Интернет-ресурс

Мультимедийный интернет-ресурс — сайт, в котором основная информация представлена в виде мультимедиа. Это современный и очень удобный механизм, который не заменяет собой выполнение классических функций, а дополняет и расширяет спектр услуг и новостей для посетителей.

Для мультимедийных интернет-ресурсов характерно:

· могут содержать различные виды информации(не только текстовую, но и звуковую, графическую, анимационную, видео и т. д.);

· высокая степень наглядности материалов;

· поддержка различных типов файлов: текстовых, графических, аудио и видео;

· возможность использования для продвижения творческих работ в области различных видов искусств.

Ресурс этого типа дает возможность быстро сообщать о событиях, которые организуются, демонстрировать обзорный взгляд на сферу, учреждение или творческий коллектив, налаживать обратную связь со своими посетителями, раскрывать цели и материалы, используя современные механизмы представления информации и способствовать узнаванию представленного объекта посредством сети Интернет.

2. Мультимедійність. Інструменти Інтернету для роботи над мультимедійними матеріалами.

Мультимедиа-акселератор - программно-аппаратные средства, которые объединяют базовые возможности графических акселераторов с одной или несколькими мультимедийными функциями, требующими подключения к компьютеру дополнительных устройств. К мультимедийным функциям относятся цифровая фильтрация и масштабирование видео, аппаратная цифровая сжатие-развертка видео, ускорение графических операций, связанных с трехмерной графикой (3D), поддержка ”живого” видео на мониторе, наличие композитного видеовыхода, вывод TV-сигнала (телевизионного) на дисплей.

Графический акселератор также представляет собой программно-аппаратные средства ускорения графических операций: перенос блока данных, закраска объекта, поддержка аппаратного курсора. Происходит развитие техники микросхем с целью увеличения производительности электронных устройств и минимизации их геометрических размеров. Микросхемы, выполняющие функции компонентов звуковой платы, объединяются на одной микросхеме размером со спичечный коробок. И предела этому нет.

К 90-м годам прошлого века было разработано более 60 пакетов программ с технологией мультимедиа. При этом стандарта не существовало, и фирмы Microsoft и IBM одновременно предложили два стандарта. IBM предложила стандарт Ultimedia, а Microsoft - МРС. Остальные фирмы-производители стали разрабатывать пакеты программ на основе этих стандартов.

В настоящее время используется стандарт MPC3, кроме того, разработаны стандарты на приводы CD-ROM, Sound Blaster - звуковые карты, MIDI-интерфейс -стандарт для подключения различных музыкальных синтезаторов, DCI - интерфейс с дисплейными драйверами, позволяющими воспроизводить полноэкранную видеоинформацию, MCI - интерфейс для управления различными мультимедийными устройствами, стандарты на графические адаптеры. Windows-2000 включает файловую систему для поддержки файлов с оцифрованным видео (AVI), с аудио-информацией (WAV), поддерживает интерфейс MIDI. Фирма Apple совместно с FujiFilm разработали первый промышленный стандарт для разработки набора микросхем Fire Wire, позволяющий оснастить цифровым интерфейсом многие потребительские товары, такие как видеокамера, для использования их в технологии мультимедиа.

Появление систем мультимедиа произвело революцию в таких областях, как образование, компьютерный тренинг, бизнес, менеджмент и в других сферах профессиональной деятельности. С использованием технологии мультимедиа созданы видео энциклопедии по многим школьным и вузовским предметам, музеям, городам, маршрутам путешествий. Их число продолжает расти. Созданы игровые ситуационные тренажеры, что сокращает время обучения. Тем самым игровой процесс сливается с обучением, в результате мы имеем Театр обучения, а обучаемый реализует творческое самовыражение.

Для бизнеса, менеджмента и других сфер профессиональной деятельности создаются гипертекстовые мультимедийные базы. Помимо стандартных данных они могут содержать видео изображения, речевой комментарий, мультипликацию, что экономит время при поиске и ознакомлении с данными. Если речь идет о товаре, то его можно рассмотреть со всех сторон. К бизнес применению можно отнести мультимедийные киоски. Например. Киоски туристических фирм, содержащих видео клипы туристических маршрутов, зон отдыха и т.д.

Технология мультимедиа создала предпосылки для удовлетворения растущих потребностей общества. Позволила заменить техноцентрический подход (планирование индустрии зависит от прогноза возможных технологий) на антропоцентрический подход (рынок управляет индустрией). Это дает возможность динамически отслеживать индивидуальные запросы мирового рынка, что отражается в тенденции перехода к мелкосерийному производству.

