Науковий виступ

«Електронний комплекс "Словесник"

як засіб активізації самостійної роботи студентів»

Важливими рисами вчителя при незаперечній ролі його фундаментальної та психолого-педагогічної підго­товки має стати інформаційна культура, комп'ютерна грамотність, уміння працювати з постійно оновлюва­ною електронною інформацією, зокрема з електронни­ми посібниками.

У ролі інформаційної підтримки на факультеті укра­їнської філології педагогічного університету нами було впроваджено електронний навчально-методичний ком­плекс «Словесник».

Комплекс містить web-посібники «Український фольклор», «Вступ до слов'янської філології», «Мовне родинознавство», «Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника», «Педагогічні ситуації в українсь­кій художній літературі», «Наукова робота студентів-філологів», що слугують відповідниками до існуючих авторських книг на паперових носіях, а також інформа­ційно-пошукову систему «Традиційна культура Східно­го Полісся».

Мету впровадження такого комплексу вбачали в побудові цілісної системи інформаційного забезпечення взаємопов'язаних складових професійної підготовки — навчально-пізнавальної, науково-дослідної діяльності, комплексу практик — на засадах культурознавчого, особистісно-, компетентнісно орієнтованих підходів,

Практичні роботи

удосконаленні насамперед інформаційної та дослід­ницької компетентності студентів-філологів.

Опанування курсів становило певну систему, де кожен елемент: лекції — практичні — колективна та індивідуальна самостійна науково-дослідна робота — виконував певну практичну функцію підготовки май­бутнього вчителя-словесника до педагогічної діяльно­сті. В основі викладу тем враховувалися принципи наступності, професіоналізації, діалогізації, етнокуль-турознавчого підходу, єдності навчання і виховання.

Навчальний текстовий матеріал подано у форматі HTML у вигляді web-сторінок. Це відкрита інформацій­на система, збагачена гіпертекстовими посиланнями на відповідну сторінку цього ж або інших електронних навчальних засобів, статичними ілюстраціями, аудіо-фрагментами. Комп'ютерна розробка уможливлює мобільне використання фрагментів різних посібників одночасно, хоча кожний з них є автономним.

Web-практикуми «Український фольклор» (для сту­дентів 1 курсу), «Вступ до слов'янської філології» (для студентів 2 курсу) «Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника» (для студентів 3 курсу) містять web-сторінки, де представлено програми відповідних навчальних курсів, літературні та інтернет-джерела, модулі, зміст яких реалізується у відповідних темах, систему тестових, контрольних, творчих, проблемних завдань, словник термінів, тематику наукових робіт.

Web-посібник «Мовне родинознавство» як додаток до спецкурсу «Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника» був побудований з урахуванням ідеї взаємо­пов'язаного вивчення мови і культури на основі діалогу мов і культур: наповнений регіональним лінгвокрає-знавчим матеріалом, багатоваріантними формами контролю навчальних досягнень і сприяв, як показала дослідна робота, формуванню лінгвокультурознавчої компетенції, стимулював мисленнєво-мовленнєву діяль­ність майбутнього педагога.

Електронні книги були варіативними у виконанні: їм можна було надати будь-якої зручної для читання форми, кольору фону, тексту, розміру шрифту, за потре­би роздрукувати частину чи весь посібник загалом.

В інформаційно-пошуковій системі «Традиційна культура Східного Полісся» представлено комплекс

Додатки

навчально-організаційних і навчально-методичних матеріалів для проведення фольклорної, діалектологіч­ної, етнографічної та педагогічної практик. Web-сторін­ки навчальних практик містять програми цих практик і методичні рекомендації до їх проведення.

Експертне оцінювання, яке проводили викладачі-філологи, педагоги, вчителі української мови і літера­тури, інформатики і психологи, допомогло здійснити подальшу ґрунтовну корекцію змісту книг, вдосконали­ти їх комп'ютерну презентацію.

Презентація тексту на локальних серверах, у від­критому освітньому просторі спонукала більшу кіль­кість користувачів (учнів профільних класів, учителів, студентів) працювати з навчальним матеріалом.

28. Ознайомтеся з перекладом із російської мови.
Підготуйте науковий діалог «Упровадження результа­
тів дослідної роботи в навчальний процес», використо­
вуючи українські мовні засоби.

