Охорона праці в проектному офісі при розробці бізнес-процесів управління проектом

Життєвий цикл проекту «Створення підприємства з виробництва екологічно чистих продуктів харчування» має фази ініціації, планування (розробки), проведення підготовчих робіт проекту, а також фази запуску та експлуатації виробничих потужностей.

Проектна команда формується в декілька етапів, оскільки для виконання різних блоків робіт до ключових членів (менеджерів) проектної команди будуть залученні спеціалісти вузького профілю на тимчасові роботи. Наприклад, на етапі проведення підготовчих робіт працюватимуть у команді будівники, ІТ-спеціаліст та дизайнер. А на етапі запуску експлуатацію виробничих потужностей, залучаються аграрні робітники, водій-експедитор та сторож. Організаційні структури проекту та створюваного підприємства представлено на рис.4.2.

Таким чином, першу групу (проектну команду) складають керівник проекту, координатор підприємства, який в подальшому обійматиме посаду директора підприємства, директор з виробництва, директор зі збуту та маркетолог. Другу групу – тимчасові учасники проектної команди – складають ІТ-спеціаліст, дизайнер та працівники на будівництві. У третю групу представників операційної команди потрапили робітники виробництва, водій-експедитор та сторож.

Проведемо аналіз умов роботи працівників першої групи, до якої включено 5 працівників. Кожен працівник має своє робоче місце, за яким проводить цілий робочий день, тому воно має бути зручним та обладнане всіма необхідними пристроями для роботи.

Проектний офіс має 3 кімнати, розташований на 1 поверсі дев’яти поверхової будівлі, яка знаходиться поблизу автомобільних доріг з підвищеним рівнем запиленості, вібрації, шуму. Поряд будівлі наявні високі дерева, які закривають небосхил, зменшуючи природну освітленість.

Загальна площа кожної кімнати 24 кв.м, з висотою стелі 2,4 м. Кімнати обладнані 6 лампами загального освітлення, системою пожежогасіння, системою кондиціювання та вентиляції. Три стіни глухі, а на четвертій розташоване вікно. В проектному офісі розташований кондиціонер, який регулює температуру та вологість повітря, кожен працівник може сам користуватися кондиціонером, включати чи виключати його.

Робоче місце кожного працівника складається зі спеціального столу, на якому розміщений комп'ютер, стільця для сидіння працівника. Також у кабінеті розміщенні шафи, де можна зберігати папки з документами та особисті речі. Робочі місця не відгороджені одне від одного роздільними перегородкам.

Рис. 4.2. Організаційні структури проекту та створюваного підприємства

Аналіз основних посадових обов’язків працівників, що представлений в таблиці 4.2, показує що більшість робочого часу більшість з них проводить за комп’ютером. При тривалому використанні комп'ютерів менеджерами проекту та значним розумовим напруженням можуть виникати наступні розлади здоров'я: психофізіологічні порушення (роздратування, нервозність, нерішучість тощо), зоровий дискомфорт, перенапруження скелетно-м'язової системи, розлади центральної нервової системи, порушення репродуктивної функції.

Також працівники проводить робочий день у сидячому положенні і це також негативно впливає на стан здоров'я працюючого.

Таблиця 4.2

Основні посадові обов’язки працівників проектного офісу

Мала рухливість, вимушена одноманітна поза при розумовій праці ослабляють обмінні процеси і зумовлюють застійні явища у м'язах ніг, органах черевної порожнини і малого тазу, погіршують постачання мозку киснем. Погіршуються функції зорового аналізатора – гострота зору, стійкість ясного бачення, контрастна чутливість, зорова працездатність.

Керівник проекту постійно підтримує зв'язок з менеджерами інших структур, а це призводить до стресу через непорозуміння або некомпетентність менеджерів.

При проведенні аналізу враховуємовсі можливі виробничі фактори:

· фізичні (підвищений рівень шуму, підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, підвищений рівень статичної електрики, недостатня концентрація негативних іонів у повітрі, підвищений рівень електромагнітного випромінювання, підвищена напруженість електричного поля, прямий та відбитий від екранів блиск, несприятливий розподіл яскравості в полі зору, недостатня освітленість на робочому місці);

· хімічні (підвищений вміст в повітрі робочої зони пилу, озону, оксидів азоту);

· психофізіологічні (фізичні перевантаження статичної та динамічної дії, нервові та нервово-психічні перевантаження, перенапруження зорового аналізатора, розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Умови праці працівників проектного офісу представлені в таблиці 4.3.

Для кількісної оцінки умов працівизначаємо оцінкубалах елементів умов праці для кожного фактора. Результати заносимо в таблицю 4.3.

Оскільки частина факторі впливає на працівників не повний робочий день, а лише частково, елемент оцінюється його тривалістю і визначається за формулою.

, (4.1)

де Х_факт, Х_вим – ступінь шкідливості фактора фактичного та виміряного, бали;

Т – час дії даного фактора до тривалості зміни в годинах.

