Тема: Ремесла і промисли Глухівщини в історико-етнографічному аспекті

Вступ

Розділ 1. Матеріальна культура Глухівщини в істо-рико-етнографічній спадщині

1.1. Сумщина в українознавчих дослідженнях XIX —
початку XX ст.

1.2. Етнографічна спадщина Глухівщини
Висновки до розділу 1

Розділ 2. Традиційні ремесла і промисли краю (на матеріалі фольклорно-діалектологічної практики)

Додатки

2.1. Ремесла та промисли Глухівщини (загальні за­уваження)

2.1.1. Деревообробні ремесла та промисли

2.1.2. Глухівщина — «столиця» ковальської науки

2.1.3. Гончарство — сивочоле рукомесництво наших прадідів

2.1.4. Вплив розвитку виробництва на власні назви
Висновки до розділу 2

Розділ 3. Відображення народних ремесел у фоль­клорі

Висновки до розділу З

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

12. Відредагуйте науковий текст.

Відомі математики різних країн занепокоєні станом математичної освіти. Проблеми, що виникли та існу­ють, висвітлюються в роботах В. Арнольда, Н. Віленкі-на, Л. Кудрявцева, Б. Гнеденка, С. Ленга, Д. Мілграма, С. Новікова, Л. Понтрягіна, В. Садовничого, А. Тома, В. Тихомирова, Н. Яновської та інших. В одній із допо­відей комісії США відмічається, що Америка, як і під час запуску першого радянського супутника, знахо­диться перед загрозою втрати свого рівня освіти та може опинитись серед країн, які не здатні сприймати новітні досягнення науки, техніки, технології з причини низь­кого рівня математичної та природничої освіти. Не краща ситуація з математичною освітою складається і в Україні. На це, зокрема, звернули увагу учасники кру­глого столу «Проблеми фізико-математичної освіти в Україні», що відбувся 17 листопада 2005 р. в КНУ ім. Т. Шевченко. Ці питання піднімаються і в роботах українських математиків та педагогів, зокрема І. Василь-ченка, М. Денисьєвського, О. Курченка,-0. Макаренко, О. Скафа, 3. Слєпкань, Ю. Триуса, В. Швеця та інших. Проблемам у фізико-математичній освіті в Україні також була присвячена нарада «Сучасна фізико-матема-тична освіта і наука: тенденції та перспективи», що від­булась ЗО жовтня 2008 р. в МОН України (із журналу).

13. Випишіть із монографій і наукових статей речен­
ня (або складіть самостійно), де наявні подані мовні
формули.

Практичні роботи

Наявні переконливі докази; враховано; незважаючи на аналіз фактів, студіювання окремих питань...; нау­ковий доробок учених, у якому висвітлюється...; від­сутні фундаментальні дослідження...; більшість мово­знавців уникає розгляду...; наукові розвідки вітчизня­них лінгвістів поділяються за такими проблемами, як...

14. Прочитайте уривки зі вступу дипломної роботи (на вибір). Прокоментуйте доречність уживання мовних засобів.

15. У працях із вашої спеціальності знайдіть 5— 6 посилань і визначте їх тип.

16. Поясніть оформлення цитат у запропонованих уривках.

Учням мовознавця М. Жовтобрюха відомо, як хви­лювався педагог за якість лекцій: «Головне, щоб учи­тель міг мислити науково, мав глибокі знання, був іні­ціативний, умів збагачувати свої знання, аналізувати мовні факти нашої дійсності і правильно на них реагу­вати» [цит. за 123, с. 326].

Турботою про мовне виховання учнівської молоді були пройняті статті авторитетних лінгвістів І. Білодіда і В. Русанівського: «Чим багатша така практика, тим більша потреба в оволодінні новими словами, в умінні висловлювати свою думку, в мистецтві переконання словом, в естетичній освіті й самоосвіті».

«Сильною мовленнєвою особистістю» (термін уведе­ний російським мовознавцем Ю. Карауловим) був В. Сухомлинський. Основними ознаками такої особи­стості (за Л. Синельниковою) є енергія думки, втілюва­на в енергії слова, відповідальність за словесний учи­нок, здатність до рефлексії, широта дискурсивної (тек­стової) дійсності, креативність.

17. Опрацюйте наукову статтю з актуальних про­блем гуманітарних наук у контексті основних вимог до змісту, побудови та мовного оформлення.

18. Виділіть ключові слова в заголовках статей. Які заголовки влучно відображають" проблему дослідження?