Благодаря тому что — завдяки тому що; в значи-тельной мере (степени) — значною мірою; в отличие — на відміну; в результате — внаслідок, як наслідок; в связи с тем что, поскольку — позаяк, оскільки; в то время как — тоді як; в частности — зокрема; во время — під час; вместо зтого — натомість; между тем как — тоді як; при анализе — під час аналізу; с помощью — за допомогою; таким образом — отже, отож; прежде всего — насамперед.

29. Ознайомтеся з уривками виступів учасників
круглого столу «Мовлене слово — кодекс поведінки».
Визначте основні ідеї авторів. Прочитайте вголос подані
тексти. Як розділові знаки впливають на темп читання?
Що споріднює і чим відрізняються тексти за звуковою
організацією? Підготуйте свій виступ до участі у кру­
глому столі.

Слово — свідок історії, свідок Часу. У Слові почина­ється і завершується життя твого народу, твого безко­нечного родоводу, в ньому ж починається і завершуєть­ся духовне життя Людини. Ось чому нас заворожує давня пісня, давній текст. У них перехрещується пам'ять всіх сущих до тебе. Слова випромінюють енер­гію, як світло. Людина протистоїть Часові саме в Слові. Власне Слово і є Пам'ять (П. Мовчан).

Зразки наукових робіт і документів

Слово — візитна картка: віку, професії, соціального стану, країни і громадянства. Слово гуртує людей у народ і будує державу. Нарешті слово охороняє куль­турну цілісність та інформаційний суверенітет нації. Слово — одне з наймогутніших комунікативних зна­рядь людини. Безсиле само по собі, воно стає могутнім і важливим, якщо сказане вміло, щиро і вчасно (В. Радчук).

2. Зразки наукових робіт і документів

2.1. Анотація на посібник

Українська мова за професійним спрямуванням: Практикум: навч. посіб. / Т. В. Симоненко, Г. В. Чорно-вол, Н. П. Руденко. — К.: ВЦ «Академія», 2009. — 272 с. (Серія «Альма-матер»).

Навчальний посібник побудовано відповідно до сучасних концепцій викладання української мови за професійним спрямуванням та ділової української мови. У ньому розглянуто особливості культури ділової української мови, орфоепічні, акцентуаційні, слово­твірні, лексикологічні, морфологічні норми у професій­ному мовленні, фахову термінологію, мовний етикет у діловому спілкуванні, а також теоретичні питання сучасної орфографії, пунктуації та документознавства. Вміщені в посібнику практичні та тестові завдання, додатки та короткий термінологічний словник сприяти­муть розвитку практичних умінь і навичок, формуван­ню професійної мовнокомунікативної компетенції.

Для студентів вищих навчальних закладів, учите­лів, викладачів, усіх, хто прагне збагатити свою мовленнєву культуру.

2.2. Анотація на монографію

Голуб Н. Б. Риторика у вищій школі: Монографія. — Черкаси: Брама — Україна, 2008. — 400 с.

Додатки

У монографії представлено методику навчання рито­рики студентів вищих педагогічних навчальних закла­дів: етапи її створення (визначення теоретико-методоло-гічних засад, обґрунтування змісту, форм, принципів, методів, прийомів, засобів) й упровадження у навчаль­ний процес. Автор пропонує також системний підхід до самостійної роботи студентів з вивчення риторики. Практичний інтерес становлять вправи і тести з ритори­ки, система жанрів педагогічного мовлення, методичні рекомендації.

Для студентів вищих навчальних закладів, магі­странтів, аспірантів, учителів, викладачів і всіх, хто цікавиться проблемами риторики.

2.3. Анотація на дисертацію

Андрієць О. М. Методика опрацювання науково-на­вчальних текстів у старших класах з поглибленим ви­вченням української мови. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандида­та педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 — теорія та методика навчання (українська мова). — Херсонсь­кий державний університет. — Херсон, 2007.

У дисертації теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено методику опрацюван­ня науково-навчальних текстів у старших класах з поглибленим вивченням української мови. Суть мето­дики полягає в поглибленому теоретичному засвоєнні старшокласниками стилістики та лінгвістики тексту й систематичному залученні їх до активних форм мовлен­нєвої діяльності через виконання репродуктивних, репродуктивно-креативних та креативних вправ і зав­дань на основі науково-навчальних текстів, що передба­чають поглиблення знань з української мови, зокрема стилів, жанрів, типів мовлення. У ході дослідження простежено вплив засобів навчання на активізацію нау­ково-навчального мовлення та розвиток комунікатив­ної вправності школярів із використанням міжпредмет-них зв'язків.