В 1989 году был введен термин “виртуальная реальность” для обозначения искусственного трехмерного мира - киберпространства, создаваемого мультимедийными технологиями и воспринимаемого человеком посредством специальных устройств: шлемов, очков, перчаток и т.д. Киберпространство отличается от обычных компьютерных анимаций более точным воспроизведением деталей и работает в режиме реального времени. Человек видит не изображение на плоском экране дисплея, но воспринимает объект объемно, точно так же, как в реальном мире, так как помимо зрения задействованы и другие чувства человека. Он может “войти” в комнату, “переставить” мебель, “выполнить” своими руками медицинскую операцию и т.д. Поэтому виртуальная реальность открывает небывалые перспективы в производстве, маркетинге, менеджменте, торговле, медицине, и других сферах деятельности, науки, искусства.

Создается диалоговое кино, где потребитель может управлять ходом зрелища с клавиатуры дисплея посредством реплик, если к компьютеру подключена плата распознавания речи. Видеоигры дают инструмент манипулирования общественным сознанием: негативом здесь является культ насилия. Технология мультимедиа создает предпосылки для развития “домашней индустрии”, что приводит к сокращению производственных площадей, увеличивает производительность труда. Особенные перспективы открывает мультимедиа для дистанционного обучения, предварительного собеседования при приеме на работу, при поступлении в вуз, для организации электронной коммерции, электронного бизнеса. Уже создано интерактивное телевидение, когда пользователь в диалоге может заказать показ фильма или другого материала. При этом ему обеспечено использование некоторых информационных технологий для работы на компьютере.

Технология мультимедиа включена в офисные приложения, во многие интегрированные технологии и системы. С использованием мультимедийной и гипертекстовой технологий создаются мультимедийные базы данных, например, торговые каталоги, в которые добавляются мультимедийные аннотации. Примером мультимедийного инструмента может служить приложение 3D Studio MAX 5.

Как говорится в программистском фольклоре, “сегодня программируется все, кроме вкуса и обоняния”. Однако современные разработки доказывают, что скоро будет программироваться все.

3. Гіпертекстуальність. Інструменти гіпертексту, способи його використання.

Гіпертекстова технологія - це технологія перетворення тексту з лінійної форми в ієрархічну.

Зазвичай будь-який текст у комп'ютері представляється як один рядок символів, яка читається в одному напрямку, тобто він не має структури. Гіпертекстова технологія полягає в тому, щоб представити його у вигляді ієрархічної структури типу графи або мережі. Одним із професійних завдань агронома є створення інформаційних об'єктів складної структури, в тому числі й гіпертекстової.

Для отримання гіпертексту матеріал тексту поділяють на фрагменти (сторінки, статті, файли). Кожен фрагмент доповнений зв'язками (гіпертекстовими посиланнями) з іншими фрагментами, що дозволяє уточнити інформацію про досліджуваний предмет і рухатися за текстом в одному або декількох напрямках за обраними зв'язками. Слідуючи цим зв'язкам, можна читати матеріал у будь-якому порядку, утворюючи різні лінійні тексти. Найпростіший приклад гіпертексту - це будь-який словник чи енциклопедія, де кожна стаття має посилання до інших статей цього ж словника.

Гіпертекст (англ. Hypertext) - система інформаційних об'єктів, які об'єднані між собою направленими зв'язками, що утворюють мережу.

Гіпертекст можна розглядати як базу даних, що реалізується у вигляді відкритої, мережі, що вільно нарощується, в якій за необхідністю можна змінювати вузли (лінійні тексти). Від звичайної бази даних гіпертекст відрізняється, перш за все, відсутністю раніш заданих обмежень на характер зв'язків та структур. Структурно гіпертекст складається з інформаційного матеріалу, тезауруса гіпертексту, списку тем та алфавітного покажчика. їх головною метою є оперативне представлення широкого кола постійно оновленої інформації щодо останніх та вже існуючих досягнень науки і практики.

Наведемо як приклад гіпертекстову спеціалізовану систему "Агромоделі", що містить базу знань щодо математичних моделей, розроблених на основі сільськогосподарської тематики. Дана система призначена розкрити сутність кола знань за методологією побудови моделей та відомості щодо вже існуючих. Інформаційні матеріали в системі згруповані за наступними аспектами: вступ до моделювання, систематизація моделей за авторами розробок, за класами моделей, за об'єктами моделювання.

