Тема. Буддизм

1. Причини виникнення буддизму.

2. Життя і діяльність Гаутами Шак'ямуні.

3. Основи буддійського віровчення.

4. Буддійський канон "Трипітака".

Рекомендації щодо підготовки

Відповідаючи на питання виникнення буддизму, треба пригадати у якій країні та в який час виникає перша світова релігія. Ці факти допоможуть усвідомити, що буддизм співіснував з брахманізмом, що і визначило специфіку буддизму як релігії для нижчих верств населення.

Однак нова ідеологія також сприйняла і деякі положення брахманської релігії. Це догмати про сансару (переродження), карму (відповідальність за життєві вчинки), необхідність самопізнання тощо.

Виникнення буддизму пов'язують з ім'ям індійського принца Сіддхартхи Гаутами (Будди). При розгляді його біографії треба визначити основні життєві події, що спонукали Гаутаму до формулювання основ нової релігії, яка поставила собі за мету позбавити людство від страждань.

Характеризуючи буддійське віровчення, особливу увагу треба звернути на реалізацію принципу свободи в цій релігії. Людина в буддизмі відкрита для пізнання істини, вищої мудрості вона повинна досягти сама. Будда не Бог, він учитель, який змальовує протиріччя, підводить до проблеми, не вказуючи шляху її розв’язання.

Необхідно розглянути зміст і значення Чотирьох Благородних Істин та Восьмирічного Шляху, які визначають віровчення буддизму й ведуть до досягнення мети кожного віруючого – нірвани.

Розглядаючи питання про Священну книгу буддизму – "Трипітаку", треба звернутися до історії її написання та визначити, як перекладаються розділи буддійського канону задля кращого запам'ятовування та розуміння її суті.

Контрольні питання:

1. Причини виникнення буддизму.

2. Що спільного і відмінного у вченнях буддизму та брахманізму?

3. Чому принц Сіддхартха почав називатися Буддою?

4. Що таке нірвана?

5. Як називається Священна книга буддистів?

Література: [ 2, 11, 12, 15, 19, 20, 22 ].

Самостійна робота № 4

Тема. Різновиди буддизму

1. Тібетська форма буддизму – ламаїзм.

2. Дзен-буддизм та його відмінність від традиційного буддизму.

3. Буддизм махаяни та хінаяни.

Рекомендації щодо підготовки

Різновиди буддизму розповсюджуються в інтелігентських колах і серед чернечих громад (хінаяна, махаяна, ламаїзм) і за межами Індії, пристосовуючись до вірувань народів різних країн (дзен-буддизм).

Для першого питання потрібно використати матеріал, який стосується історії виникнення, основних положень та особливостей культу ламаїзму. Не відрізняючись основними догматами від інших течій буддизму, ламаїзм першочергову роль відводить ламам, уважаючи, що без їхньої допомоги віруючий не зможе отримати переродження і досягти нірвани. Головним для цього вчення є покірність ламі й владі.

Специфічними рисами культових дій ламаїстів є пишне богослужіння, безліч обрядів, магічних заклинань.

Особливості дзен-буддизму визначаються суспільно-історичними умовами розвитку Китаю та Японії, у яких дана буддистська течія набула найбільшого розповсюдження. У цих країнах дзен-буддизм став надійним засобом формування військово-етичного ідеалу – відданості та суворої дисципліни, стійкості та мудрості.

Аналізуючи буддизм махаяни та хінаяни, слід мати на увазі, що специфічні риси цих релігійних напрямів зумовлені різними сферами їх побутування: хінаяна – чернецька релігія, махаяна – світська.

Контрольні питання:

1. У яких країнах поширився буддизм і яких набув специфічних рис?

2. Хто такі лами? Їх роль у житті віруючих.

3. Чим відрізняються напрями махаяна і хінаяна?

Література: [ 2, 6, 11, 12, 17, 19, 24].

Самостійна робота № 5

Тема. Християнство в Україні

1. Християнізація України.

2. Митрополія Київська і всієї Русі.

3. Українська автокефальна церква.

4. Виникнення трьох гілок православ’я.

Рекомендації щодо підготовки

У наукових дослідженнях немає єдиної думки про час виникнення християнства на Русі, вказуються різні дати, століття. Тому висвітлюючи певну позицію, потрібно назвати автора та навести його аргументацію.

Друге питання потребує глибокого аналізу вітчизняної історії періоду ХІ – ХІV століть. Ці знання допоможуть усвідомити причини утворення „митрополії Київської і всієї Русі”. Потрібно зауважити, що Руська церква і Київська митрополія того часу – це синонім, різні назви однієї і тієї самої організації (1354 рік), тільки з 1441 р. за часи митрополита Іони вона почала називатися Московська і всія Русі.

Розкриваючи третє питання, потрібно усвідомити, що рух за автокефалію православної церкви в Україні було започатковано в ім’я відродження українського православ’я. Автокефальна церква (з грецької авто - „сам”, кефалі – „голова”) – та, що має самостійний статус. Необхідно звернути увагу на історію автокефальної церкви, простежити, у чому вона перегукується з історією України.

Висвітлюючи останнє питання, необхідно розповісти про долю української православної церкви (УПЦ), української автокефальної православної церкви, російської православної церкви (РПЦ), які утворили три гілки православ’я в Україні.

Література:[ 1, 5, 11, 14, 25].

Самостійна робота № 6