Ключові слова: текст, науково-навчальний стиль, науково-навчальний текст, наукове мовлення, види мовленнєвої діяльності.

Зразки наукових робіт і документів

2.4. Довідка про впровадження результатів наукової роботи

ДОВІДКА про впровадження результатів магістерської роботи

ПІБ «НАЗВА»

У навчальному процесі загальноосвітньої школи (назва) / факультету (назва) / державного педагогічного університету (назва) дослідником ПІБ упродовж 2009— 2010 pp. дійсно впроваджувалися матеріали магістерсь­кої роботи. На заняттях з... було успішно апробовано систему вправ, конспекти уроків / занять з.... Експерти ПІБ, учні / студенти високо оцінили запропоновані вправи, завдання, конспекти уроків / занять з....

Запропоновані дослідником форми і методи..., як показали проведені тести, опитування, контрольні роботи, виявилися ефективними: у студентів зросли показники... до педагогічної діяльності.

Питання про хід дослідно-експериментальної роботи ПІБ, спрямованої на..., обговорювалися на засіданнях кафедри (назва) (протокол № від... 200... p.), ради факультету (протокол №... від... 200... p.).

Довідка видана для подання у Державну екзамена­ційну комісію Сумського державного педагогічного уні­верситету імені А. С. Макаренка.

Підпис відповідального за впровадження

«____»_______________________ 200___ р.

М. П.

2.5. План магістерської роботи

Тема: «Вивчення ідіостилю сучасного науковця-лін-гвіста у профільних філологічних класах».

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1

Теоретичні засади вивчення ідіостилю сучасного науковця-лінгвіста у профільних класах загальноосвіт­ньої школи

Додатки

1.1. Особливості мови сучасного наукового тексту

1.2. Мовно-стильові аспекти наукових праць Л. І. Мацько

1.2.1. Лексика наукових творів Л. І. Мацько

1.2.2. Використання фразеологічних одиниць у нау­кових текстах Л. І. Мацько

1.2.3. Морфолого-синтаксичні засоби увиразнення у наукових працях Л. І. Мацько

1.3. Готовність учнів опановувати ідіостиль Л. І. Маць­
ко в профільних класах загальноосвітньої школи

1.4. Аналіз стану вивчення наукового стилю в
загальноосвітній школі

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2

Педагогічні умови вивчення ідіостилю сучасного науковця-лінгвіста у профільних філологічних класах загальноосвітньої школи

2.1. Організація дослідно-експериментальної роботи

2.2. Формування готовності учнів опановувати ідіо­стиль сучасного науковця-лінгвіста на уроках українсь­кої мови

2.3. Удосконалення готовності учнів опановувати
ідіостиль сучасного науковця-лінгвіста в науково-дос­
лідницькій діяльності

2.4. Аналіз результатів дослідно-експериментальної
роботи

Висновки до розділу 2

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

2.6. Інформаційне повідомлення

Міністерство освіти і науки України

Глухівський державний педагогічний університет

Сумський державний педагогічний університет

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих

АПН України

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Запрошуємо Вас до участі у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Українська культуромовна

Зразки наукових робіт і документів

особистість учителя: реалії та перспективи», яка відбу­деться 25—26 вересня 2008 року у Глухівському дер­жавному педагогічному університеті.

Для обговорення і дискусії виносяться такі питання:

Мовна особистість учителя в соціокультурній пара­дигмі XXI ст.;

Формування культуромовної особистості вчителя у вищій школі України;

Підготовка вчителя як культуромовної особистості в контексті провідних тенденцій зарубіжної школи;

Українська культуромовна особистість учителя крізь призму педагогічного дискурсу;

Можливості лінгвістичного аналізу художнього тек­сту у формуванні мовної особистості;

Лінгвістична підготовка — невід'ємна складова розвитку україномовної особистості майбутнього вчителя;

Культурно-функціональний аспект функціонування мовних одиниць;

Лінгвістичний аспект педагогічної майстерності;

Література і мистецтво у формуванні мовної особи­стості;

Розвиток мовно-фахових компетенцій учителя у психолого-педагогічних курсах;

Практика — шлях до професійної мовної майстерно­сті вчителя;

Формування української культуромовної особисто­сті у профільній старшій школі.

Матеріали конференції будуть надруковані у Вісни­ку Глухівського державного педагогічного університету (Серія: педагогічні науки) та у фаховому збірнику «Філологічні науки» Сумського державного педагогіч­ного університету, які включено ВАКом України до переліку фахових наукових видань. Статті докторів наук без співавторства друкуються безкоштовно.