1) «Лексико-стилістичні параметри тексту роману Олеся Гончара "Твоя зоря"»;

Додатки

2) «Індивідуальний мовостиль Івана Драча»;

3) «Михайло Грушевський про українську мову»;

4) «Родина і національний ідеал людини»;

5) «Критерії виділення і класифікації синонімів»;

6) «Особливості вивчення майстерності письменни­ка на уроках української літератури».

19. У наукових статтях, уміщених у фахових видан­нях вашого навчального закладу, визначте об'єкт, пред­мет, методи дослідження.

20. Ознайомтеся з міркуваннями вчених стосовно цитування. Чи погоджуєтеся ви з ними? Відповідь обґрунтуйте.

Основним аргументом більшості робіт сучасних молодих дослідників є цитата. Про факт фіксованого в сучасних наукових текстах збільшення обсягу цитуван­ня, ймовірно, можна говорити pro et contra. 3 одного боку, вставлене в потрібне місце авторитетне висловлю­вання набуває статусу знайденого доказу. Високий індекс довіри до цитування пояснюється культурологіч­но важливим фактом континуальності наукового пі­знання, яке за визначенням ремінісцентне, і кожне окреме дослідження — від тез до монографії — своєрід­ний «інтелектуальний гніт» (Ю. Хабермас). Особливо небезпечно, якщо такий сотворений по волі цитуючих авторитаризм ґрунтується на маловиразних, хрестома­тійних, що переходять з роботи в роботу цитатах. Звич­ка до копіювання чужих думок — найбільша небезпека для наукової етики і для самої науки. У творчому плані копіювання принизливе і безперспективне (Л. Синель-никова).

...джерела в науковій роботі повинні бути лише пер­винними. Що категорично забороняється — це цитува­ти основного автора за текстом, процитованим іншими. Узагалі у серйозній роботі ніщо не цитується за цитата­ми (У. Еко).

21. Прочитайте міркування стосовно плагіату.
Висловте власне бачення цієї проблеми.

Плагіатом у науковому середовищі вважають окрім списування ще й використання експериментальних даних конкретного досліду, запозичення текстології рукописів, що й досі не розшифрували, використання

Практичні роботи

готової статистики. І все це без посилання на джерело (оскільки, депонуючи ваш диплом у деканаті й у бібліо­теці університету, ви у такий спосіб публікуєте його). Це крадіжка чужого розуму (У. Еко).

22. Проаналізуйте заголовки наукових статей у фахо­вих (педагогічних, філологічних) виданнях. З'ясуйте особливості оформлення заголовків наукових статей.

23. Підготуйте словник бажаних і небажаних сло­восполучень для використання у науковій статті.

24. Проаналізуйте статтю, подану у фаховому жур­налі (на вибір) за планом:

— тема, основна проблема, головна думка;

— мета і завдання автора;

— узгодженість назви статті з основним змістом;

— композицію статті, висновки;

— доречність застосування мовних засобів.

25. Ознайомтеся з уривками рецензій на дисертації.
З'ясуйте, які мовні кліше використовують автори і з
якою метою. Відредагуйте текст.

...Я ознайомився з рукописом, який викликав дуже багато зауважень, і дійшов висновку, що автор не воло­діє математичним апаратом, яким оперує, не володіє фактичним матеріалом, безпідставно маніпулює дани­ми, а результати не обґрунтовані ні теоретично, ні екс­периментально...

У багатьох випадках не можна зрозуміти, до яких результатів автор має безпосереднє відношення, а які запозичені з літературних джерел.

Здобувач не володіє фактичним матеріалом, яким оперує...

У тексті наявні численні мовні помилки, наприклад: приймав участь (правильно — брав участь), наступне (таке), з ціллю (з метою), вносить... внесок (є внеском).

...Крім інших позитивних характеристик дисертації звертається особлива увага на науковий аналіз автором процесу становлення й розвитку літературної освіти школярів в Україні у 1918—1938 роках, об'єктивну оцінку її ролі й ваги з погляду сьогодення, що сприяти­ме використанню історико-педагогічного досвіду нашо­го народу в сучасних умовах.

Додатки

Відзначаємо, що робота містить науково обґрунтова­ні висновки, спрямовані на забезпечення практичних потреб сучасної освітньої галузі.

Оцінка роботи висока, але висловлюємо й певні побажання і зауваження: запропонована тема вимагає більшого теоретичного наповнення, оскільки хроноло­гічний принцип архітектоніки роботи є логічним, але недостатнім; у зв'язку з вище зазначеним на певну опи­совість «страждають» і «Висновки», які варто було б концептуалізувати; у роботі мають місце стилістичні недогляди, а інколи навіть помилки.

26. Прочитайте рецензію. Проаналізуйте її компози­цію, вживання мовних формул, термінологію.

