система навчання, соціалізації та розвитку, спрямована на засвоєння індивідом системи елементів об'єктив- ного досвіду людства, необхідного для успішного здійснення ним діяльності в обраній сфері суспільної практики та визнана суспільством як певний рівень розвитку індивіда. При цьому під соціалізацією розуміють якісну і кількісну зміну системи цінностей, соціально значимих переконань і установок, цінніс- них орієнтацій, ідеалів, моральних якостей особистості, необ- хідних для досягнення успіху у певному суспільстві (соціумі).

Освіта – передача накопичених суспільством знань моло- дому поколінню для розвитку у нього пізнавальних можливос- тей, а також набуття умінь і навичок для практичного застосу- вання загальноосвітніх та професійних знань.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистос- ті та вищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здатностей, виховання високих моральних цінностей, формування громадян, здатних до усвідомленого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення економіки кваліфікованими фахівцями (преамбула Закону України «Про освіту»).

Освіта як система має структуру (складові та зв′язки), яка може бути представлена за різними цілями та функціональним задачам, рівнем управління, видам фінансування, рівнем та фо- рмам освіти і т.д.. Розглянемо сучасну систему освіти України, покажемо деякі результати її реформування.

Система освіти Украіни включає:

мережу учбових закладів різного рівня, типу і форм влас- ності;

наукові, науково-методичні та методичні організації, які проводять наукові дослідження в інтересах освіти, наукове забеспечення розвитку системи освіти;

проектні та виробничі організації і підприємства, які забе- спечують систему освіти учбовою і методичною літерату- рою;

органи державного управління системою освіти.

Розглянемо детальніше ці складові.

Регіональна мережа учбових закладів складається з:

Ø дошкольних установ освіти: дитячих ясел і садків, ясел- садків, сімейних, прогуляночних, дошкільних закладів компенсуючого та комбінованого типів з короткочасним, денним, добовим перебуванням дітей, а також дитячі сад- ки інтернатного типу, дитячі дома та ін.;

Ø загальноосвітніх шкіл трьох ступенів – початковий, осно- вний та старший, (шкіл-інтернатів, вечірніх шкіл, гімна- зій, ліцеїв, спеціалізорованих шкіл, шкіл соціальної реа- білітації і т.п);

Ø установ позашкільної освіти: домів дитячої творчості, клубів за інтересами, художніх колективів і т.п.;

Ø професійно-техничних учбових закладів: профтехучи- лищ, професіонально-художніх училищ, учбово- виробничих та учбових центрів, вищіх професіональних училищ, центрів підготовки та перепідготовки робочих кадрів та ін.;

Ø вищіх учбових закладів: університетів, академій, інститу- тів, консерваторій, коледжів, технікумів (училищ) та ін.;

Ø учбових закладів післядипломної освіти: інститутів під- вищення кваліфікації та перепідготовки кадрів.

Наукові, науково-методичні та методичні організації включають:

§ НІІ АПН України (педагогіки, психології, проблем виховання, педагогіки та психології

професіональної освіти, засобів навчання, вищої освіти);

§ науково-методичні центри (вищої освіти, профтехосвіти та средньої освіти, проблем якості, организації розробки і виробництва засобів навчання та ін.) Міністерства освіти та науки;

§ міські та районні методичні кабінети.

До проектних і виробничих організацій та підприємств належать: Науково-методичний центр організації розробки та виробництва засобів навчання, Методично-видавничий центр організації випуску і доставки навчальної літератури, видавництва – ―Педагогічна освіта‖, ―Віпол‖, ―Політехнік‖,

―Либідь‖ та ін.

Органами державного управління освіти є: Міністерство освіти та науки, Міністерство освіти АКР, Управління освіти та науки обласних і Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, міські та районні відділи освіти, управління (головні управління) міністерств, державних комітетів, що мають у своєму підпорядкуванні навчальні заклади (Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство охорони здоров’я, ГНАУ та ін.), Вища атестаційна комісія, Державна аккредитаційна комісія.