Для участі в конференції просимо до 10 вересня 200... року подати:

— заявку із зазначенням відомостей про учасника (прізвище, ім'я і по батькові, місце роботи, домашня адреса, телефон, e-mail), теми секції і виступу, науково­го ступеня і вченого звання, інформації про необхід­ність житла на період конференції;

— наукову статтю з проблем виступу, підготовлену з урахуванням нижче зазначених вимог;

Додатки

— витяг із протоколу засідання кафедри чи лабора­торії про рекомендацію статті до друку;

— для аспірантів, магістрантів рецензію на статтю доктора чи кандидата наук;

— чистий конверт для листування з оргкомітетом.
Усі матеріали подаються на дискеті «3,5» (назва

файлу — прізвище автора англійською мовою) та в роз-друкованому вигляді на папері формату А4. Матеріали приймаються за адресами.... Конференція відбудеться за адресою....

Маємо надію на плідну співпрацю!

Оргкомітет конференції

2.7. Доповідь магістранта державній екзаменаційній комісії

Шановний голово і члени комісії!

Вашій увазі пропонуються результати магістерської роботи на тему «Інформаційне забезпечення викладан­ня української мови у вищій школі».

Поступове освоєння можливостей інформаційних технологій у загальноосвітній школі зумовлюють якнай­ширшу потребу в розробці електронних засобів навчаль­ного призначення для майбутніх учителів української мови і літератури.

Залучення ілюстрацій, фотографій, відеофрагментів, як показує аналіз опитувань викладачів, забезпечує більш глибоке занурення в навчальний матеріал, сприяє його емоційному сприйняттю і творчому осмисленню, підвищує мотивацію навчання. Теоретичне і практичне значення, недостатня розробленість методики викори­стання інформаційних технологій у мовній підготовці визначили вибір теми нашого дослідження.

Об'єктом дослідження є навчально-методичне забез­печення мовно-літературної підготовки у вищій школі, а предметом — інформаційне забезпечення викладання української мови у вищому педагогічному навчальному закладі III—IV рівнів акредитації.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати струк­турне наповнення інформаційного забезпечення викла­дання української мови і літератури і на основі дослід­ної роботи виявити організаційно-педагогічні умови

Зпазки наукових робіт і документів

його використання у вищому педагогічному навчально­му закладі III—IV рівнів акредитації.

За результатами дослідження встановлено, що:

1. Поняття «інформаційне забезпечення» є синоні­
мічним до поняття «засоби інформаційних технологій».

Ресурсна база інформаційних джерел, які сьогодні використовуються у фаховій підготовці, може бути представлена так: стабільні (CD і DVD-диски з навчаль­ного предмета), динамічні (електронні навчально-мето­дичні комплекси, інформаційно-довідкові (енциклопе­дії); інтернет-джерела предметної спрямованості, засо­би контролю (тестові оболонки).

Основними умовами відбору інформаційного забезпе­чення для використання їх студентами вважаємо наяв­ність пізнавальної, розвивальної, практичної цінності.

Серед дидактичних функцій інформаційних техно­логій визначено:

— створення сприятливих організаційно-методич­них умов для навчальної діяльності (реалізація принци­пу наочності; створення стійкого пізнавального мотиву; єдності навчання і виховання);

— покращення психолого-педагогічних умов на­вчальної діяльності (створення зацікавленості; забезпе­чення адекватного емоційного стану);

— реалізацію змісту освіти в нових інформаційних умовах.

2. Опитування, проведене нами серед студентів філо­логічних факультетів педагогічних університетів, вия­вило: комп'ютером студенти користуються переважно як друкарською машинкою; недостатній рівень інфор­маційної культури і власне самих викладачів.

3. Вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду впровадження інформаційного забезпечення, аналіз позитивного і негативного впливу таких інновацій на мотивацію навчання спонукало нас підготувати елек­тронне навчально-методичне забезпечення. Такий комплекс дає змогу здійснити інформаційну підтрим­ку навчально-пізнавальної, науково-, пошуково-дос­лідної діяльності, системи практик для студентів-фі-лологів.

Структуру інтерактивного комплексу становлять елек­тронні навчальні практикуми «Сучасна українська літера­турна мова», «Наукова робота студентів-філологів».