Рецензія А. Загнітка на монографію Г. Мацюк «До витоків соціолінгвістики: соціологічний напрям у мовознавстві»

Праця ґрунтується на осмисленні й узагальненні теоретичних і практичних засад соціолінгвістики, на активному залученні власної практики вивчення різно­манітних джерел, науково-теоретичних праць із дослі­джуваної проблеми. Уже зі вступу, де з'ясовано цілий ряд досить актуальних питань (макро- і мікросоціолін-гвістика, діахронна та синхронна соціолінгвістика, витоки соціолінгвістики в україністиці та ін.) і де автор­ка цілком логічно констатує, що відповіді на сформу­льовані завдання шукатиме за допомогою маловідомої джерельної бази, яка після десятиліть табу відома не повністю, однак тільки з її допомогою можна зрозуміти взаємодію мови та соціуму крізь призму універсальних та ідіоетнічних ознак, і аж до останніх слів загальних висновків простежується чітке бачення досліджуваної проблеми.

Уперше в науковий обіг уведено значну кількість теоретичних і практичних публікацій з досліджуваного питання, що здійснено не з цростою констатацією або анотуванням, а викінченим аналізом з окресленням зв'язків і взаємовпливів між авторами цих студій.

Монографія виконана кваліфіковано. її зміст відображає сучасні тенденції та закономірності осми­слення і висвітлення досліджуваних проблем. Ваго­мість і значущість запропонованої характеристики соціологічного напряму важко переоцінити, рецензо-

Практичні роботи

вана монографія матиме широке коло читачів, тих, хто цікавиться такими і подібними проблемами — науковці і студенти вищої школи, учителі-словесники та багато інших...

27. Напишіть рецензію на дипломну роботу, викори­
стовуючи стереотипні мовленнєві формули.

У рецензованій роботі подано аналіз; багатий фак­тичний матеріал, наведений у роботі автора, підтвер­джує; загалом, відзначаючи позитивні аспекти роботи, слід звернути увагу на окремі помилки і неточності; в роботі подано огляд...; автор стверджує, що...; отже, основна думка полягає в тому, що...; дослідник справед­ливо відзначає; доказово критикує; спростовує тезу про те, що...; необґрунтовано стверджує, що...; вирішує питання стосовно...; занадто категорично пише; глибо­ко аналізує; чітко визначає; спрощено показує; деталь­но аналізує.

28. Перекладіть текст українською мовою.

Наука — зто непрерьівньїй поиск, столкновение мне-ний, научньїх идей. Важно, чтобьі зто не превращалось в столкновение личностей, а тем более — научньїх коллек-тивов. Иначе под видом развития науки, принципиаль-ной борьбьі мнений начинается утонченное сведение личньїх счетов, ориентация исследователей не на исти-ну, а на межличностньїе отношения. Все зто раз-ьедает науку как ржавчина железо, снижает аффективность научного потенциала, создает конфликтньїе ситуации, негативно сказьівающиеся на научной деятельности, психическом здоровье людей. Причем развитьій в интел-лектуальном отношении человек оперирует и более утонченньїми средствами, приемами нарушения профес-сиональной зтики. Позтому требовательность к самому себе, к коллегам, профессиональная зтика в научно-пе-дагогических коллективах должньї бьіть самого високо­го уровня (В. Давьідов, П. Образцов).

29. «Тривогу має викликати... не стан системи мови,
а рівень мовних здібностей нашого суспільства — наша
масова недорікуватість, що створює враження націо­
нальної катастрофи» (Ю. Караулов). Напишіть наукову
статтю, продовжуючи думку автора.

Додатки

1.3. Культура усного наукового мовлення

1. Прочитайте роздуми українського мовознавця
Р. Зорівчак щодо ролі голосу. Поміркуйте, яке значен­
ня має голос для науковця, котрий виголошує доповідь.

...Словозахисник, професор Львівського національ­ного університету імені Івана Франка, дійсний член НТШ О. Сербенська вважає голос найкращим інстру­ментом, що його створив Господь Бог: «Голос — це сукупність різних щодо висоти, сили й тембру звуків, які видає людина за допомогою голосового апарату. У кожної людини голос має свій тембр — своєрідне забарв­лення, силу, звучність, які багато в чому залежать не лише від фізіологічних, вроджених особливостей, а й від того, чи людина вдосконалює свій голос, дбає про добру, чітку дикцію».

Звертаючи велику увагу на писемне мовлення, ми часто не зосереджуємося на тому, щоб гарно висловлю­ватися, виробляти свій голос, уміти, так би мовити, «ставити» його, пізнавати його діапазон, знати дію резонаторів, голосових зв'язок, визначати оптимальну тональність.