Проникнення IT у сільське господарство - одне з найнижчих серед усіх галузей, хоча рентабельність виробництва сільськогосподарської продукції в більшості випадків залежить від оперативних дій працівників. Наприклад, винороби для отримання якісного сорту вина під час достигання винограду кожен день вимірюють кількість цукру в ягодах. Різниця два-три дні в збиранні винограду може впливати на ціну за пляшку і збільшитися на 20-25 %. Таким чином, інтегрована робота інформаційних систем та датчиків має вплив на якість продуктів та відповідно на їх ціну.

Датчики можуть надавати IT-системам інформацію щодо погоди, стану Грунту, кількості внесених добрив тощо. Інформація може надходити з супутника щодо прогнозу погоди і стану посівів. Наприклад, спектральний аналіз кольору полів говорить про кількість хлорофілу в рослинах, і за цим показником можна судити про зрілість урожаю. Поєднуючи ці дані, отримаємо точний план робіт на полях. Причому план робіт можна передавати не тільки на комп'ютери або смартфони, ай на термінали, якими обладнати кабіни трактористів.

Датчик, сенсор (англ. Sensor) - це елемент вимірювального, сигнального, регулюючого або керуючого пристрою, що перетворює контрольовану величину (температуру, тиск, частоту, силу світла, електричну напругу, струм тощо) у сигнал, зручний для вимірювання, передачі, зберігання, обробки, реєстрації, для впливу їх на керовані процеси.

Датчик - це пристрій, що перетворює вхідний вплив будь-якої фізичної величини в сигнал, зручний для подальшого використання.

Визначають такі види засобів виміру: вимірювальні прилади (пристрої),

вимірювальні перетворювачі, вимірювальні інформаційні системи [11]. Датчики

в агробіологічних дослідженнях дозволяють:

- вирощувати здорові і продуктивні рослини, виявляючи на самій ранній стадії виникнення ознаки стресу в рослин, що можуть бути викликані посухою, перезволоженням, несприятливим температурним режимом, дефіцитом променистої енергії та іншими факторами;

- здійснювати оперативний контроль ефективності технологічних заходів;

- оптимізувати витрати елементів мінерального живлення;

- зменшити забруднення навколишнього середовища;

- оперативно отримувати дані щодо випадкових порушень технології, а також прогнозувати їх наслідки.

В галузі селекції датчики дозволяють діагностувати властивості генотипу рослини, зокрема, стійкість і потенційну продуктивність сортів і гібридів; зокрема у НДІ, дослідних станціях і ВНЗ - проводити дослідження в сфері агробіології, фізіології та біофізики рослин [33].

Датчики можуть виступати як самостійним елементом, що повідомляє ІС, так і елементом технічних систем, призначених для вимірювання, сигналізації, регулювання, управління пристроями або процесами. Від цього залежить їх класифікація12. Прикладом використання можуть слугувати комплекси автоматичних метеостанцій (що входять до систем зрошувального землеробства), датчики врожайності (встановлені на комбайнах), обладнання для супутникової навігації під час роботи техніки на полях, дистанційне визначення положення, маршруту, руху та стану сільгосптехніки, фітомоніторинг (комплексна діагностика стану рослин), система \|Гееа'8еекег (оптично-комп'ютерна система для виявлення бур'янів).

Розглянемо докладніше роботу цих систем на конкретних прикладах.

Автоматичні метеостанції

Метеостанції використовують для виміру, збору та спостереження зміни температури, вологості повітря та атмосферного тиску.

Збір метеорологічних даних допоможе визначити мікрокліматичні умови для конкретної місцевості, що сприятиме правильному підбору технологій вирощування селекційних сортів.

Автоматичні метеостанції (рис. 41) в зрошувальних системах залежно від метеоумов регулюють час роботи та інтенсивність систем поливу, їх автоматичне відключення. Блок управління, залежно від програми поливу, відкриває доступ води безпосередньо до зрошувачів, передає сигнал до електромагнітних клапанів.

Рис. 41. Метеостанція Pinova для всіх інтенсивних сільськогосподарських виробників (садівників, овочівників, виноградарів, фермерів)

Системи фітомоніторингу

Фітомоніторинг спрямований на вдосконалення керованих факторів урожайності (прийняття рішень щодо поливу, застосування добрив, хімобробки, інших операцій на полі).

