Хенрік Микола Гурецький

Перший композитор класичної музики, твір якого зійшов на пік популярності. Запис його симфонії номер 3 був розпроданий в більш, ніж 1200 тисячах примірниках.

Бруно Шульц

Польський письменник та художник єврейського походження із Дрогобича, писав польською і німецькою мовами. Літературні критики ставлять твори Бруно Шульца на один рівень з творами Марселя Пруста Та Франца Шульца.

VII. Варшава – політичний і економічний центр країни.

Зовнішня діяльність

VIII.Промисловість в Польщі є основною галуззю господарства.
Основні галузі промисловості – машинобудування, металургійна,гірнича, хімічна, суднобудування,харчова та легка промисловість.

Значна частка економічного потенціалу країни базується на переробці мінеральної сировини. Переважають галузі важкої промисловості. Провідну роль відіграють машинобудування, чорна та кольорова металургія,хім.промисловість. У паливній промисловості голвною галуззю є вугільна. В електроенергетиці провідну рол відіграють теплові електростанції. Текстильна промисловість країни виробляє бавовняні тканини.Швейна промисловість працює на експорт.

IX. Ми навчаємося на першому курсі прфесії Пекар, Лаборант ХБА, яка є найзатребуванішою та конкурентоспроможною не лише в Україні, а й за її межами. Цій професії нас навчає майстер виробничого навчання Плюта А.І., та надає теоретичні уроки класний керівник Самченко Н.М.,яка була присутня на майстер-класі у польського ректора Р.Д. Таубера, який має 40-річний досвід викладання і нині проводить майстер-класи у 54 країнах світу.

X. З офіційним здобуттям Україною незалежності в розвитку відносин, як держав незалежних та демократичних, настає новий етап. Польща 2 грудня 1991 р. визнала незалежність України, були встановлені повноцінні дипломатичні зв'язки, підписано основоположний міждержавний Договір про добросусідство, дружні відносини і співробітництво між Україною та Республікою Польща, укладено низку угод і домовленостей, котрі створювали повноцінну договірно-правову базу українсько-польських взаємин. Зі середини 90-х років Польщу почали називати адвокатом України в Європі. Починаючи з 1995 р., Варшава виступила з низкою ініціатив стосовно Києва: у 1995 р. підтримала курс України на здобуття членства в Центральноєвропейській ініціативі (ЦЄІ), тоді ж захищала інтереси України і в питанні входження до Ради Європи (вересень 1995 р.). Етапний крок у розвитку українсько-польських стратегічних відносин - 1996 р. Взаємна орієнтація на вступ до ЄС та НАТО спричинила новий погляд на сутність українсько-польського партнерства. У контексті все більшого поглиблення процесу євроатлантичної інтеграції цілі обох країн почали збігатися й отримали стратегічний вимір. Центральним документом та легітимною підставою для переходу українсько-польських відносин на рівень стратегічного партнерства стала укладена під час візиту Л. Кучми до Польщі Спільна декларація Президента України і Президента Республіки Польща від 25 червня 1996 р. Українсько-польське стратегічне партнерство найяскравіше виражається у дотриманні спільної позиції в міжнародній і загальноєвропейській політиці. Особливого значення у цьому контексті набуває військово-політична співпраця, завдяки чому обидві країни можуть брати активну участь у міжнародній політиці, забезпеченні миру й стабільності в Європі та світі.

XI. Висвітлюється процес становлення та розвитку зовнішньої політики Республіки Польща, щодо країн Східної Європи та напрямки її діяльності у рамках формування східної політики ЄС. Доводиться, що після вступу до ЄС, Польща веде активну політику, бере участь у різних заходах спрямованих на розвиток східної політики виступаючи її ініціатором. Польща прагне бути активним ініціатором східної політики Європейського Союзу. Ідея створення Східного виміру вперше була запропонована тодішнім міністром закордонних справ Польщі Б. Геремеком у його промові на відкритті переговорів щодо приєднання Польщі до ЄС. У червні 2001 році цю ідею було підтверджено в ініціативі міністра закордонних справ Польщі В. Цімошевича. Третя спроба започаткування Східного виміру відбулася у лютому 2003 року, за рік до приєднання Польщі до ЄС. Наступник Б. Геремека, міністр закордонних справ Польщі В. Чімошевич повторно вніс пропозицію щодо Східного виміру у “неофіційному документі з пропозиціями Польщі щодо політики стосовно нових східних сусідів після розширення ЄС”. Цей документ підтвердив попередні пропозиції щодо розвитку східної політики Європейського Союзу. Він закликав розширити існуючі межі через надання допомоги і більш тісного співробітництва з сусідніми країнами. У неофіційному документі йдеться про те, що новий Східний вимір щодо – України, Білорусі, Молдови і Росії має базуватися на спільних цінностях та інтересах, тобто це індивідуальний розвиток відносин з кожною із зацікавлених країн. Проте, спроба Польщі встановити регіональне лідерство провалилася через відсутність інтересу з боку країн-членів ЄС до розширення на схід. Така позиція виявляла те, що погляди та переваги країни, яка готується до вступу, не мали такої легітимності, як позиції повноцінних членів ЄС. Пропозиція Польщі не знайшла необхідної підтримки, оскільки країни-члени ЄС не виявили ні політичної волі, ні інтересу. Натомість, ЄС запровадив нову політику для своїх сусідів “Європейська політика сусідства”, яка була започаткована у 2004 році і складається із численних форм регіонального співробітництва. Це спільні дії, які сприяли поглибленню двосторонніх і багатосторонніх відносин між Європейським Союзом та його сусідами. Республіка Польща, у свою чергу, налагодила добрі відносини з її сусідами на сході. Входячи у Європейський Союз у 2004 році, вона вже не мала міжнародно-правових чи прикордонних проблем, а також тих, які пов’язані з етнічними меншинами. Тісну співпрацю було налагоджено з іншими кандидатами на вступ до ЄС – державами Балтії та Вишеградської групи. На думку польської влади, всі ініціативи ЄС, націлені на держави СНД, які мають на меті сприяти виробленню східної політики Союзу, повинні бути погоджені із новими членами ЄС. Польща зацікавлена брати участь у таких консультаціях.

