Загальносистемні категорії

Систему складає сукупність будь-яких об'єктів, між якими існують певні стосунки. Множина об'єктів, що утворює систему є її складом. За розподілом множин на підмножини і елементи розрізняють макросклад і мікросклад. Структурою системи називають постійну частину взаємостосунків, які існують між компонентами системи. Між об'єктами множин можуть виникати відношення різних типів, відповідно в одній системі може бути декілька структур.

Система – будь-який об'єкт природи (або сукупність взаємодіючих об'єктів, у тому числі різної природи), що володіє системною властивістю (властивостями), тобто властивістю, якої не має жодна з частин системи за будь-якого способу розчленування і не виводиться з властивостей частин. Частини системи, що мають аналогічні властивості, називаються підсистемами. Об'єднання декількох систем є надсистемами або системами вищого порядку. Елементом системи є об'єкт (частина системи) з однозначно визначеними властивостями. Поняття "елемент", "підсистема", "система", "надсистема" можуть взаємно перетворюватись: система розглядається як елемент системи вищого порядку (надсистема), а елемент – як система (при поглибленому аналізі). Велика система, як правило, є складною, це система з великим числом підсистем. При цьому існує загроза певного суб'єктивізму – відношення до системи визначається не тільки її сутністю, але й позицією дослідника (метою досліджень).

Система (підсистема, елемент) має вхід – дискретну або неперервну множину "контактів", якою передається вплив середовища системі, і вихід – множину "контактів", через які система впливає на середовище. Будь-який елемент системи має щонайменше один вхід і один вихід. Вплив може здійснюватись через передачу речовини, енергії, інформації, або комбінації цих компонентів. Середовищем для однієї з підсистем системи можуть бути решта підсистем або частина з них, а також інші системи. Таким чином, середовище – також система.