Не забуваймо, що успіх спілкування часто залежить від якості голосу, його тембру. Голос має широку палі­тру характеристик. Недаремно у «Словнику епітетів української мови» (За ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Дові­ра, 1998) зафіксовано понад 300 означень до слова «голос» (і цей ряд ще не є вичерпаний!)...

2. Наведіть приклади мовних і мовленнєвих оди­ниць, які відображають індивідуальність науковця. Які інтонаційні елементи маркують індивідуальний інтона­ційний стиль?

3. Прокоментуйте вислів російського лінгвіста Г. Богі-на «Мовлення розкриває зміст особистості, яка це мовлення продукує».

4. Прочитайте уривок зі статті О. Сербенської «Мовлене слово у життєсвіті Івана Франка» вголос. Визначте мовні засоби, якими дослідниця характеризує І. Франка як оратора. Подайте інтонаційний рисунок наукового тексту. Які слова ви вимовите з інтонемами важливості, емотивності, образності?

Практичні роботи

Яким було живе слово самого Франка? Як він сам реалізував свою подиву гідну комунікативну силу? Що диктувало йому тип мовної поведінки?...Тексти багатьох творів з ознаками дискурсивности, а особливо спогади Франкових сучасників, дають змогу відтворити хоча б деякі характерні особливості живого слова пись­менника, передати неповторність мовної особистості однієї з найважливіших постатей нашої культури...

У виступах Франка на вічах, як згадують сучасни­ки, вражала легкість його мови, ясність та зрозумілість кожної думки; вони справляли «колосальне вражіння». Звичайно, говорив недовго, але мав дивовижну здат­ність вичерпати «геть усе», що вимагала тема і сама ситуація...

Сучасники не завжди були одностайні в тому, чи можна вважати Франка визначним оратором, а деякі таки стверджували, що він не був красномовцем... Можливо, Франкова манера говорити не вкладалася в традиційні рамки красномовства: домінували розум, врівноваженість, емоції переважно були приглушені.

5. Напишіть рецензію на наукову доповідь з ура­
хуванням характеристики ознак мовлення.

Виразне — монотонне; вільне — скуте; легке — складне для сприйняття; інформативно насичене — ненасичене; переконливе — непереконливе; природ­ність — неприродність інтонації.

6. Підготуйте план наукового виступу на одну з тем.

1) «Точно використовуйте слово, і ви позбавите світ від половини непорозумінь» (Р. Декарт);

2) «Час — найкращий цінитель наукових праць» (Л. Пастер);

3) «Слово володіє магічним даром відкривати люди­ні саму себе в слові (М. Жулинський);

4) «Мова — відкрита система, що піддається впли­вам і сама впливає» (Т. Панько);

7. Послухавши доповіді на звітній студентській науко­во-практичній конференції, заповніть таблицю «Мовні засоби, що виражають індивідуальність доповідача».

Додатки

8. Ознайомтеся з уривком виступу наукового керів­
ника дисертації. Які мовні кліше використані у відгуку?

Шановні колеги! Шановні члени спеціалізованої вченої ради! Сьогодні на захист в нашій раді винесена дисертаційна робота ПІБ, яка присвячена, на мій погляд, досить актуальній, психологічно і науково гос­трій науковій проблемі, яка протягом особливо остан­нього часу стала об'єктом гострої дискусії в науковій періодиці, на наукових конференціях...

Дисертаційна робота є результатом десятирічних пошуків, наукових пошуків. Маю на увазі його роботу в Малій Академії наук до вступу в наш університет на початку 90-х років, коли ПІБ ще був школярем і заціка­вився цією проблематикою. Відтак продовжив під час навчання в університеті на історичному факультеті і в аспірантурі. Студентом активно брав участь в різних фахових студентських олімпіадах, наукових конкурсах і т. д., неодноразово ставав переможцем, призером цих конкурсів...

Як науковий керівник я вважаю, що в цій дисерта­ційній роботі використано максимально можливе коло історичних джерел з означеної проблематики, причому виявлених не тільки в архівосховищах, нау­кових бібліотеках України, нашого регіону, а й за кордоном...

...робота написана грамотною науковою мовою. ПІБ вдало, на мій погляд, полемізує із своїми опонентами з цієї проблематики, причому робить це дуже коректно, виважено і з відповідним обґрунтуванням власної версії.

...ця дисертаційна робота, на мій погляд, повністю відповідає вимогам Вищої Атестаційної комісії, вона є завершеним, абсолютно самостійним науковим дослі­дженням, яке певною мірою заповнює прогалини, що існують в сучасній історіографії з цієї проблематики. Дякую за увагу.

9. Ознайомтеся з уривком виступу рецензента
дисертації. Які мовні кліше використані у рецензії?

