УІ. Символіка лицарства. Герби

Походження гербів. Герби беруть свій початок в самій глибокій старовині. Це особливого роду символічні знаки, за якими впізнавали під час бою вождя, плем'я, народ. Герби були придумані не з одного марнославства, але їх можна вважати не інакше як справедливою нагородою за особисті заслуги.

Цими особливими символічними знаками розрізнялися як окремі особи, так і коліна, міста, царства, народи; розрізнялися гербами шляхетні від неблагородних, знатні від незнатних. Але найбільше, особливо під час військових дій, герби служили для розпізнавання своїх від чужих; по гербах розсіяні війська збиралися в одному якомусь умовленому місці.

Дами завжди ставилися з особливою повагою до хоробрості і мужності чоловіків, і, щоб висловити своє здивування і повагу, вони вишивали різні славетні і виразні символи не тільки на меблях своїх замків, а й на шатах своїх батьків, братів і чоловіків. На огорожах теж були зображення цих символічних знаків; їх малювали на стелях і на стінах, на щитах і на могильних пам'ятниках, їх освячували в церквах; під час урочистостей вони служили кращою прикрасою зал бенкетів; їх носили на своїх шатах зброєносці, пажі, воїни і всі особи лицарського замку. Всі ці різні знаки лицарських подвигів утворили як би особливий ієрогліфічний мову. Хрест простий, подвійний, обвитий, зубчастий, зазубрений, порубаний, хрест з квітів красувався всюди в різних видах і був символом тієї святої мети, заради якої було вжито хрестові походи. Ласепед у своїй "Історії Європи" каже: "Пальма нагадувала Ідумею; арка- взятий або обороняється міст; башня- взятий приступом замок; шолом- озброєння грізного і сміливого ворога; зірка- нічний бій при світлі місяця і зірок; меч- звичайне бій; полумесяц- поразку мусульманина; піку, пов'язка, огорожа, дві смуги, що сходяться під кутом, - взяті й зруйновані перепони; лев або тігр- безстрашну доблесть; орел- високу доблесть і відвагу. Ось звідси і почалася система походження гербів ".

Такі герби, затверджені і подаровані государем, ніколи не змінювалися і ставали невід'ємною власністю сімейства і роду. Були особливого роду люди, в обов'язки яких входило вивчати ці відмінності і особливо спостерігати за виконанням постановлених правил щодо цілості і незмінності гербів; такі люди називалися герольдами, а знання, необхідні для відправлення подібної обов'язки, називалися геральдикою.

Для гербів на щитах використовували два метали (золото - колір жовтий - і срібло- колір білий), чотири фарби наступних кольорів (блакитний, зелений, червоний і чорний), два хутра (горностаєвий і білячий). Крім того, геральдика приписує квітам особливі назви і значення. Так, блакитний називається лазур і означає повітря, зелений - яшма, червоний - вогонь і чорний - земля. Деякі письменники присвоїли цим металам і квітам ще й символічне значення. На їхню думку, золото-це емблема багатства, сили, вірності, чистоти, сталості; срібло- невинності, чистоти; блакитний колір-це емблема величі, краси, ясності; червоний- хоробрості, мужності, безстрашності; зелений- надії, достатку, свободи; черний- скромності, освіти, печалі.

Поле гербового щита поділялося на кілька відділень горизонтальними, вертикальними і діагональними лініями; в цих відділеннях розміщували фарби і символи; вони іноді відповідали один одному і були хвилясті, з виїмками, обрубані, пов'язані, переплетені, перевиті і так далі. Поза полем герба були зображені інші фігури; прикрас було три роду: прикраси вгорі, з боків і кругом.

Над гербом зображували корони, шапки, шоломи, намети, нашлемники, іноді девіз чи військовий клич і бурелет. Останні походять від французького слова le bourrelet- це був джгутик з тканини, набитий вовною, який накладали на шолом. Його фарбували такими ж кольорами, як і щит; в гербах простих нетитулованих дворян такий бурелет, або джгутик, називався фрескою.

Шоломи й шишаки малювали на гербах або в профіль, або у фас з опущеним, з напіввідкритим або із зовсім піднятим забралом і з більшим чи меншим числом решеточек на ньому, дивлячись по достоїнству і по давнини походження роду. Самої верхньої частиною прикраси гербів був нашоломник; його складали з усякого роду квітів, фігур і пір'я, тварин, дерев та іншого. У звичаї також було поміщати девізи і клич над гербом.

По боках бували зображення ангелів, людей, богів, чудовиськ, левів, леопардів, єдинорогів, дерев та інших предметів; такі постаті називалися щитотримачами. Були ще й інші прикраси, присвоєні відомим звань і позначали особливі гідності.