Розділ ІV. Організація діяльності з надання соціальних послуг

Стаття 9. Організатори надання соціальних послуг

Відповідальність за організацію надання соціальних послуг несуть:

- центральні органи виконавчої влади;

- обласні та місцеві державні адміністрації;

- органи місцевого самоврядування.

Центральним органом виконавчої влади, відповідальним за розроблення та реалізацію політики у сфері надання соціальних послуг є Міністерство праці та соціальної політики.

Міністерство праці та соціальної політики:

- розробляє державні програми надання соціальних послуг та іншої соціальної допомоги, організує та координує їх виконання;

- розробляє обов’язкові стандарти у сфері надання соціальних послуг;

- здійснює контроль за дотриманням державної соціальної політики у сфері соціальних послуг;

- бере участь в організації атестації та підвищенні кваліфікації соціальних працівників;

- ініціює методичну допомогу та сприяє поширенню прогресивного досвіду з організації надання соціальних послуг;

- засновує державні стаціонарні заклади проживання та догляду, центри реабілітації національного рівня.

Обласні та місцеві державні адміністрації в межах своєї компетенції:

- розробляють регіональні програми надання соціальних послуг та іншої соціальної допомоги, організують та координують їх виконання;

- організовують надання соціальних послуг в межах державних стандартів та потреб регіону, в тому числі шляхом створення закладів та установ надання соціальних послуг або залучення недержавних суб’єктів;

- здійснюють контроль за наданням соціальних послуг суб’єктами комунального та недержавного секторів.

Органи місцевого самоврядування:

- розробляють місцеві програми надання соціальних послуг;

- організовують надання соціальних послуг особам, які проживають на даній територіальній громаді, в тому числі шляхом створення закладів та установ надання соціальних послуг або залучення недержавних суб’єктів;

- збирають та аналізують інформацію про потреби у соціальних послугах;

- в межах своєї компетенції здійснюють контроль за діяльністю надавачів соціальних послуг.

Стаття 10. Право на соціальні послуги

Право на отримання соціальних послуг мають громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, у тому числі біженці, які проживають в Україні та опинилися у складних життєвих обставинах.

Стаття 11. Порядок надання соціальних послуг

Порядок надання соціальних послуг визначається у внутрішніх документах суб’єктів, які надають соціальні послуги.

Індивідуальна потреба у наданні конкретної соціальної послуги чи комплексу послуг визначається на основі результатів оцінювання потреб клієнта.

Соціальні послуги можуть надаватися як платно так і на безоплатній основі. Джерела оплати послуг визначаються відповідальним за організацію послуг місцевим органом виконавчої влади на підставі граничних норм оплати соціальних послуг та критеріїв права на отримання послуг за рахунок державних коштів.

Граничні норми оплати встановлюються Кабінетом міністрів України.

Органи місцевого самоврядування можуть проводити доплати за соціальні послуги за рахунок місцевих бюджетів та спеціально створених регіональних фондів соціальної допомоги.

Стаття 12. Безоплатні соціальні послуги

Надання безоплатних соціальних послуг здійснюється за рахунок коштів державного, обласних та місцевих бюджетів.

Стаття 13. Порядок звернення за наданням соціальних послуг

Для отримання безоплатних соціальних послуг суб’єкт, який має на це право, повинен звернутися з письмовою заявою до відповідної соціальної служби органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

Відповідна соціальна служба здійснює призначення послуг та визначення обсягу безоплатних соціальних послуг після і на підставі оцінки індивідуальних потреб клієнта, проведеної соціальним працівником даного підрозділу.

Для отримання платних соціальних послуг клієнт має звернутися безпосередньо до суб’єкта, який надає соціальні послуги необхідного виду.

Стаття 14. Планування у сфері соціальних послуг

Планування програм з надання соціальних послуг та прогнозування бюджетних коштів, необхідних для забезпечення соціальних послуг, здійснюється на підставі оцінки потреб населення у таких послугах.