Актуалізація у навчальних програмах з української мови і літератури текстоцентричного підходу, уведення у шкільну філологічну підготовку елементів лінгвістич­ного аналізу тексту посилює увагу дослідників до вив­чення індивідуального мовного стилю письменників.

Практичні роботи

На часі дослідження і мови педагогічних творів. Отже, дослідження, присвячене жанрово-стильовому аспекту педагогічного дискурсу є, по суті, новаторським.

Представлене на розгляд дослідження ґрунтується на методологічному опрацюванні сучасних положень як вітчизняного, так і зарубіжного мовознавства. Зага­лом коректно виокреслений понятійний апарат. Змісто­ве наповнення вступу, двох розділів, висновків до розді­лів, загальних висновків спрямоване на досягнення від­повідної мети.

Проведена експертиза виконаних завдань перекон­ливо доводить, що автору вдалося розглянути теоре­тичні засади дослідження: сутність і специфіку понять «українська лінгвостилістика», «мова художньої літе­ратури», «індивідуальний стиль», «мовна особи­стість», «текст», «дискурс», «педагогічний дискурс».

Цікавими і слушними є пояснення молодої дослід­ниці стосовно творчої манери педагога, аналіз худож­ньо-зображальних засобів у педагогічних текстах, інди­відуально-авторських власних назвах.

Представлені авторкою висновки відповідають поставленим на початку роботи завданням.

Водночас дипломна робота не позбавлена певних дискусійних моментів: наукова робота значно б вигра­ла, якби автор у вступі, формулюючи актуальність і сту­пінь дослідженості проблеми, чітко окреслив терміно­логічне коло, яким оперує, визначаючи понятійний апарат; у роботі є стилістичні огріхи, що іноді порушу­ють органіку наукового стилю дисертації.

Однак ці зауваження здебільшого є дискусійними. Дипломна робота є самостійним, оригінальним дослі­дженням з актуальної мовної проблеми, відповідає вимогам, що висуваються до дипломних робіт і заслуго­вує високої оцінки.

10. Оцініть доповідь (виступ) вашого товариша за такими критеріями:

— виявлення достатнього кругозору з проблеми;

— манера викладу доповідача;

— наявність ідеї, що має безумовний науковий інте­рес;

— мета виступу;

— чітко виражені переходи від однієї частини до іншої;

Додатки

— наявність логічного завершення;

— мова документа.

11. Проаналізуйте тематику студентської наукової конференції вашого навчального закладу. Запропонуй­те власний варіант її організації.

12. Проаналізуйте одну з доповідей наукової конфе­ренції за критеріями методології, концепції, новизни, висновків, актуальності.

13. Напишіть повідомлення про ваше наукове дослі­дження на студентський семінар.

14. Підготуйтеся до ролі рецензента на науковій конференції з теми «Мовне обличчя сучасного міста».

15. Наведіть фрази та кілька прийомів активізації уваги слухачів, завдяки яким досягається контакт між доповідачем і слухачами.

16. Ознайомтеся з порадами К. Тухольського для ораторів. Які з них вважаєте цінними для себе? Проко­ментуйте стиль тексту.

Короткі речення. Короткі речення. Короткі речення.

Ясний план у голові — і якомога менше на папері. Факти — або звернення до почуттів. Оратор — не енци­клопедія. Енциклопедія є у людей вдома.

Один і той самий голос втомлює. Говори не більше сорока хвилин. Не шукай ефектів, які не ведуть до головної мети. Трибуна безжальна: людина на ній біль­ше оголена, ніж на пляжі.

Пам'ятай: чим коротша промова, тим менше шансів провалитись.

17. Охарактеризуйте публічний виступ. Оцініть дії
доповідача за такими критеріями:

— чи виявив доповідач достатній кругозір?

— чи показав доповідач компетентність у своїй галузі?

— чи виявив захопленість своїм предметом?

— чи був доповідач достатньо природним?

— чи імпонувала вам манера викладу?

— чи володів доповідач гарною дикцією і артикуля­цією?

— чи була мова доповідача достатньо живою і при­родною?

— чи достатньо голосно говорив доповідач?

Практичні роботи

18. Оцініть наукові виступи ваших колег і себе само­
го за критеріями:

1) актуальність і новизна (1—5 балів);

2) практичне значення (1—5 балів);

3) зміст і загальний обсяг виконаної роботи:

— теоретична та експериментальна частини (1— 8 балів);

— форма викладу доповіді (1—5 балів);

— відповіді на питання (1—7 балів);

— якість наочного матеріалу (1—3 бали);

— обсяг і якість аналізу літератури (1—3 бали).

