Зміст і структура фізичної підготовки у Збройних силах України

ЛЕКЦІЯ 6

ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ

Фізична підготовка — це цілеспрямований управляючий про­цес фізичного вдосконалення військовослужбовців, який здійснюється з урахуванням особливостей їхньої військово-професійної діяльності.

Під системою фізичної підготовки військ прийнято вважати упорядковану відпо­відно до вимог бойової діяльності сукупність взаємопов'язаних компонентів, які становлять концептуальні основи, процес фізичного вдосконалення військово­службовців та управління цим процесом

Становлення та розвиток системи фізичної підготовки армії та військо­во-морських сил тісно пов'язані з прогресивними змінами у характері веден­ня бою, технічним оснащенням збройних сил, штатно-організаційною струк­турою, способами комплектування військових частин і підрозділів, рівнем фізичної підготовленості та здоров'я призовного контингенту, а також у прак­тиці бойової підготовки і впровадженні результатів наукових досліджень.

Зміст і структура фізичної підготовки у Збройних силах України

Система фізичної підготовки розроблена відповідно до вимог, що висуваються бойовою діяльністю до фізичного стану особового складу, і містить у собі три підсистеми:

• концептуальні основи;

• процес фізичного вдосконалення військовослужбовців;

• управління процесом фізичного вдосконалення військовослужбовців.
Дана схема властива будь-яким системам фізичної підготовки, незалеж­но від їх належності до тих чи інших епох і типів армій.

Концептуальні основи системи фізичної підготовки військ — це суб'єк­тивне відображення вимог сучасного бою до фізичного стану особового складу, а також реальних можливостей і шляхів забезпечення фізичної го­товності військовослужбовців до бойової діяльності. Вони включають мету, завдання і принципи фізичної підготовки.

Мета — це загальна спрямованість фізичної підготовки, її специфічне призначення як складової частини системи бойового вдосконалення військ.

Без постановки точно сформульованої і конкретної мети висока ефек­тивність функціонування будь-якої педагогічної системи неможлива.

Науково обгрунтована мета фізичної підготовки повинна:

• відповідати загальній спрямованості військового навчання і виховання у системі бойової підготовки військ;

• враховувати специфічні особливості фізичної підготовки як відносно самостійної частини системи бойового вдосконалення військ;

• передбачати наявність об'єктивних умов для її успішного досягнення на прак­тиці;

• комплексно віддзеркалювати як загальні, так і специфічні вимоги до фізичного стану військовослужбовців різних родів військ (військово-морських сил) і військ особливого призначення;

• чітко диференціювати специфічні функції фізичної підготовки;

• враховувати основні закономірності формування і підтримання на певному рівні фізичної готовності військовослужбовців

Порівняння досягнутих результатів з метою дає можливість оцінити ре­альну ефективність тієї чи іншої системи фізичної підготовки військ, забез­печити необхідний зворотний зв'язок.

---2

Завдання фізичної підготовки розкривають і конкретизують її мету. При цьому кожне завдання містить у собі відповідну частину цільової установки. Формулюючи завдання, враховують специфічні функції фізичної підготовки, конкретні вимоги до фізичного стану військовослужбовців тих або ін­ших військових спеціальностей та інші умови. Особливе значення має ре­альність практичного досягнення поставлених завдань.

Раціонально організована фізична підготовка разом із формуванням відповідних показників фізичної готовності військовослужбовців може ціл­ком успішно сприяти вирішенню багатьох інших завдань бойового вдоско­налення особового складу армії і військово-морських сил.

Принципи — це теоретико-практичні положення, що мають особливу важливість. Відображаючи ті чи інші закономірності всебічного вдоскона­лення людини, вони служать головними орієнтирами на шляху досягнення мети і вирішення поставлених завдань. Фізична підготовка військ, як і будь-який інший цілеспрямований та управляючий педагогічний процес, також повинна організовуватися і здійснюватися на основі певних науково об­ґрунтованих і чітко сформульованих принципів.

