Надання ПМД при нападі бронхіальної астми. Приступ бронхіальної астми

Приступ бронхіальної астми – гострий стан, основний прояв хронічного захворювання (бронхіальну астму), що виявляється нападами задухи з утрудненим і подовженим видихом, яке викликається спазмом мускулатури дрібних бронхів через посилення тонусу їх специфічної парасимпатичної іннервації. Звуження бронхів, почервоніння і набряклість слизової оболонки бронхів і підвищена секреція залоз і створюють порушення функції зовнішнього дихання.

Зустрічаються поодинокі напади бронхіальної астми або часті, які супроводжують загострення основного хронічного захворювання. Найнебезпечніше для життя пацієнта стан при бронхіальній астмі – астматичний статус. При астматичному статусі напади йдуть один за іншим, практично без перерв. З кожним приступом загальний стан стає все гірше і гірше аж до смерті від задухи, набряку легенів або вторинної гострої серцево-судинної недостатності.

Необхідно диференціювати напад бронхіальної астми від нападу ядухи при гострої серцево-судинної недостатності, який відрізняється наявністю захворювань серця, літнім віком хворих, задишкою в межпріступномперіоді, відсутністю чинників, що провокують напад, і даних про бронхіальній астмі.
Причини нападу бронхіальної астми.

Основна причина нападу бронхіальної астми – наявність у хворого хронічного захворювання, бронхіальної астми. Фактори, що провокують напад бронхіальної астми, індивідуальні для кожного хворого.

Приступ бронхіальної астми може виникнути під впливом різних факторів і провокується парфумерією, побутовою хімією, алергенами, побутовий або квіткової пилом, низькою температурою повітря, нервовим напругою, стресом.
Симптоми нападу бронхіальної астми.

Зі слів хворого – наявність у нього бронхіальної астми.
Раптовий початок приступу, але іноді хворі заздалегідь відчувають його наближення.
Неспокій.
Утруднена мова.
Блідість і навіть синюшний відтінок шкірних покривів.
Вимушене сидяче положення хворого, що полегшує роботу допоміжних для дихання м’язів.
Шумне, уповільнене, свистяче дихання.
Різке утруднення видиху.
Рясні сухі свистячі хрипи різної звучності, чутні навіть на відстані – особливо на видиху і навіть при прикладанні кисті руки до поверхні грудної клітки.
Обваження загального стану хворого.
Закінчується приступ кашлем з виділенням в’язкої, склоподібної і мокротиння.

Перша допомога при нападі бронхіальної астми.

Заспокоїти хворого і оточуючих.

З’ясувати у хворого, страждає він бронхіальною астмою.

Можливо, у хворого є при собі один з лікарських препаратів для купірування (припинення) нападу бронхіальної астми. Для кожного хворого лікарем здійснюється індивідуальний підбір ліків в залежності від форми захворювання, частоти нападів бронхіальної астми, чутливості хворого. Це можуть бути таблетки еуфіліну, атропіну, іздаріна або теофедрин, які для прискорення ефекту приймають під язик в дозі від 0,5 до 1 таблетки. Але найчастіше застосовуються кишенькові інгалятори, при використанні яких прямо в бронхи за 2-4 вдиху надходить необхідна доза бронхорасширяющего препарату, і напад припиняється протягом 1-2 хвилин. Такими препаратами є аерозолі Беротек, Алупент, Астмопент, еуспірана, салбутамол, альбутерол, Тербуталін, Метапротенол та інші. Необхідно допомогти хворому скористатися його препаратом: дістати його, вийняти з упаковки, надіти насадку, перевернути аерозоль і зробити 1-2 натискання таким чином, щоб препарат під час розпилення потрапив на область задньої стінки глотки. У цей час хворий зробить кілька вдихів, і діюча речовина потрапить у дихальні шляхи.

Крім того, можна дати хворому 1-2 таблетки одного з антигістамінних препаратів (супрастин, тавегіл, піпольфен або димедрол).

Допомогти надати хворому зручне сидяче положення. Руки хворого повинні спиратися на стіл або поручні крісла, лікті розведені в сторони.

Звільнити хворого від одягу, що стискує, розстебнути воріт сорочки, зняти шарф, хустку.

Забезпечити доступ свіжого повітря (відчинити вікно).

Якщо є така можливість, зробити хворому теплі ручні та ножні ванночки – руки (до ліктів) і ноги (до середини гомілок) опустити в тазики з теплою водою.

Після завершення звичайного для хворого одиничного нападу бронхіальної астми, а також при хорошому самопочутті хворий може не потребувати госпіталізації.

При повторних, частих, не проходять протягом 15 хвилин (незважаючи на прийняте ліки) приступах бронхіальної астми, при важкому стані необхідно терміново викликати «Швидку допомогу» і організувати доставку хворого в стаціонар. Критичним вважається 30-40-хвилинний напад, але ж треба врахувати хоча б мінімальний час, за яке «Швидка допомога» може приїхати до хворого.
Що не можна робити при нападі бронхіальної астми.

Залишати хворого одного.
При наявності у хворого препаратів для усунення нападу бронхіальної астми, відкладати їх застосування.

6) Кровохаркання та легенева кровотеча як ускладнення захворювань дихальної системи. Ознаки.
Під кровохарканням мають на увазі виділення (відкашлювання) з бронхів і легенів крові у вигляді прожилків і домішки крові в мокроті, забарвлених кров'ю плювків.

Легенева кровотеча - виділення чистої крові. Розрізняють малу (об'ємом до 100 мл), середної інтенсивності (до 500 мл) і профузну (більше 500 мл) кровотечу. При малій і середній інтенсивності кровотечі спочатку з'являється почуття дертя в глотці, потім кашель із запахом крові, присмак солі у роті, задишка.

Легенева кровотеча і кровохаркання є ускладненням різних захворювань легенів, бронхів, серцево - судинної системи і порушень гемостаза при хворобах системи крові.