19. Укладіть таблицю порівняльної характеристики дискусії, дебатів, диспуту.

20. Підготуйте текст наукового виступу за темою дослідження з урахуванням відповідних вимог до цього наукового жанру. Поміркуйте, як уникнути хвилюван­ня, поводити себе перед аудиторією, читати чи розпові­дати текст, користуватися жестами, як завоювати увагу і симпатію аудиторії.

21. Прокоментуйте вислови науковців стосовно того, від чого залежить формування молодого вченого. Висловіть власні міркування.

Вважаю, що любити предмет — ще не означає люби­ти наукову діяльність і бути здатним до неї. Саме розвитку здібностей до наукової діяльності слід приді­ляти більше уваги. На моє глибоке переконання, не має смислу прагнути до неперервного збільшення кількості наукових працівників. Мені здається, що потрібно шукати шляхи відбору особливо творчих людей, щоб значно меншою кількістю вчених досягати максималь­них результатів у науці. Отже, необхідно створювати найкращі умови для наукової творчості і підбирати наукових працівників за здібностями (В. Попов).

У чому труднощі підготовки наукових кадрів? Розвиток науки у XXI ст. відбувається так швидко, що вже неможливо передати майбутньому спеціалісту весь обсяг знань з одної дисципліни. Причому, в багатьох галузях науки половина всіх знань, отриманих студен­тами в університеті, через 10 років застаріюють. Отже, від майбутнього спеціаліста потрібно вимагати постійної

Додатки

самоосвіти. Тому важливо, щоб учні ще в школі навчи­лися самостійно оновлювати й поповнювати свої знання (І. Шевченко).

Поза всяким сумнівом, що підготовка наукових кадрів — складна справа. Очевидно, перш за все для молодих людей важливий інтерес до наукової діяльно­сті, саме до діяльності, а не до предмета фізики, хімії. Впевнений, саме любов до творчої розумової діяльності і вирішення задач більш важливе, ніж любов до предме­та (А. Кустенко).

22. Підготуйте план бесіди за круглим столом за концептуальною ідеєю «Щоб учений своїми працями міг впливати на колективну роботу, необхідно особисте спілкування, необхідний обмін думками, необхідна дис­кусія; всього цього не може замінити ні надрукована робота, ані листування» (П. Капіца).

23. Підготуйте план наукової конференції на тему «Актуальні проблеми підготовки вчителя у вищій школі».

24. Прокоментуйте таблицю «Наукова стаття і нау­ковий виступ: спільне і відмінне».

Практичні роботи

25. Розробіть фрагмент виступу з проблем власного дослідження із залученням технічних засобів навчання.

26. Підготуйте комп'ютерну презентацію власного дослідження.

27. Порівняйте наукову статтю і науковий виступ на однакову тему. У науковій статті знайдіть мовні засоби і охарактеризуйте їх смислове навантаження.

Наукова стаття «Електронний навчально-методичний комплекс "Словесник" як засіб активізації самостійної роботи студентів-філологів»

Аналізуються структура і змістове наповнення елек­тронного навчально-методичного комплексу «Словес­ник», спрямованого на забезпечення активізації само­стійної навчально-пізнавальної, науково-, пошуково-до­слідної діяльності студентів, системи практик на факуль­теті української філології педагогічного університету. Подається експертна оцінка запропонованого засобу.

На вдосконаленні наявного та створенні нового навчально-методичного, інформаційного забезпечення навчання у педагогічних ВНЗ в умовах кредитно-мо­дульної системи організації навчального процесу наго­лошувалося в Лісабонській конвенції та Болонській декларації, у Середньостроковіи стратегії Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури на 2002—2007 pp., на Всесвітньому саміті з питань інфор­маційного суспільства (2003). Різноманітні аспекти навчання на основі інформаційних технологій розгля­даються в публікаціях українських та зарубіжних до­слідників (Р. Гуревич, М. Жалдак, М. Згуровський, Г. Козлакова, Н. Морзе, Є. Полат, Дж. Рассел, С. Сисоє-ва, П. Стефаненко, Р. Тайлер, С. Христочевський, О. Штиров, І. Щукіна та ін.). Дедалі більшу увагу шля­хам упровадження інформаційно-комунікативних тех­нологій як ефективного засобу формування професійної компетентності приділяють вищі навчальні заклади.

Однак аналіз освітніх ресурсів Інтернету дав змогу виявити недоліки у цій галузі: на сьогодні поки що від­сутній повноцінний комплекс інформаційних освітніх послуг (не є численними консультаційні web-пункти, віртуальні бібліотеки); нечітко обґрунтовано переваги

Додатки

раціонального поєднання комп'ютеризованого навчан­ня із традиційним; програмні засоби не завжди відпові­дають психолого-педагогічним вимогам.

