Формування предмету доказування

Повертаючись до запропонованих стадій процесу доказування, розкриємо стадію формування предмету доказування. Матеріаль­ні і процесуальні особливості процесу формування предмету дока­зування глибоко аналізуються теоретиками цивільного проце­су,¹" хоча деякі автори розглядають його в контексті діяльності адвокатів при розробці адвокатом правової позиції по справі"¹, а тому зосередимо увагу лише на стадійності у формуванні процесу доказування. Встановити коли ця стадія розпочинається і закін­чується дуже складно, оскільки вона зилежить від "ролі" в про­цесі конкретного суб'єкта доказування. Так, для юридично нео­бізнаної особи ця стадія в основному має чітко новиражений характер, оскільки особа буде описувати всі обставини без чіткої уяви про їх значення, а докази буде визначати лише ті, які вона вважає належними до справи. В той же час, юридично обізнана особа, наприклад, адвокат вже спілкуючись із клієнтом і при пер­шій розмові має сприймати обставини в контексті чинного зако­нодавства і буде одночасно формувати предмет доказування по майбутній справі і під цей предмет відбиратиме та аналізуватиме відповідні докази. Ця позиція може в подальшому змінюватись навіть під час судового засідання, про що свідчить ст. 81 нового ЦІІК, але з власного досвіду один із авторів хоче навести такий

'" ШтгфСі М II Цивільний щнтщпг К.: їм Юре, 1907, - С. 253 -255; Гражданский процесс. / Под ред. К. И. Комиссаром, Ю. К. Осипом. -М.: ІІКК, 1996. - С.175-178; Цивільне процесуальне право України. / Під ред. В.В. Комаром. - Харків: Право. 1999. - С. 189 102: Злмгинигва Л. М.. Илюхина М. А.. Решетникова И. В, Доказывание в судебной практике по гражданским делам. - М.: Норма, 2000. - С. 45-46.

^т Ватман Л- П.. Елимров В. А. Адвокат в гражданском процессе. - М.: Юридическая лите­ратура, I960. - С. 19; Адвокатская деятельность / Под ред. НИ. Буровина. - М. МІГШУ. 2001. - Г.264 265: Любшее Ю. ф. Адвокатура в России. - М.: (УК) «Профобразование». 2001. - С. 600 618 та їм.

приклад. До Замостянського райсуду м. Вінниці звернулась гр. X., яка була юридично необізнаною, з позовною заявою, яка не відповідала вимогам ст. 137, 138 чинного ЦПК (ст. ст. 119, 120 нового ЦПК). Після неодноразового надання їй строку для усу­нення недоліків позовної заяви, суддя порадив їй звернутись до адвоката, що кардинально вирішило проблемну ситуацію. Тобто адвокат з її слів і матеріалів обґрунтував позовні вимоги.

Отже формування предмету доказування в основному - це ді­яльність, яка має здійснюватись юридично грамотними особами.

Аналізуючи хід судового засідання виникає запитання, а хто конкретно зобов'язаний формувати предмет доказування у спра­ві? Яким чином це відбувається та чи можливо вважати обов'язки щодо подання доказів сторонами, які закріплені у ст.10 нового ЦІІК, такими, які спрямовані на безпосереднє формування пред­мету доказування? У новому ЦПК повинні мати місце норми, які б закріплювали правила визначення належності та допустимості доказів, що мають визначати суб'єктів формування предмету до­казування та наслідки неналежного формування предмету доказу­вання. Вважаємо, що сторони та їх процесуальні представники є основними суб'єктами формування предмету доказування по справі. Підставою для вирішення питання про належність доказів • норми матеріального права, на основі яких можливо визначити наявність зв'язку між доказами і встановлюваними по справі об­ставинами. Це питання має вирішуватись за принципом змагаль­ності, але остаточне рішення про допустимість і належність дока­зів має приймати суддя. Зокрема, про повноваження суду щодо визначення фактів, які необхідно встановити для вирішення спо­ру і які з них визначаються кожною стороною та які підлягають доказуванню, говориться в ст. 28 чинного ЦІІК'⁴⁴ (авторське -ст. 58 нового ЦПК).

Отже кожний суб'єкт процесу доказування, якщо він юридич­но грамотний, формує предмет доказування у справі.

Стосовно стадії збирання доказів, то авторська позиція відріз­няється від найбільш близької і загальноприйнятої тим, що вони

"' Цтра Т, Принципи і сучасні проблеми процесу доказування. - Підіїрік мннцтво, господар ствоіпрпво JMM2 Si. і S4-S7.