Таблиця 4.3

Характеристика умов праці в проектному офісі і оцінка в бальних елементах

Умови праці	Фактор	Xi
значення	термін дії,год	Xвим	Xфак
1	2	3	4	5
Температура повітря на робочих місцях в теплий період року Т,оС
Відносна вологість повітря , %
Швидкість руху повітря, м/с	0,65
Рівень шуму L, дБ А
Освітленість приміщення Е,лк				1,5
Категорія (точність) зорових робіт, Зор.	Г (висока)
Тривалість зосередженого спостереження, Дл., %				2,5
Кількість важливих об’єктів спостереження,Об, од.				1,5

Інтегральну бальну оцінку важкості праці I_п для першої проектної групи на конкретному робочому місці можна визначити за такою формулою

, (4.2)

де Х_оп – елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку, Х_оп = 4;

– середній бал усіх елементів умов праці крім визначаючого Х_оп, що дорівнює: ;

– сума всіх елементів крім визначаючого Х_оп;

n – кількість врахованих елементів умов праці.

Інтегральна бальна оцінка важкості праці I_п для першої проектної групи на конкретному робочому місці .

Значення інтегральної оцінки важкості праці 43,45 відповідає III категорії важкості праці - роботи з умовами праці, що відхиляються від ГДК і ГДР та допустимих величин психофізіологічних елементів.

Коефіцієнт умов праці характеризує відповідність фактичних умов праці до нормативних. При розрахунку коефіцієнта умов праці необхідно брати ті елементи, які можна виразити визначеною числовою величиною та для яких є нормативне значення (освітленість, температура, вологість, швидкість руху повітря, шум). Коефіцієнт умов праці визначається як середньо геометрична величина показників, що характеризують умови праці, за такою формулою,

, (4.3)

де а₁, а₂,..., а_n – індекс відхилення фактичних елементів праці від нормативних за відповідними показниками;

n – кількість показників, що характеризують елементи умов праці, за якими проводилися заміри.

Для розрахунку індексу відповідності до фактичного освітлення використовуємо формулу , де У_ф і У_н – відповідні до фактичного та нормативного значення показників елементів умов праці в існуючих одиницях виміру, через те, що підвищення рівня освітлення робочого місця сприяє поліпшенню умов праці. Індекс відхилення в цілому складає . Для розрахунку індексу відповідності для шуму, температури, швидкості руху повітря використовуємо формулу через те, що підвищення рівня шуму і температури (в теплий період року) сприяє погіршенню умов праці. Індекси відхилення складають: ;

Визначені індекси вказують на те, що вони мають значне відхилення від нормативного. Значення вологості не виходить від нормативних.

Коефіцієнт умов праці дорівнює

Визначений коефіцієнт умов праці вказує на необхідність проведення заходів з охорони праці. Напрями заходів визначаються відповідно до значень індексів відхилення. У нашому випадку це - збільшення освітленості робочих місць, зменшення швидкості руху повітря та рівня шуму.

Коефіцієнт безпечності обладнання. Оцінка безпеки обладнання є важливою складовою частиною атестації робочих місць. Вона дозволяє визначити послідовність заміни обладнання на нове, або послідовність його модернізації з метою досягнення відповідності стану безпеки вимогам стандартів. Крім того, кількісна оцінка рівня безпеки обладнання дозволяє розробити й обґрунтувати заходи щодо підвищення безпеки робочих місць проектних менеджерів.

Коефіцієнт безпеки конкретного обладнання К_б визначається за формулою:

, (4.4)

де – сума коефіцієнтів вагомості виявлених порушень вимог безпеки для даного обладнання.

Аналіз фактичного стану робочих місць менеджерів у проектному офісі виявив порушення вимог безпеки: робоче місце №1 – відсутність захисного екрана від випромінювання; робоче місце № 2 – невідповідний рівень освітлення робочої поверхні; робоче місце № 3 – відсутність потрібного місця на робочому столі; робоче місце № 4 – незручне розташування робочого місця в приміщенні та відсутність захисного екрана від випромінювання; робоче місце № 5 – незручне розташування робочого місця в приміщенні. Ранжирована послідовність порушень згідно з нашою експертною оцінкою і коефіцієнт вагомості кожного порушення представлені в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4

Ранжирована послідовність порушень вимог безпеки роботи обладнання

Визначаємо коефіцієнт безпеки для кожного робочого місця з ПК:

№ 1 – К_б = 100 (1 – 0,333) = 66,7 %; № 2 – К_б = 100 (1 – 0,233) = 76,7 %;

№ 3 – К_б = 100 (1 – 0,30) = 70,0 %; № 5 – К_б = 100 (1 – 0,133) = 86,7 %;

№ 4 – К_б = 100 (1 – (0,333 + 0,133)) = 53,4 %.

Відповідно до одержаних коефіцієнтів безпеки визначаємо послідовність модернізації відділу: спочатку робоче місце № 4, потім – № 1, 3, 2, 5.

Оцінка ступені стомлення та працездатністі робітників. Інтегральна бальна оцінка важкості праці І_п дозволяє визначити вплив умов праці на працездатність людини. Для цього спочатку визначаємо ступінь стомлення в умовних одиницях:

,

де 15,6 и 0,64 - коефіцієнти регресії.

Працездатність людини визначається як величина, протилежна стомленню (в умовних одиницях): R = 100 – Y= 100 – 43,5 = 56,5

Результати аналізу робочого місця працівника заносяться в Карту умов праці робочого місця менеджера проекту (табл.4.5).

Аналіз Карти умов праці менеджера проекту дозволяє визначити ризики небезпеки виробничих умов для життя та здоров’я працівників та розробити рекомендації по покращенню умов праці.