У межах статті висвітлимо окремі аспекти розробки і використання електронних навчальних книг як ефек­тивного засобу формування професійної компетентності майбутніх педагогів, проаналізуємо структуру і змісто­ве наповнення електронного навчально-методичного комплексу «Словесник» (далі — ЕНМК), запропонова­ного нами для активізації самостійної роботи студентів-філологів.

Хоча електронні посібники все частіше використо­вуються в навчальному процесі, на сьогодні поки що не існує їх чіткого визначення. На думку дослідників (А. Кривошеєв, П. Підкасистий, О. Тищенко, С. Хри-сточевський та ін.), такий навчальний засіб є програм­но-методичним комплексом, що складається з конкрет­ного навчального курсу або розділу і дає змогу самостій­но чи з допомогою викладача опанувати такий курс [9; 10; 12; 15; 17; 18].

Як правило, електронні навчальні засоби будуються як набори слайдів і складаються із презентаційної частини, де міститься основна інформаційна частина, та вправ для визначення оцінки знань. Важливими вимогами побудови навчального засобу є повнота викладу, структурування матеріалу, забезпечення індивідуалізації, доступності, використання голосових і візуальних образів, організація зворотного зв'язку (вправи, тести, діалоговий режим) тощо. З урахуванням вище зазначених положень в ролі інформаційної під­тримки навчально-пізнавальної, науково-, пошуково-дослідної діяльності, системи практик на факультеті української філології педагогічного університету нами було розроблено електронний навчально-методичний комплекс «Словесник». Комплекс представлений на лазерному диску, містить web-посібники «Український фольклор», «Вступ до слов'янської філології», «Мовне родинознавство», «Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника», «Педагогічні ситуації в українсь­кій художній літературі», «Наукова робота студентів-філологів», що слугують відповідниками до існуючих авторських книг на паперових носіях, а також інформа­ційно-пошукова система «Традиційна культура Східно­го Полісся».

Практичні роботи

Мету впровадження такого комплексу вбачали в побудові цілісної системи інформаційного забезпечення взаємопов'язаних складових професійної підготовки — навчально-пізнавальної, науково-дослідної діяльності, комплексу практик — на засадах культурознавчого, особистісно- та компетентнісно зорієнтованих підходів, удосконаленні насамперед інформаційної та дослід­ницької компетентності студентів-філологів.

Працюючи над розробкою ЕНМК, ми враховували загальні підходи вчених [1; 2; 3] щодо процесу створен­ня комп'ютерних засобів. Електронні посібники готува­лися у вигляді локального web-сайта, який може бути легко завантажений в Інтернет, у середовищі Macrome­dia Dreamweaver 4. Навчальний текстовий матеріал ЕНМК подано у форматі HTML у вигляді web-сторінок. Це відкрита інформаційна система, збагачена гіпертек-стовими посиланнями на відповідну сторінку цього ж або інших електронних навчальних засобів, статични­ми ілюстраціями, аудіофрагментами. Комп'ютерна роз­робка уможливлює мобільне використання фрагментів різних посібників одночасно, хоча кожний з них є авто­номним.

Особливість комплексу ми передбачали у багаторів­невому характері представленої інформації у культуро­логічному, регіональному, психолого-педагогічному, дослідному напрямах для бакалаврів, спеціалістів, магістрів, тісний взаємозв'язок між посібниками на основі гіперпосилань, відкритість оболонки для внесен­ня змін у навчальний матеріал, якість пізнавальної інформації, її естетична цінність, що сприяє мотивації навчання і формуванню інтересу до виконання завдань пошуково-дослідної діяльності, розрахованість на кори­стувача зі шкільною комп'ютерною грамотністю. До того ж електронні книги варіативні у виконанні: цим засобам можна надати зручної для читання форми, кольору фону, букв, за потреби роздрукувати певну частину тексту.

Web-практикуми «Український фольклор» (для сту­дентів 1 курсу), «Вступ до слов'янської філології» (для студентів 2 курсу), «Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника» (для студентів 3 курсу) містять web-сторінки, де представлено програми відповідних навчальних курсів, літературні та інтернет-джерела,

Додатки

модулі, зміст яких реалізується у відповідних темах, систему тестових, контрольних, творчих, проблемних завдань, словник термінів, тематику наукових робіт.

Web-посібник «Мовне родинознавство» як додаток до спецкурсу «Етнолінгводидактична культура вчите­ля» побудований з урахуванням ідеї взаємопов'язаного вивчення мови і культури на основі діалогу мов і куль­тур: наповнений регіональним лінгвокраєзнавчим матеріалом, багатоваріантними формами контролю навчальних досягнень і сприяє, як показала дослідна робота, формуванню лінгвокультурознавчої компетен­ції майбутнього педагога.