Система фітомоніторингу включає в себе три складові. Перша - регулярний візуальний огляд поля фахівцями, відбори зразків рослин, оцінка загального стану посівів. Друга - систематичні лабораторні аналізи рослин, Грунту, поливної води. При цьому визначають як забезпеченість рослин поживними речовинами, так і наявність збудників грибкових і бактеріальних інфекцій, концентрації солей, кислотність ґрунтового розчину. І третя - безперервна обробка інформації надходить зі станцій інструментального фітомоніторингу. Датчики та графіки вимірів з них наведені на рис. 42-46.

Система WeedSeeker проводить аналіз наявності бур'яну. Якщо бур'ян попадає в поле огляду датчика, система сигналізує форсунці про необхідність внесення необхідної кількості гербіцидів.

Можна виділити три етапи роботи сенсора:

I етап. Вбудовані світлодіоди сканують поверхню поля в червоному та інфрачервоному діапазоні. Ширина сканування одного сенсора, в залежності від моделі, складає від ЗО до 38 см (рис. 47).

II етап. Відбите від поверхні світло вловлюється детектором, який знаходиться на центральній частині сенсора (рис. 48).

III етап. Електронна частина сенсора аналізує характеристики відбитого світла, визначаючи, що під сенсором знаходиться зелена рослина. В залежності від налаштування швидкості подається сигнал на форсунку. Коли вона опиняється над рослиною, відбувається моментальне залпове обприскування (рис 48).

Типи датчиків урожайності

На комбайнах установлюють системи датчиків (системи картування врожайності, рис. 52), і під час збору термінали для роботи з датчиками (рис. 53) врожаю визначають якісні параметри злакових культур, до таких відносять:

- датчик, що вимірює потік зерна (рис. 49);

- оптичний датчик об'єму намолоту (рис. 50);

- рентгенівський датчик вологості зерна (рис. 51);

- датчик нахилу.

Рис. 42. Датчик температури листа

Рис. 43. Багатоканальний флуорометр, датчик біохімічних показників

Рис. 44. Тензіометр - датчик для визначення капілярної (матричної) складової потенціалу ґрунтової вологи

Рис. 45. Дані з тензіометра - графік осадів

Рис. 46. Порівняння росту рослин з добривами та без них

Рис. 47. 1-ІІ етап роботи системи WeedSeeker - сканування, визначення рослини

Рис. 48. III етап роботи системи

WeedSeeker - обприскування

4. Інтерактивність. Інструменти інтерактивності, способи її використання.

Програмування — це процес проектування, написання, тестування, зневадження і підтримки комп'ютерних програм. Програмування поєднує в собі елементи інженерії (існує навіть відповідна спеціальна галузь інженерії — програмна інженерія (англ. software engineering), фундаментальних наук (перш за все математики) і мистецтва^{[ джерело не вказано 1015 днів ]}.

У вужчому значенні програмування розглядається як кодування — реалізація у вигляді програми одного чи кількох взаємопов'язаних алгоритмів (у сучасних умовах це здійснюється з застосуванням мов програмування). У ширшому сенсі процес програмування охоплює і створення, тобто розробку, алгоритмів, і аналіз потреб майбутніх користувачів програмного забезпечення.

У широкому значенні програмування використовується у значенні створення програми дій або алгоритмів та навчання людей або пристроїв діяти за алгоритмами.

Яким би не був підхід до створення програмного забезпечення, кінцева програма має задовольняти деяким вимогам. Найчастіше зустрічаються^{[ джерело не вказано 1015 днів ]}:

· Ефективність / Продуктивність: кількість ресурсів системи, що споживає програма (час процесора, розмір пам'яті, зовнішня пам'ять, ширина каналу мережі, і навіть взаємодії з користувачем). Чим менше ресурсів споживається, тим краще;

· Надійність: ймовірність того, що результат роботи програми правильний. Це залежить від корректності алгоритмів та правильності кодування;

· Стійкість: як програма розв'язує проблеми в нестандартних ситуаціях, як наприклад неправильні дані, недоступність необхідних ресурсів як наприклад пам'ять, локальна мережа, та неправильні дії користувача;

· Зручність: ергономічність програми. Легкість, з якою особа може використовувати програму для своїх цілей;

· Переносимість: діапазон апаратного забезпечення та операційних систем на яких можна компілювати чи інтерпретувати код програми, виконуючи її. Це залежить від відмінностей в програмних ресурсах наданих різними платформами, включаючи ресурси, наявність компіляторів та бібліотек для мови програмування;

· Масштабованість: Простота подальшого супроводження програми, тобто внесення в неї додаткових вдосконалень, що збільшують функціональність чи виправляють помилки. Цей критерій не має прямого відношення до користувача, але впливає на час, протягом якого програма буде використовуватись.