Додатки

Електронні посібники реалізовуються у вигляді локаль­ного web-сайту, який за бажанням легко завантажував­ся в Інтернет у середовищі Macromedia Dreamweaver 4. Текстовий матеріал подано у форматі HTML у вигляді web-сторінок. Комп'ютерна розробка уможливлює мобільне використання фрагментів різних посібників одночасно, хоча кожний з них є автономним.

Тісний взаємозв'язок між посібниками на основі гіперпосилань, відкритість оболонки для внесення змін у навчальний матеріал, якість пізнавальної інформації, її естетична цінність — усе це сприяє мотивації навчан­ня і формуванню інтересу до виконання завдань пошу­ково-дослідницької діяльності.

Такий комплекс уповні може використовуватися не лише для дистанційного навчання, а й як супровід до лекції. Демонстрація окремих фрагментів на великому екрані дає змогу лектору диференціювати інформацію, звертаючи увагу аудиторії на найбільш значущі тексти і доповнюючи їх залежно від рівня підготовки й інтере­сів студентів.

Залишаються й дискусійні моменти: екранний мате­ріал не може замінити самостійного читання книг, уста­новка техніки в непристосованих для цього аудиторіях забирає основний час лекції. Отже, інформаційне забез­печення становить лише частину необхідного науково-методичного забезпечення навчального процесу.

4. Нами виявлено організаційно-педагогічні умови використання інформаційного забезпечення. Це розши­рення діапазону організаційних форм навчально-пізна­вальної, пошуково-дослідницької діяльності студентів; забезпечення студентів методикою використання на­вчальних посібників на електронних носіях, вироблен­ня у викладачів готовності бути носіями нових освітніх технологій. Є доцільність створення міжвузівських колективів розробників електронних посібників, ство­рення умов для інформаційного обміну.

Результати проведеного дослідження дають підста­ви вважати, що визначені завдання реалізовано, мета досягнута. Це інформаційне забезпечення може бути використане і в системі підвищення кваліфікації вчите­лів української мови і літератури.

Дякую за увагу!

Зразки наукових робіт і документів

2.8. Рішення коференції

Рішення

Всеукраїнської науково-практичної конференції

«Українська культуромовна особистість учителя:

реалії і перспективи»

(25—26 вересня 2008 року,

Глухівський державний

педагогічний університет

імені Олександра Довженка)

25—26 вересня 2008 року у Глухівському державно­му педагогічному університеті імені Олександра Довжен­ка відбулася Всеукраїнська науково-практична конфе­ренція «Українська культуромовна особистість учителя: реалії і перспективи». Організатори конференції....

Мета конференції — обмін досвідом щодо ефектив­ного використання технологій формування і розвитку української культуромовної особистості майбутнього вчителя української мови і літератури на етапі допрофе-сійної підготовки, у процесі навчально-пізнавальної, науково-дослідної, практичної підготовки у вищому педагогічному навчальному закладі, а також в умовах післядипломної педагогічної освіти.

У пленарних і секційних засіданнях взяли участь 156 учасників: науковці, викладачі вищих педагогіч­них навчальних закладів І—II і III—VI рівнів м. Києва, Луганська, Миколаєва, Черкас, Вінниці, Чернігова, Харкова, вчителі загальноосвітніх шкіл Сумської і Чер­нігівської областей, керівники секцій Сумського тери­торіального відділення Малої академії наук, студенти і магістранти Сумського державного педагогічного уні­верситету ім. А. С. Макаренка, Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Глухів-ського державного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Серед учасників конференції — 1 академік і 1 член-кореспондент АПН України, 15 док­торів наук, професорів, 43 кандидати наук, 28 учителів.

Упродовж двох днів освітянам було презентовано 86 доповідей і виступів за такими напрямами...

Під час конференції працював майстер-клас «Мовна культура педагога-дослідника», на якому обговорюва­лися технології роботи із сучасним українським науко­вим текстом, круглий стіл «Сучасний урок: діалог осо­бистостей», виставки науково-методичних розробок

186 Додатки j

вищих навчальних закладів — учасників конференції,
пісенна майстерня «Мова народної пісні». На ме-
тодоб'єднаннях у Глухівській ЗОШ № 2 (Сумська обл.)
та Сосницькій ЗОШ (Чернігівська обл.) учасники кон­
ференції обговорили актуальні питання шкільної і
вузівської мовної освіти. і

На основі численних доповідей, виступів і повідо­млень учасників на конференції зроблено висновок, що формування культуромовної особистості вчителя — це багатовимірний процес якісних змін психологічної сфери особистості, який відбувається поетапно, ком­плексно, в логічній послідовності, за певних психолого-педагогічних умов, з урахуванням парадигмальних пози­цій креативної педагогіки, психології та особистісно орі­єнтованого навчання, на основі використання ефектив­них методів, прийомів, видів, форм і засобів навчання.