Web-сторінки web-практикуму «Педагогічні ситуа­ції в українській художній літературі» (для студентів З—5 курсів) з літературним матеріалом (фрагменти із творів української художньої літератури XIX—XX ст., які відобразили проблеми шкільної освіти) насичували системою завдань і запитань, які орієнтують студентів на глибоке осмислення педагогічних ситуацій і спрямо­вані на формування культури педагогічного спілкуван­ня: поміркувати над психологією спілкування між учи­телем і учнями, навчитися виявляти педагогічні зако­номірності, обґрунтовувати власні позиції щодо вирі­шення різноманітних педагогічних ситуацій на основі прочитаного тексту.

У тісному взаємозв'язку з попередніми складовими ЕНМК був представлений електронний посібник «Нау­кова робота студентів-філологів» (для студентів 1— 5 курсів, магістрантів). На web-сторінках подано пора­ди щодо виконання й оформлення наукових робіт із сучасної української літературної мови, історії укра­їнської літератури, методики викладання української мови і літератури.

Інформаційно-пошукова система «Традиційна куль­тура Східного Полісся» створювалася з урахуванням існуючого досвіду українських та російських навчаль­них закладів: фольклорно-етнографічного курсу «Засік» Кіровоградського ДПУ, інформаційно-пошуко­вої системи «Етнографія народів Росії» Санкт-Петер-бурзького ДУ, інформаційно-пошукових систем «Тра­диційна культура Російської Півночі», «Етнографічна діяльність музеїв Росії». У запропонованій системі представлено комплекс навчально-організаційних і

Практичні роботи

навчально-методичних матеріалів для проведення фольклорної, діалектологічної, етнографічної та педа­гогічної практик. Web-сторінки містять програми цих практик і методичні рекомендації до їх проведення.

Експертне оцінювання допомогло здійснити подаль­шу ґрунтовну корекцію змісту книг, вдосконалити їх комп'ютерну презентацію. Експертизу електронних книг здійснювали викладачі і вчителі української мови і літератури.

Загальна оцінка придатності електронних книг була позитивною. Використання ЕНМК дає змогу і вчителям доповнити процес викладання навчальних дисциплін комп'ютерними технологіями, підвищити власну інформаційну культуру; студентам — отримати додат­ковий засіб інформації, поліпшити якість навчання, удосконалити професійну компетентність. Використан­ня ЕНМК, як виявило опитування респондентів, сприя­ло формуванню умінь самостійного набування знань, здійснення інформаційної, навчальної, дослідницької діяльності, удосконаленню практичних навичок оперу­вання комп'ютерними засобами навчання в процесі засвоєння філологічних знань.

Презентація тексту на локальних серверах, у від­критому освітньому просторі (ЕНМК «Словесник» пред­ставлений на освітньому порталі «Діти України» (htpp:// www.children.edu—ua.net) та в електронній бібліотеці Тернопільського НПУ (htpp://www. tnpu. edu.ua.)) спонукала більшу кількість користувачів (учнів профільних класів, учителів, студентів) пра­цювати з навчальним матеріалом. Зокрема, поданий матеріал, за відгуками з електронної пошти, дає змогу вчителям і викладачам різних регіонів України збага­тити навчальні заняття і дослідницьку роботу.

Продовжуючи вдосконалення ЕНМК «Словесник», плануємо уникнути низки недоліків у комплектуванні електронних навчальних курсів: не завжди вдало піді­брані елементи дизайну, нечіткі розміри шрифтів, які повинні спеціально впроваджуватися у програму тех­нічної реалізації такого видання, не послідовно врахо­вуються індивідуально-психологічні аспекти спілку­вання з такими книгами. Дослідно-експериментальна робота підтвердила також потребу впровадження в систему професійної підготовки майбутнього вчителя-

Додатки

словесника предметної інформатики, вивчення і вико­ристання спеціальних засобів інформаційних техноло­гій, найбільш характерних для педагогічної галузі.

Досвід використання нових інформаційних техноло­гій дає змогу виокремити ті напрями роботи, які потре­бують удосконалення: необхідність активізації форму­вання комплексної комп'ютерної діагностики, упрова­дження елементів комп'ютерної психології, комп'ютер­ної дидактики, комп'ютерної етики, оперативної та об'єктивної оцінки теоретичних знань і практичних умінь студентів, підвищення зацікавленості у студію­ванні навчального матеріалу; розвитку здібностей, сти­мулювання науково-пошукової діяльності.