На фізичну підготовку особового складу армії та військово-морських сил, яка є педагогічною галуззю військово-професійної діяльності, поши­рюють свою дію принципи, притаманні системам більш високого порядку. Так, під час фізичної підготовки військовослужбовців реалізуються принци­пи загальної системи навчання, розвитку і виховання населення, військово­го навчання і виховання, державної системи фізичного виховання і спор­тивного тренування, управління різними соціальними явищами.

Разом із цим фізична підготовка військовослужбовців — важлива лан­ка державної системи фізичного виховання, а також складова частина сис­теми бойового вдосконалення військ. Вона має свої специфічні закономір­ності і володіє цілим рядом особливих властивостей. Тому для фізичної підготовки військ сформульовані свої специфічні принципи — найбільш загальні керуючі положення, що витікають із закономірностей процесу формування і підтримування фізичної готовності особового складу до бо­йової діяльності, управління даним процесом, які під час їхньої практичної реалізації забезпечують суттєве підвищення ефективності системи фізичної підготовки.

До цих найбільш загальних принципів фізичної підготовки входить багато окремих принципів навчання, виховання, розвитку та згуртування військовослужбовців, а також керівництва, організації, забезпечення та про­ведення фізичної підготовки особового складу.

Для реалізації мети, завдань і принципів фізичної підготовки застосо­вуються відповідні засоби і методи, тому мета, завдання і принципи, кон­кретизуючи спрямованість процесу фізичного вдосконалення військово службовців і управління ними та будучи своєрідними методологічними ус­тановками, постають як систематизуючі фактори фізичної підготовки військ, тобто саме вони надають їй якісної впевненості, наповнюють її конкретним змістом.

Розглянемо тепер процес фізичного вдосконалення військовослужбовців. Діяльність військовослужбовців, спрямована на фізичне вдосконалення, будучи однією з підсистем фізичної підготовки військ, структурно складається з таких компонентів, як засоби, методи і форми.

Засоби у широкому розумінні слова — це усе те, що використовуєть­ся людиною для досягнення відповідної мети, вирішення тих або інших завдань. Вони можуть бути природні, технічні, словесні, рухові та ін. На думку вчених, як засіб того, що необхідно для реалізації мети, виступають не тільки різні предмети і сили природи, незліченна кількість предметів, створених людиною, але й фізичні, а також духовні сили самої людини.

Специфічність засобів фізичного вдосконалення військовослужбовців полягає в тому, що їх дія спрямована не на будь-який предмет, а безпосе­редньо на саму людину, на покращання її фізичного стану.

Основними засобами фізичного вдосконалення військовослужбовців традиційно вважаються фізичні вправи, природні загартовуючі та гігієнічні фактори.

До засобів фізичного вдосконалення особового складу армії та військово-морських сил за певних умов належать й елементи військово-професійної роботи — військово-професійні прийоми і дії, що використовуються для покращання фізичного стану військовослужбовців, вирішення інших завдань їх навчання і виховання

Методи — це способи застосування різних засобів фізичного вдосконалення військовослужбовців, конкретні шляхи досягнення певної мети або вирішення поставлених завдань. Характерні особливості тих або інших методів обумовлюються головним чином специфікою відповідних засобів, які використовуються для навчання, розвитку, виховання та згуртованості військовослужбовців. Виділяються методи розвитку фізичних якостей, формування рухових навичок, виховання психологічних якостей та ін. Сукупність методів, а також різних методологічних прийомів, які використовуються у взаємозв'язку, становить відповідну методику.

Форми фізичного вдосконалення військовослужбовців — це специфічні, часові та організаційні межі використання засобів і методів фізичної підготовки, визначені способи існування і фіксування її змісту.

До основних форм фізичної підготовки належать:

n навчальні заняття;

n ранкова фізична зарядка;

n спортивно-масова робота;

n тренування в процесі навчально-бойової діяльності;

n самостійна підготовка

Усі вони мають специфічну спрямованість, зміст, методику, особли­вості організації, забезпечення і проведення. У практиці фізичної підготовки військ усі ці форми фізичного вдосконалення військовослужбовців використовуються у тісному взаємозв'язку. В певному розумінні форми фізичного вдосконалення особового складу виступають і як складова части­на фізичної підготовки військ.

Розглядаючи з функціональних позицій процес фізичного вдосконалення військовослужбовців, можна виділити такі відносно самостійні сторони, як навчання, розвиток, виховання й згуртовування особового складу.