Рішення Конференції:

1. Уряду України на всіх владних рівнях неухильно дотримуватися 10 статті Конституції України, активізу­вати зусилля органів державної влади щодо забезпечення функціонування української мови як державної. Відно­вити діяльність Ради з питань мовної політики при Пре­зидентові України, мовного сектора в Кабінеті Міністрів, Державного Комітету з питань мовної політики, що взяли б під свій контроль стан упровадження української мови в усі сфери державного й суспільного життя.

2. Міністерству освіти і науки України систематично здійснювати моніторинг мовної ситуації в контексті етномовної ситуації та національно-культурних пріори­тетів у вищих навчальних закладах різних регіонів України. Продовжити створення Національної словни­кової бази; активізувати видання галузевих україномов­них енциклопедій, довідкової літератури для різних вікових груп. Підвищити відповідальність за якість дру­кованої та електронної україномовної продукції, пере­кладів творів світової класики українською мовою.

3. В освітніх закладах різних рівнів акредитації
переглянути методологічні засади викладання укра­
їнської мови; активізувати вивчення української мови з
акцентом на антропоцентризм, органічний зв'язок з
культурою рідного народу, формування лінгвістичного
мислення, мовного чуття, лінгвокраєзнавчої, лінгво-
культурознавчої, комунікативної компетенцій.

Зразки наукових робіт і документів

4. Стрижнем усієї навчально-виховної системи у школі має стати формування української культуромов-ної особистості. З цією метою зміст лінгвістичної, літе­ратурознавчої, психолого-педагогічної, методичної під­готовки на кожному освітньо-кваліфікаційному рівні спрямувати на виховання особистості, котра глибоко шанує українську мову й компетентно володіє нею, обізнана з іноземними мовами, здійснює вивчення фольклорного і художнього тексту в культурно-антро­пологічному просторі, налагоджує діалог літературо­знавства з лінгвістикою, педагогікою, психологією, опановує виховні цінності рідного та інших народів.

5. Основою процесу вивчення фундаментального курсу сучасної української літературної мови повинно стати опанування системи мови як засобу розвитку лін­гвістичного мислення, мовного чуття, комунікативної компетенції з обов'язковою орієнтацією академічного матеріалу на шкільне вивчення.

6. Етап профільної україномовної підготовки в системі шкільної освіти спрямувати на виховання інте­лектуально розвиненої, духовно багатої мовної особи­стості, яка вільно володіє виражальними засобами сучас­ної української літературної мови, її стилями, різнови­дами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), відзначаєть­ся готовністю до подальшого професійно-орієнтованого філологічного навчання, спроможна самостійно визна­чати цілі самонавчання, самовиховання й саморозвитку та діяльнісно їх реалізовувати.

7. Перспективною тенденцією модернізації мовної підготовки на факультетах української філології визна­чено науково-дослідну роботу, яка проходить наскрізним вектором через усю теоретичну і практичну підготовку, та організовану на принципах співтворчості педагогічну практику. Науково-дослідна підсистема збагачує студен­тів методологією дослідницької роботи, стимулює розви­ток самостійності, творчого потенціалу, інтелектуаль­них здібностей кожної особистості, особистісного і про­фесійного самовизначення.

8. Застосування етнокультурознавчого, компе-тентнісного підходів, що пронизують навчально-по­шукові і педагогічні практики, дає змогу глибше усві­домити україномовну картину світу в її зіставленні

Додатки

з національно-мовною картиною світу інших народів, забезпечує більш усвідомлену фахову потребу перевір­ки дієвості набутих знань і вмінь, сприяє загальнокуль­турному розвитку особистості студентів-філологів, виробленню індивідуального стилю діяльності.

9. У формуванні культуромовної особистості майбут­
нього вчителя української мови і літератури важливу
роль відіграють інформаційні технології як засіб підви­
щення ефективності навчальних курсів, проведення
наукових досліджень, практичної діяльності. Оволодін­
ня студентами основами інформаційно-комунікативних 'і
технологій і методикою їх використання забезпечує
індивідуально-орієнтований підхід, сприяє вираженій
мотивації до конструювання нових моделей навчальної
діяльності.