Оцінка потреб населення здійснюється на місцевому рівні відповідним органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування, що є розпорядником бюджетних коштів та замовником соціальних послуг.

Соціальні послуги, які надаються на безоплатній основі згідно державних гарантій, включаються до планів державного соціального замовлення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 15. Договори щодо надання соціальних послуг

Надання соціальних послуг за бюджетні кошти на замовлення органів влади відбувається на підставі договору між відповідним розпорядником бюджетних коштів та суб’єктом, який надає соціальні послуги. У договорі визначається обов’язковий зміст, обсяг, порядок та умови надання послуг, порядок контролю та обсяг фінансування соціальних послуг.

За умови, якщо на укладення договору про надання соціальних послуг за кошти державного чи місцевих бюджетів претендують два або більше суб’єктів, виконавець визначається на конкурсних засадах.

Порядок та умови проведення конкурсів визначаються відповідним державним органом, що є розпорядником бюджетних коштів, або місцевою радою, яка затверджує відповідний місцевий бюджет, з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Стаття 16. Залучення інших суб’єктів до надання соціальних послуг

Суб'єкти, які надають соціальні послуги, можуть залучати для виконання цієї роботи інших юридичних чи фізичних осіб на договірних засадах.

До надання соціальних послуг можуть залучатися волонтери. Порядок роботи з надання соціальних послуг волонтерами, вимоги до їх підготовки та кваліфікації визначаються внутрішніми документами суб’єктів, що надають соціальні послуги, на основі цього Закону та іншого законодавства.

Стаття 17. Інформування про надання соціальних послуг

Суб’єкт, який надає соціальні послуги, повинен забезпечити інформування цільових груп про види та умови соціальних послуг, порядок їх надання, в тому числі через публікацію такої інформації у засобах масової інформації.

Ця інформація має бути доступною для ознайомлення усім клієнтам та іншим зацікавленим особам.

Стаття 18. Права клієнтів соціальних послуг

При одержанні соціальних послуг громадяни мають право на:

- поважливе і гуманне ставлення з боку суб'єктів, що надають соціальні послуги;

- вибір місця отримання соціальних послуг а також типу установи чи закладу;

- своєчасну і правдиву інформацію щодо методів та засобів, які застосовуються у ході надання соціальних послуг;

- повідомлення про права, обов'язки та умови надання соціальних послуг;

- згоду на соціальні послуги, або відмову від соціальних послуг;

- участь у прийнятті рішень, що впливають на зміни життєвої ситуації;

- участь у плануванні надання соціальних послуг;

- конфіденційність інформації особистого характеру, що стала відомою суб'єкту, який надає соціальні послуги;

- оскарження рішення суб’єкта надання соціальної послуги, яке впливає на інтереси клієнта;

- захист своїх прав і законних інтересів, у тому числі в судовому порядку.

Стаття 19. Обмеження права на соціальні послуги

Умови обмеження або припинення надання соціальних послуг клієнту повинні зазначатися в договорах, що укладаються між клієнтом та суб’єктом надання соціальних послуг.

Надання соціальних послуг може бути обмежене або припинене за бажанням клієнта або у випадку, якщо він без поважних причин не дотримується установленого порядку щодо їх одержання.

Суб’єкт, який надає соціальні послуги, може їх обмежити чи припинити лише після письмового попередження клієнта про можливість такого обмеження чи припинення із зазначенням причин та термінів для їх усунення.

Копія попередження в обов’язковому порядку направляється до відповідної соціальної служби органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

Обмеження або припинення в отриманні певного виду соціальних послуг не може бути підставою для обмеження або припинення в наданні іншого виду (інших видів) соціальних послуг.

Стаття 20. Співробітництво у сфері надання соціальних послуг

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування співпрацюють між собою, а також з іншими юридичними особами (в т.ч. суб’єктами, що надають соціальні послуги) під час організації надання соціальних послуг.

Суб’єкти надання соціальних послуг можуть об’єднувати свої зусилля і ресурси для надання соціальних послуг. Для цього вони мають укласти відповідний договір.