Причини гострого циститу

Для розвитку гострого циститу необхідно присутність патогенної мікрофлори в сечового міхура і наявність певних факторів. У більшості випадків гострий цистит викликають грамнегативні Збудники (в 80% випадків – кишкова паличка, а також протей, клебсієла), грампозитивні (ентерококи, стафілококи), а також мікробний асоціації.

У виникненні гострого геморагічного циститу роль предрасполагающего фактора відіграють аденовірусна, герпетична, парагріппозная інфекції, що викликають порушення мікроциркуляції і іннервації сечового міхура з розвитком в подальшому бактеріального запалення. У ряді випадків гострі цистити обумовлені поєднанням хламідійної, мікоплазмової чи уреаплазменной інфекції та бактеріальної мікрофлори. Виділяють специфічні гострі цистити гонорейної, трихомонадной, туберкульозної етіології.

У здорової людини сечові шляхи очищаються за рахунок регулярного відтоку сечі, крім того, внутрішня оболонка сечового міхура дуже стійка до інфекції завдяки виробленню особливого мукополісахарідних секрету. Утворюючи на поверхні сечового міхура тонкий захисний шар (Гликокаликс), він перешкоджає адгезії та проникнення патогенних мікроорганізмів у стінку міхура, сприяє інактивації й елімінації їх при сечовипускання. У регуляції вироблення захисного шару беруть участь гормони естроген і прогестерон.

Різні зміни муцинового шару сечового міхура призводять до втрати його захисної функції, на тлі якої можливий розвиток гострого циститу. Так, порушення уродинаміки при нейрогенном сечового міхура сприяє його недостатньо очищення і застою сечі.

Гострий цистит може бути пов'язаний з травмами внутрішньої оболонки сечового міхура при проведенні інструментальних та оперативних втручань (катетеризації сечового міхура, цистоскопії, уретероскопіи) зниженням місцевого імунного захисту при авітамінозах, частих ГРВІ; впливом радіації, токсичних та хімічних речовин.

У дівчаток первинний гострий цистит зазвичай обумовлений недостатнім дотриманням правил гігієни, дисбактеріоз піхви. У хлопчиків на тлі анатомо-функціональної патології міхурово-уретрального сегмента (стенозу уретри, склерозу шийки або дивертикула сечового міхура, фімозу, нейрогенної дисфункції) нерідко розвивається вторинний гострий цистит.

Немаловажне значення у виникненні гострого циститу має застій крові в малому тазу, що призводять до порушення кровообігу в стінці сечового міхура; обмінні порушення (кристалурія).

Відносно високий відсоток випадків гострого циститу у жінок пов'язаний з особливостями будови жіночої уретри, гормональними порушеннями, частими генітальними запалення (вульвіт, вульвовагініт), що сприяють попадання мікрофлори в просвіт сечівника і сечовий міхур. Гострий цистит у чоловіків майже завжди виникає на тлі простатиту, уретриту і орхіепідідіміта. Активне статеве життя забезпечує більшу ймовірність попадання інфекції в сечовий міхур.