За підсумками роботи окреслено такі перспективні напрями для подальшого теоретичного вивчення і прак­тичної розробки:

1. Дослідити національний культурний контекст, в якому відбувалося й відбувається формування укра­їнської мовної особистості вчителя.

2. Вивчити підходи до формування культуромовної особистості вчителя у творчій спадщині видатних педа­гогів сучасності.

3. Проаналізувати прогресивні зарубіжні тенденції культуромовної підготовки вчителя.

4. Розробити і впровадити у культурно-освітній про­стір вищої і середньої школи спеціальні (елективні) курси лінгвістичного краєзнавства, лінгвокультуроло-, гії, мовного родинознавства, культури наукової укра­їнської мови.

5. До програм історико-педагогічних і методичних курсів включити питання, що стосуються формування української культуромовної особистості учителя в кон­тексті розвитку національної системи професійної під­готовки.

6. До курсу порівняльної педагогіки ввести зістав-ний аналіз основних тенденцій у розвитку рідномовної шкільної і вузівської освіти, що сприятиме глибшому пізнанню світу професії крізь призму історії, озна­йомленню з пріоритетними тенденціями вищої філоло­гічної освіти в європейських країнах.

Зразки наукових робіт і документів

7. Схвалити діяльність науково-дослідної лаборато­рії «Формування культуромовної особистості вчителя української мови» Глухівського державного педагогіч­ного університету імені Олександра Довженка, спрямо­ваної на розроблення, теоретичне обґрунтування та експериментальну перевірку технологій формування культуромовної особистості учителів української мови і літератури в умовах педагогічного університету.

8. Статті учасників конференції, що пройшли екс­пертизу, опублікувати у фахових збірниках «Філоло­гічні науки» та «Педагогічні науки» Сумського держав­ного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка.

Рішення прийнято на заключному Пленарному засі­данні конференції

Дата

Голова засідання

Секретар

2.9. Виступ, що супроводжується електронною презентацією

МОВНА ОСОБИСТІСТЬ ПЕДАГОГА-ДОСЛІДНИКА В СОЦЮКУЛЬТУРНІЙ ПАРАДИГМІ XXI СТОЛІТТЯ Слайд 1. Назва доповіді, доповідач. Слайд 2. Лавиноподібний розвиток науки посилив увагу до формування кадрового науково-дослідного потенціалу якісно нового рівня.

Додатки

Разом з позитивом і стрімким зростанням кількості дослідників, такі процеси супроводжуються і негатив­ними ознаками. Маємо констатувати дефіцит не лише методологічної культури, а й мовної. Не менш важливи­ми є вміння вільно, нормативно послуговуватися націо­нальною науковою мовою в усіх її підстилях, предста­вляти аналітико-синтетичну інформацію та адекватно викладати її як у письмовій, так і в усній формах.

Слайд 3. Сьогодення актуалізовує слова українсько­го вченого І. Огієнка про те, що «наука чужою мовою не пускає в людині глибокого коріння».

Витіснення державної мови «на периферію науково­го життя», чужоземний інформаційно-культурний тиск детермінують недостатній автоматизм у володінні укра­їнською науковою мовою. Вадами наукового тексту залишаються численні стилістичні, орфографічні, пунктуаційні помилки.

Слайд 4. Окреслимо тенденції, що впливають на мовну культуру сучасного педагога-дослідника, пред­ставимо шляхи формування означеної якості на при­кладі авторського спецкурсу.

Слайд 5. Серед очевидних пріоритетів початку XXI ст. — культурологічний підхід до науково-дослід­ної діяльності, інтегративність освіти з наукою, культу­рою, мистецтвом. В обґрунтованій ученим-літературо-знавцем М. Бахтіним концепції «людини культури» переконливо доведено, що особистість — не замкнута й ізольована річ у собі; вона відкрита для світу людей, для спілкування, для діалогу.

Слайд 6. Це значно розширює поняття «наукового діа­логу», що відображає цілеспрямовану, діяльну, активну позицію його учасників, внутрішній процес професійно-особистісного становлення, виступає стимулом самовдос­коналення, саморозвитку та постійного оновлення.

