Діагностичні критерії. 1. Скарлатина - стрептококова інфекція, що супроводжується лихоманкою, тонзилітом, регіонарним лімфаденітом та точечною екзантемою

1. Скарлатина - стрептококова інфекція, що супроводжується лихоманкою, тонзилітом, регіонарним лімфаденітом та точечною екзантемою.

2. Джерелом інфекції є хворий на скарлатину з перших годин захворювання. Шлях передачі - повітряно-крапельний.

3. Інкубаційний період має тривалість від 1 до 12 днів (частіше 2 - 7 днів), але іноді може коротшати до декількох годин.

4. Характерною рисою скарлатини є швидке виникнення всіх основних ознак хвороби:

- інтоксикація виявляється підвищенням температури, погіршенням самопочуття, головним болем, відмовою від їжі, нерідко виникає блювота;

- з перших годин хвороби виникають скарги на біль у горлі, з'являється гіперемія мигдалин, м'якого піднебіння, точкова червона енантема на м'якому і твердому піднебінні, іноді з петехеальними елементами: при важких формах хвороби ангіна може бути лакунарно-фолікулярною або некротичною; відзначається збільшення і болісність регіональних лімфатичних вузлів;

- на 1 - 2-гу добу захворювання майже одночасно по всьому тілу з'являється висипка, що найчастіше виражена в пахових і ліктьових згинах, унизу живота, на бічних поверхнях грудної клітки й у пахвових западинах, у підколінних ямках; сип має вигляд мілкоточечних елементів, густо розташованих на гіперемійованій шкірі ("шагренева шкіра");

- характерні для скарлатини білий носогубний трикутник, що яскраво виділяється на фоні гіперемійованій шкірі обличчя, темно-червоний колір шкірних складок, де виявляються точкові крововиливи (петехії);

- зазначена симптоматика досягає максимуму на 2 - 3-тю добу захворювання і поступово зникає протягом декількох діб.

5. По клінічному перебігу розрізняють типові, атипові і рудиментарні (найлегкі) форми: по важкості стану - легкі, середньої важкості і важкі (токсична, септична і токсично-септична) форми.