Слово як основна одиниця лексикології

Лексика (грец. lexikos - "словниковий") - це "словниковий склад мови [6, с.14]. Розділ науки про мову, який вивчає лексику в усьому її обсязі, називається лексикологією. Основний "предмет лексикологічних досліджень - слова в усіх їх функціональних виявах

Слово - центральна функціонально-структурна одиниця мови. Усі інші елементи мови існують або для слова й у слові (фонеми та морфеми), або завдяки йому (речення).

Отже, слово - це самостійна, наділена одним або кількома граматичними значеннями одиниця мови, яка передає одне чи більше лексичних значень, легко відтворюється і є будівельним матеріалом для речення.

Слова виникають по-різному. Назва кенгуру, наприклад, виникла через непорозуміння. Коли англійці запитували в Австралії тубільців про назву дивовижних тварин, яких вони побачили тут уперше, ті, не знаючи англійської мови, природно відповідали: "не розумію", що для англійців звучало як "кенгуру". А такі слова, як ампер, вольт, ват, - це переведені до розряду загальних назв прізвища видатних учених [5, с.44].

Слово в мовленні виступає в різних формах і з різним значенням. Для позначення всіх різновидів слова терміна слово недостатньо. Тому в лексикології використовують ще поняття лексема й словоформа [26, с.95-96].

Лексема - це окреме слово з усією сукупністю властивих йому форм словозміни й значень у різних контекстах. Наприклад, форми голова, голови, голові, голову і т.д. з усіма значеннями ("частина тіла", "керівник установи", "передня частина колони" і т.п.) становлять одну лексему - голова. Лексема - це узагальнене, абстрактне поняття. [28]

Словоформа - це окреме слово в певній граматичній формі. Наприклад, корінь, кореня, кореневі, коренем - це одна лексема, але чотири різні словоформи. [29]

Слово, як правило, має одне чи більше лексичних значень, тобто має свою семантику. Семантика - це "смислова сторона мовних одиниць: слів, словосполучень, фразеологізмів, морфем.