Слайд 7. Розвиток мовної культури дослідника від­бувається і технологічно. «Державна програма розвитку і функціонування української мови на 2004—2010 роки», Міжгалузева науково-технічна програма «Інформація. Мова. Інтелект» (Слайд 8) регламентують проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень у галузі лінгвістичної технології; створення системи Все­українського лінгвістичного діалогу (інтелектуальних мовно-інформаційних систем нового покоління, нової

Зразки наукових робіт і документів 191

енциклопедичної та лінгвістичної літератури, навчаль­них підручників в електронних варіантах).

Слайд 8. Українським мовно-інформаційним фон­дом в онлайновому варіанті розроблена інтегрована лек­сикографічна система «Словники України», де предста­влено п'ять словників — орфографічний, транскрипції, фразеологічний, синонімів, реєстрових слів;

V

МОВНА ОСОБИСТІСТЬ ПЕДАГОГА-ДОСЛІД НИК А В СОЦІОКУЛЬТУРНІЙ ПАРАДИГМІ XXI СТОЛІТТЯ

Енциклопедична лінгвістична література в електронному варіанті

І^чтлл

Слайд 9. У процесі створення новий 20-томний тлу­мачний словник української мови (зараз є 18 томів). Таку інтелектуальну пошукову систему в Інтернеті планують доповнити акустичними функціями (засоба­ми озвучення текстового матеріалу), ілюстративну частину буде розширено шляхом додавання медіа-фраг-ментів — графіків, анімації, відео тощо. Інформаційно-лінгвістична система словника еволюціонуватиме і як дослідницька.

Слайд 10. Формування і реалізація творчих якостей майбутніх дослідників залежить від особистісних яко­стей викладачів. Особистим прикладом (фундаменталь­ною підготовкою, ефектним читанням лекцій, відоми­ми широкому загалу читачів книгами, скрупульозним ставленням до проведення експериментальних дослі­джень, володінням секретами «живого» слова, «науко­вою іскоркою», тонким відчуттям наукового стилю, толерантністю) старше покоління вчених мотивує самостійний пошук молодих дослідників.

Саме науковий діалог допомагає формувати само­стійність, відповідальність, відкритість, спонукає до розвитку мовленнєвих умінь представити власну думку в гармонії форми і змісту, зіставити її з думкою іншого

Додатки

автора, володіти реплікою і паузою, вербальними і невербальними засобами вираження спеціальних реа­лій, категорій і понять.

Слайд 11. Розкрити ці та інші питання, а також поглибити знання студентів і магістрантів про науко­вий стиль української мови, розширити уявлення про українську наукову мову, опанувати технології роботи із сучасним українським науковим текстом передбача­ємо у спецкурсі «Культура наукової української мови».

Слайд 12. Три змістові модулі спрямовуємо на набуття молодими дослідниками знань правил побудо­ви і культури читання наукового тексту, особливостей конспектування, анотування та реферування наукових джерел, мовних засобів організації наукової інформа­ції, обов'язкових вимог до оформлення цитат, списку використаних джерел, мовних кліше для написання рецензії та відгуку, композиційно-логічної побудови усної наукової доповіді.

Слайди 13—14. Сьогодні цей процес значно спрощу­ється завдяки автоматизованій системі пошуку, де представлено:

— електронний алфавітно-предметний покажчик;

— електронний систематичний каталог авторефе­ратів;

— електронний каталог статей (книг) тощо.
Набути основи бібліотечно-бібліографічної культури

необхідно кожному досліднику.

V

МОВНА ОСОБИСТІСТЬ ПЕДАГОГА-ДОСЛІДНИКА В СОЦІОКУЛЬТУРНІЙ ПАРАДИГМІ XXI СТОЛІТТЯ

Автоматизована система пошуку

MssasiS^r

Слайд 15. На заняттях пропонуємо різноманітні зав­дання і тренінги на формування мовно-дослідної культу­ри: вправи на переклад мовних формул із російської мови.

Зразки наукових робіт і документів

Слайд 16. Педагогічними умовами формування мов­ної культури студента-дослідника, як показує практи­ка, є насамперед:

— висока мовна культура викладача-наставника;

— залучення студента до діяльності наукової лабо­раторії викладача;

— орієнтація студента на розвиток сучасного стилю наукового мислення;

— проблематизація змісту навчального матеріалу;

— інформаційне забезпечення науково-дослідної
роботи студента.

Отже, майбутнє за креативною особистістю педаго-га-дослідника з виразними націоментальними рисами, який стимулює потяг до істини, розвиває нестандарт­ність і гнучкість мислення, прагнення до саморозвитку і самовдосконалення. Дякую за увагу.

2.10. Зразок розкладу наукової конференції