Структура освіти є характеристикою освіти за цілями навчання. Структура освіти представлена на рис. 1.1.

Структура освіти

Загальна освіта:

- дошкільна;

- загальна середня;

- позашкільна.

Професійна освіта:

- професійно- технічна;

- вища;

- післядипломна;

- підготовка науковоо-

педагогічних кадрів

Самоосвіта

Рисунок 1.1

– це рівень знань, що набуваються у ВНЗ на базі повної загальної середньої освіти, необхідний фахівцям ви- щої кваліфікації у різних галузях народного господарства, науки та культури.

Вища освіта забеспечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, отримання громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликання, інтересів і здібностей, вдосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку і підвищення їх кваліфікації.

Післядипломна освіта – спеціалізоване вдосконалення освіти та професіональної підготовки особистості шляхом поглиблення, розширення та оновлення її професіональних знань, навиків та вмінь чи отримання другої спеціальності на основі отриманої раніше спеціальності.

Післядипломна освіта забеспечує умови для безперервної і послідовної оовіти і включає:

Ø перепідготовку – здобуття другої спеціальності на основі отриманого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня;

Ø спеціалізацію – набуття особистістю здібностей виконувати окремі завдання та обов′язки, що мають особливості у межах спеціальності;

Ø підвищення кваліфікації – набуття особистістю здібностей виконувати додаткові завдання та обов′язки у межах спеціальності;

Ø стажування – набуття особистістю досвіду виконання задач та обов′язків певної спеціальності.

Самоосвіта направлена на розвиток здібностей і талантів громадян, на набуття ними корисних знань, навиків та вмінь. Самоосвіта забеспечується відкритими і народними університетами, лекторіями, бібліотеками, центрами, клубами, учбовими теле-, радіо програмами і т.п.

1.1.2 Освітні рівні

Характеристикою результата освіти є освітні та освітньо- кваліфікаційні рівні.

Освітній рівень – характеристика освіти за ознаками ступеня сформованості інтелектуальних якостей особистості, достатніх для продовження освіти та отримання відповідної кваліфікації.

В Україні встановлені наступні освітні рівні:

- початкова загальна середня освіта (4 класи школи);

- базова загальна середня освіта (9 класів школи);

- повна загальна середня освіта (12 класів школи);

- неповна вища освіта (технікум, коледж);

- базова вища освіта (рівень «бакалавр» у ВНЗ);

- повна вища освіта (рівенень «спеціаліст» та «магістр» у ВНЗ).

Початкова загальна середня освіта реалізуєтья в 1 – 4 класах початкової школи, базова загальна середня освіта реалізується в 5 − 9 класах основної школи, повна загальна середня освіта реалізується в 10 – 12 класах старшої школи.

Всі три рівні вищої освіти реалізются в рамках певних програм підготовки иа характеризуються наступними нормативними строками навчання на базі повної загальної середньої освіти:

§ неповна вища освіта - 2 – 3 роки.

§ базова вища освіта - 3 – 4 роки.

§ повна вища освіта – більше 5 років.

Під час реформування системи освіти України було додатково введено два рівні вищої освіти – "базова вища освіта (Законом "Про освіту" у 1991 р.) та "неповна вища освіта " (Законом "Про вищу освіту" у 2003 р.).

У професіональній освіті використовуються наступні поняття: професія, спеціальність, спеціалізація спеціальності та кваліфікація.

Професія – вид економічної діяльності, обумовлений суспільним розподілом праці та вимагає певних знань, навиків та вмінь.

У процесі розвитку економіки, техніки та технологій відбувається відмирання старих та виникнення нових професій. Перелік (назви) професій в Україні встановлюється державним стандартом ДК-003-95. Слід мати на увазі, що кваліфікація спеціаліста з вищою освітою у дипломі записується через назву відповідної професії.

Спеціальність – категорія сфери праці, що характеризує особливості направленості трудової діяльності та специфіку роботи у межах професії.