Навчання — формування прикладних навичок, набуття теоретичних знань та організаційно-методичних умінь.

Розвиток — удосконалення фізичних і спеціальних якостей, зміцнення здоров'я та покращання антропометричних показників.

Виховання — формування переконаності у важливому значенні фізичної підготовки для підвищення боєздатності військ, потреби у систематичному виконанні фізичних вправ, а також удосконаленні різних соціально-психо­логічних якостей.

Згуртовування — підвищення рівня взаємозв'язку особистості і колек­тиву, взаємозв'язків та узгодженості дій військових підрозділів, формування навичок злагодженості колективних дій військовослужбовців.

На практиці усе це здійснюється у тісній єдності. В ході навчання, роз­витку, виховання й згуртовування військовослужбовців разом із загальними засобами їх фізичного вдосконалення можуть використовуватися різні окре­мі засоби і методи.

Управління процесом фізичного вдосконалення військовослужбовців являє собою підсистему фізичної підготовки, що забезпечує її оптимальне функціонування відповідно до вимог, які висуваються до фізичного стану особового складу. За своєю суттю управління — це сукупність специфічних дій на процес фізичного вдосконалення військовослужбовців з метою при­ведення його до потрібного стану.

Управління — неодмінний атрибут будь-якої діяльності, в тому числі й фізичної підготовки військ. Навіть якщо військовослужбовець самостій­но виконує фізичні вправи, то і в такому випадку наявне певне управлін­ня його діями, що набувають форми самоуправління. Ще більшою мірою це стосується й військових колективів. Управління здійснюється шляхом дії як на фізичну підготовку в цілому, так і на її різні сторони, складові частини і за своєю структурою становить сукупність засобів, методів і форм.

Основний засіб управління — інформація, що доводиться до особо­вого складу за допомогою технічних, документальних, усних та інших ка­налів.

Серед основних методів управління виділяються командні, економічні й соціально-психологічні.

Формами управління фізичною підготовкою можна вважати лінійну, функціональну та лінійно-функціональну (змішану).

---4

Відносно самостійними сторонами управління процесом фізичного вдосконалення військовослужбовців (галузей управлінської діяльності) є: керівництво, організація, забезпечення, проведення

Керівництво спрямоване на вироблення та прийняття рішення, по­становку завдань виконавцям та координацію їхніх дій, аналіз результатів виконання поставлених завдань, підведення підсумків з фізичної підго­товки.

Організація містить планування, підготовку керівників, контроль і облік фізичної підготовки.

Забезпечення складається з матеріального, фінансового, медичного, ме­тодичного й агітаційно-пропагандистського забезпечення фізичної підго­товки.

Проведення полягає у безпосередньому практичному здійсненні різних заходів з фізичної культури.

Необхідно звернути увагу на складність побудови та своєрідну ієрархічність усіх цих складових управлінської діяльності. Наприклад, керівниц­тво фізичним удосконаленням військовослужбовців також потребує від­повідного планування, підготовки керівників, контролю, обліку, забезпечення, проведення. Діяльність із планування фізичної підготовки са­ма потребує свого планування, контролю, обліку, забезпечення та ін. Тому поруч із застосуванням виразу "управління процесом фізичного вдоскона­лення військовослужбовців" припустиме і виправдане використання (особ­ливо стосовно рівня військової частини і вище) такого словосполучення, як "управління фізичною підготовкою".

Складність розуміння системи фізичної підготовки полягає і в тому, що вона одночасно є підсистемою системи більш значної, наприклад, сис­теми бойової підготовки військовослужбовців, тому що фізична підготовка — це один із основних предметів бойової підготовки, системи бойового вдосконалення військ, а також фізичного виховання усіх верств населення країни.

Усе викладене вище дає можливість конкретизувати уявлення про суть і структуру системи фізичної підготовки військ і дозволяє дійти висновку про те, що вона є підпорядкованою відповідно до вимог бойової діяльності сукупністю мети, завдань і принципів, а також засобів, методів і форм, які становлять процес фізичного вдосконалення військовослужбовців та управ­ління ним.