Порівняльний аналіз різних методів сексування курчат

У цей час усі три мануальних методи визначення статі курчат (вентсексинг, федерсексинг, колорсексинг) широко використовуються в промисловому птахівництві. Тому досить актуальним є перевірка порівняльної ефективності застосування цих методів як для промислового птахівництва, так і для пошукових науково-дослідних робіт. Точність і швидкість сексування молодняку є головними характеристиками будь-якого методу визначення статі. Анатомічний метод абсолютно точний, однак він пов’язаний із забоєм молодняку й тому його використовують, як правило, тільки як контроль при перевірці ефективності японського й іншого способів визначення статі курчат. Крім того, анатомічний метод досить складний і трудомісткий. За нашими спостереженнями швидкість визначення статі молодняку при його використанні варіює у різних видів домашньої птиці від 118 (гусенята) до 180 (курчата) голів./година.

Усереднені результати численних виробничих перевірок [30, 95, 96] показали, що абсолютна точність сексування гібридних курчат (100%) характерна для більшості федерсексних комбінацій курей (локус K) і для всіх колорсексних гібридів, у яких експресія зчеплених зі статтю алельних генів сріблястості (S) і золотистості (s) у пусі курчат здійснюється на тлі колумбійського обмежника еумеланіну (Co). Висока точність діагностики статі колорсексних курчат (98,5–100%) характерна також для схрещуваннь, де матері чорно-смугасті (B/ – E/E), а батьки – чорні (b/b E/E) або золотаво-коричневі (b/b e^y /e^y) забарвлення оперення. Використання ж у аутосексних схрещуваннях системи алелей S-s у сполученні з геном І (домінантне біле забарвлення) помітно знижує точність сортування молодняку за статтю (95,5–98,0%).

Продуктивність праці при сексуванні курчат за типами опереності крила складає 1,5–2,0 тис. гол./годину, а при колорсексингу – 3,5–7,0 тис. гол./годину. Отже, у першому випадку оператор потрачає на визначення статі однієї особини 2,0 секунди, а в другому – 0,5–1,0 секунду.

Японський метод забезпечує меншу ефективність сексування курчат. При його використанні точність ідентифікації статі молодняку в різних партіях курчат варіює від 86,0 до 95,0% при швидкості сортування 700–850 гол./годину. Незважаючи на те, що стать курчат визначали досвідчені сортувальниці, все-таки у всіх групах після визначення статі японським методом спостерігався відхід молодняку у вигляді слабких і травмованих особин (від 1,0 до 6,2%). Середня за різними вибірками збереженість курчат, після застосування японського (мануального) методу склала 97,4%.

Оскільки клоакальний метод (вентсексинг) найбільш складний і вимагає добре підготовленого висококваліфікованого персоналу (в основному його практикують японські й корейські сексатори), оплата праці при його застосуванні найвища. Колорсексинг простий у застосуванні й не вимагає тривалого навчання. Його може виконувати будь-який працівник інкубаторію, у зв’язку із чим оплата праці по виконання цього методу сексинга найнижча. Визначення статі за типами опереності крила вимагає незначної спеціальної підготовки, тому оплата праці федерсексингу займає проміжне положення.

4, Породи та кроси птиці

У світі налічується понад 100 порід птиці. За існуючою класифікацією всі породи поділяються на яєчні, м'ясо-яєчні, м'ясні.

Основною господарською корисною ознакою яєчних порід є висока несучість і невелика маса тіла. Кури цих порід характеризуються ранньою статевою зрілістю і здатністю до тривалої безперервної продуктивності. До яєчних порід курей відносять леггорн(США) і російську білу.

За кольором оперення їх поділяють на білих, куріпчастих(бурих), чорних, блакитних. Найбільшого розповсюдження у світі набули білі леггорни. Вони міцної конституції, добре акліматизуються, витривалі, скороспілі.

Середня жива маса півня - 2,7кг, курок - 1,8 - 2кг. Несучість - 220-240 яєць за рік, маса яйця 57-60г, шкаралупа біла, інкубаційні якості високі, заплідненість близько 95%, вивід молодняку близько 80%. У нашу країну леггорнів завезли вперше в 1925-1927рр із США, Англії та Данії.

Далі в різні регіони країни їх завозили періодично. З 1962р курей породи білий леггорн кращих світових кросів і спеціалізованих ліній завозять із Канади, Нідерландів, Німеччини, Японії.

Російська біла порода виведена в колективних і державних господарствах РФ схрещуванням місцевих курей з леггорнами. Подальша робота велась шляхом відбору та добору найпродуктивнішої птиці та розведення її в собі. Зараз російських білих курей зберігають як генофонд і селекційна робота з ними зосереджена в експериментальних господарствах науково-дослідницьких закладах та окремих племінних заводах.

До м'ясо-яєчних порід відносять: полтавських глинястих, первомайських, нью-гемпшир, Суссекс. Залежно від породи жива маса півня складає 2,5-3,8кг, а курок 2,1-3,8кг, несучість 150-200 яєць за рік. Птиця наведених порід придатна для одержання м'ясних та яєчних гібридів, а також розведення у приватних підприємствах.

З метою одержання гібридного молодняку використовують такі м'ясні породи курей: корнішон і плімутрок.

Кроси. Птахофабрики яєчного напрямку продуктивності зараз працюють в основному з кросами Білорусь-9, Ломан Браун, Тетра СЛ, Іса Браун, Хайлайн. На основі завезеного з Канади кросу 444 було створено трилінійний крос Білорусь-9. Простим дволінійним гібридом (лінії породи білий леггорн) є материнська форма, а батьківською лінією курей сірої каліфорнійської породи, які характеризуються великою вагою яєць. Основні показники виведеного кросу: несучість 240-260 яєць/рік, маса яйця 58-60г, витрата корму на 1 десяток яєць - 1,65-1,86кг.

Кроси зарубіжної селекції Ломан Браун, Іса Браун(німецької), Халілайн(американської) та Тетра СЛ (угорської) мають також високу продуктивність так у 135-140-денному віці курочки цих кросів досягають 50% несучості, від дорослих курок за рік одержують 300-312 яєць середньої маси 63-64,5гр і витрати корму на 1 кг яйцемаси 2,06-2,2 кг