Спеціалізація спеціальності – категорія професіональної освіти, що характеризується відмінностями в засобах праці, продукта праці чи умовами діяльності в межах спеціальності.

Кваліфікація – категорія професіональної освіти, що характеризує ступінь сформованості знань, навиків та вмінь, що забеспечують здатність виконувати задачі та обов′язки певного рівня професійної діяльності.

У сфері праці розрізняють наступні рівні професійної діяльності:

§ виконавчий рівень, який вимагає вмінь використовувати налаштований об′єкт діяльності (знаряддя праці) при виконанні певних задач діяльності, знань призначення об′єкта і його основних характеристик властивостей;

§ операторський рівень, який вимагає готувати (налаштовувати) систему та управляти нею при виконанні певних задач діяльності та знань принципа (основних особливостей) побудови та дії системи на структурно- функціональному рівні;

§ технолого-експлуатаційний рівень, який вимагає вмінь при виконанні певних задач діяльності тестувати і аналізувати роботу системи з метою виявлення та усунення несправностей і знань методів аналізу функціонування системи та методів аналіза, пошуку та усунення несправностей;

§ проектно-конструкторський рівень, вимагає вмінь при виконанні певних задач діяльності проводити розробку систем, що відповідають характеристикам (властивостям), та знань синтезу і технологій розробки системи та способів її моделювання;

§ дослідницький рівень, який потребує вмінь проводити дослідження систем з метою перевірки їх відповідності заданими властивостям, вирішити задачі оптимізації систем, а також знань методів дослідження систем, методів оцінки їх застосування при вирішенні конкретних задач.

1.1.3 Освітньо-кваліфікаційні рівні

В Україні встановлені наступні освітньо-кваліфікаційні рівні (ОКР), які відповідають певним рівням професійної діяльності:

- кваліфікований робочий;

- молодший спеціаліст;

- бакалавр;

- спеціаліст;

- магістр.

Кваліфікований робочий – це ОКР робочого, котрий на основі повної або базової загальної середньої освіти отримав спеціальні знання та вміння, має відповідний досвід їх застосування для вирішення професійних задач у певній галузі економічної діяльності.

Кваліфікований робочий призначений для виконання рівня професійної діяльності.

Молодший спеціаліст – це ОКР вищої освіти особистості, котра на основі повної загальної середньої освіти отримала освітній рівень – неповна вища освіта за направленням підготовки, спеціальні вміння та знання, достатні для виконання виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, які передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Молодший спеціаліст призначений для виконання операторського рівня професійної діяльності.

Бакалавр – це ОКР вищої освіти особистості, котра на основі повної загальної шкільної освіти отримала базову вищу освіту за направленням підготовки, фундаментальні та спеціальні вміння та знання відносно узагальненого об′єкта роботи (діяльності), достатні для виконання задач і обов′язків (робот) певного рівня професійної діяльності, які передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Бакалавр передбачений для виконання технолого- експлуатаційного рівня професійної діяльності.

Спеціаліст – це ОКР вищої освіти особистості, котра на основі ОКР бакалавра отримала освітній рівень – повну вищу освіту, спеціальні вміння та знання, достатні для виконання професіональних задач та обов′язків (робот) певного рівня професійної діяльності, які передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Спеціаліст призначений для виконання проектно- конструкторського рівня професійної діяльності.

Магістр – ОКР вищої освіти особистості, котра на основі ОКР бакалавра отримала повну вищу освіту, спеціальні вміння та знання, достатні для виконання професіональних задач та обов′язків (робот) інноваційного характера певного рівня професійної діяльності, які передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Магістр передбачений для виконання дослідницького рівня професіональної діяльності.

Нові ОКР "бакалавр" та "магістр", відповідають академічним кваліфікаціям (ступеням) університетів Західної Європи та Америки, що були введені у 1991 році Законом "Про освіту". ОКР "молодший спеціаліст" відповідає попередньому кваліфікаційному рівню "технік".

Взаємозв′язки освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів відображені на рис. 1.2.

Освітні рівні Освітньо-