XII. Тепер, після того як і Польща, і Україна здобули незалежність, про відносини двох країн прийнято говорити, що вони гарні, як ніколи раніше. У цьому твердженні є деяке публіцистичне перебільшення (зрештою обидві країни вперше в історії, не вважаючи давнього минулого, мають можливість цілком самостійно формувати взаємні відносини), однак воно дійсно ще ніколи не було настільки близьким до істини, як нині. Величезне значення мали події осені й зими минулого року. По-перше, у дні "помаранчевої революції" українці продемонстрували, наскільки близькі їм такі цінності, як воля, що правда, солідарність - цінності, які поляки теж уважають фундаментальними. По-друге, в українцях, що домагалися поваги до свого вибору, поляки побачили як би самих себе часів боротьби з тоталітарною диктатурою, це викликало - незважаючи на деякі складності у взаєминах у минулому - не відзначалося колись на берегах Вісли хвилю солідарності з українською демократією й підтримки українського суспільства як такого. Не побоюючись перебільшення, можна сказати, що "жовтогаряча революція" вивела польсько-українські взаємини на небачений по своїх масштабах "масовий рівень". Тепер найголовніше - не упустити досягнуте й одночасно розширювати польсько-українські відносини у всіх можливих областях. Польща займає одне з перших місць у списку торговельних партнерів України: па п'ятому місці як партнер України по експорті й на четвертому - по імпорті. В 2004 р. обсяг товарообігу між двома країнами перевищив 3 млрд. доларів. Варто підкреслити, що в останні десять років в обсязі товарообігу постійно зберігається тенденція росту. Співробітництво між окремими регіонами є важливою частиною українсько-польської економічної співпраці, особливо у межах єврорегіонів «Карпати» і «Буг», де значна увага приділяється також таким сферам, як: екологічна безпека, сприяння спільним програмам охорони здоров'я, боротьбі із злочинністю, туризму. Україна і Польща - дві великі держави Центрально-Східної Європи. Їх об'єднує не лише спільна історія багатьох періодів, а й споріднені мови та схожі культурні традиції. Все це сприяє налагодженню тісних контактів. Економічний розвиток обох країн, природні багатства та сформована структура економіки відкривають широкі перспективи для кооперації та торгівлі. До цього треба додати фактор, що набуває дедалі більшого значення у глобальній економіці, - транзитне розташування наших держав на важливих шляхах континентального проходження товарів. В українському експорті до Польщі в 2002 році переважали: руди, шлаки та зола — 17,24%, паливо мінеральне, нафта та продукти її переробки — 16,02%, чорні метали та вироби з них — 14,9%, органічні хімічні сполуки — 8,17%, машини та устаткування — 6,37%, деревина та вироби з неї — 5,45%, білкові речовини — 4,08%, одяг трикотажний — 2,89%, молоко та молочні продукти — 2,57%, добрива — 2,23%, електричні машини — 2,15%. В імпорті з Польщі переважали: папір та картон — 17,36%, машини й устаткування — 10,03%, пластмаса та вироби з неї — 8,3%, засоби наземного транспорту, крім залізничного — 6,69%, деревина та вироби з неї — 5,4%, паливо мінер-Якщо взяти до уваги те, що український експорт у Польщу становлять переважно мінеральні продукти (248,052 млн. дол. за вісім місяців) та чорні метали (92,882 млн. дол.), тобто сировина і напівфабрикати для виробів польської промисловості, то значне зростання експорту з України свідчить про збільшення обсягів цієї продукції.

XIII. Міста-побратими України та Польщі.

Дякуємо за увагу!