Опис проблеми

ШЕФ У ВІДПУСТЦІ

Шеф відправився у відпустку, залишивши справи на своїх заступників. Один заступник потрапив до лікарні, другий злякався відповідальності, а третій образився, що не його призначили головним. А тут акціонери терміново зажадали звіт. Що робити?

Опис проблеми

Спекотного літа генеральний директор великої компанії Попов Кирило Вікторович пішов у відпустку - відлетів з родиною на далекі острови - відповідно до графіка, запланованого ще півроку по тому і затвердженого акціонерами. Як звичайно, він залишив замість себе першого зама Олександра, людину з високою виконавською дисципліною, знанням людей, зв'язками та невичерпним бажанням кар’єрного зростання. Олександр був першим заступником ще до появи Попова в компанії. Крім Олександра в організації були ще два заступники: Ігор, амбітний, динамічний керівник, визнаний фахівець за освітою і за досвідом роботи, що перекривав, за його власною думкою, більше половини всіх справ у підрозділі, і Дмитро, скромний в ділових здібностях, але сильний тим, що був давнім другом генерального, з кар'єрою якого повністю пов'язував і свою кар'єру.

Кирило Вікторович перед відходом у відпустку стисло проінструктував Олександра, але ніякого загального обговорення з іншими заступниками тих питань, які можуть виникнути на горизонті, не проводив, напевно вважаючи, що окрім поточних справ нічого екстраординарного за цей період не відбудеться. Це була його звичайна практика: керівництво компанією шляхом вирішення питань і угод з окремими виконавцями, гра на протиріччях за методикою розділяй і володарюй, що приводила до взаємної недовіри, суперництва і розбіжностей інтересів всіх учасників. Вирішувалися протиріччя через верховного арбітра – генерального директора.

У житті іноді швидко все змінюється, і буквально через пару днів після від’їзду генерального у відпустку, його перший заступник Олександр раптово захворів і опинився в лікарні в очікуванні операції. Прямо з палати, підкоряючись службовій дисципліні, Олександр негайно поінформував про свою хворобу генерального. Останній, після деяких роздумів, вирішив, що управління компанією буде здійснювати Дмитро. Рішення боса Олександр без затримок повідомив секретарю компанії і обом іншим заступникам. Такого рішення другий заступник Ігор зовсім не зрозумів і не погодився (внутрішньо) з ним: чому не йому доручили керівництво компанією. Цю звістку без особливої ​​радості (і внутрішньо, і зовні, хоча йому окремо дзвонив генеральний) сприйняв і Дмитро, у відсутності генерального він швидко втрачав свою силу і неначе передбачав ускладнення.

І несподіванки настали. Наприкінці першого тижня відпустки генерального директора акціонери зажадали від компанії звіту щодо стану та перспектив розвитку їх бізнесу у формі презентації на раді директорів. І термін встановили жорсткий - тиждень. Треба визнати, що це доручення не було вже зовсім несподіваним: подібна доповідь планувалася на осінь, і підготовка до нього в дивізіоні ще тільки починалася. Дмитро негайно повідомив про вимогу акціонерів генерального, який спробував прояснити ситуацію у акціонерів і відкласти презентацію, але безуспішно. Кирилу Вікторовичу відразу стало не до відпочинку, хоча дружина і діти насолоджувалися морем, треба було думати, що робити.

Зазвичай другий заступник Ігор закривав два з чотирьох основних розділів доповіді (виробництво, фінанси, маркетинг, кадри, - з великим обсягом конкретних вихідних і розрахункових даних, що надходили від підвідомчих підприємств), Дмитро готував один невеликий розділ, а генеральний - ще один розділ і здійснював загальне редагування матеріалу. Олександр, зазвичай, забезпечував загальну підтримку роботи, типу отримати вихідні дані з місць, проконтролювати, доповісти, продзвонити, нагадати, роздрукувати матеріали і т.д.

Але в даному випадку Дмитро повинен був підготувати свій розділ, отримати і опрацювати матеріали інших розділів, виконати загальне редагування і виступити з презентацією на раді директорів, чого в повному обсязі ще жодного разу не робив, тому обґрунтовано побоювався невдачі. Ігор - потенційно міг закрити три розділи, в т.ч. розділ, який завжди готував Шеф, а також, добре володіючи питанням, точно краще, ніж Дмитро, сформулювати перспективи дивізіону, виконати загальне редагування і провести презентацію доповіді, але в умовах, що створилися не дуже рвався за це братися і викладатися на повну силу. А ще залишалася нерозподіленою організаційна робота від Олександра, хоча, за його словами, він готовий був працювати і з лікарні.

При цьому всі заступники і генеральний у відпустці розуміли, що сидять вони в одному човні, і вигребти можуть, тільки якщо використають решту часу для дружної спільної роботи. Але, дивлячись об'єктивно, результат їх зусиль - презентація на раді директорів - погрожував провалом, хоча б через жорсткий часу на підготовку. Дмитро, як доповідач, і Ігор, як його помічник, безпосередні учасники презентації, ризикували отримати негативні оцінки від акціонерів, що обіцяло не кращим чином позначитися на їх кар'єрних очікуваннях. Вочевидь, проявити свою безпорадність заступникам на місці і генеральному на островах перед очима акціонерів дуже не хотілося, і у них з'явилися різні думки, як діяти, переслідуючи не лише загальні, а й свої власні інтереси.

При першому погляді на ситуацію виникає єдиний план А, згідно якого повинні працювати Дмитро і Ігор, а також Олександр і генеральний, а саме: рятувати компанію і його керівництво, напружуючи всі сили, не за страх, а за совість підготувати і провести якісну презентацію, наскільки це можливо в умовах, що створилися.

Але ці досвідчені люди не покладалися на випадковості єдиного плану і з урахуванням власних інтересів продумували кожен для себе й інші варіанти і подваріанти (свого роду плани Б), які, залежно від обставин і поведінки інших учасників, можуть бути ними реалізовані задля досягнення власних цілей і зміцнення (або збереження) персональних позицій.

Плани Б будувалися як на підходах, типу моя хата з краю, своя сорочка ближче до тіла, рятуйся хто як може і т.д., так і з орієнтацією на установки, на зразок тих, що боягуз не грає в хокей, зі щитом або на щиті, груди в хрестах або голова в кущах, хто не ризикує, той не п'є шампанського, і подібні їм. А також на різних поєднаннях зазначених підходів, - варіантів проглядалося чимало...

Питання по кейсу:

- Чому виникла така ситуація?

- Як найкращим чином організувати роботи за вказаним планом дій?

- Які ще варіанти розвитку подій ви могли б запропонувати з урахуванням можливих планів Б для кожного з зацікавлених осіб (Кирило Вікторович, Олександр, Ігор, Дмитро)?