Магістерська робота

Магістерська робота – це самостійна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра.

Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі. Магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спроможним до плодотворної науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності.

Магістерська освітньо-професійна програма включає в себе дві приблизно однакові за обсягом складові – освітню і науково-дослідницьку. Зміст науково-дослідницької роботи магістра визначається індивідуальним планом. Одночасно призначається науковий керівник, котрий повинен мати науковий ступінь, вчене звання і працювати в цьому ВНЗ.

Підготовка магістра завершується захистом магістерської роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Основне завдання магістерської роботи – продемонструвати рівень наукової кваліфікації, вміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.

Ця випускна кваліфікаційна праця наукового змісту має внутрішню єдність і відображає хід та результати розробки вибраної теми. Вона є по суті специфічним видом кваліфікаційної роботи.

Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий характер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра, а з іншого – є самостійним оригінальним науковим дослідженням студента.

Оскільки підготовка магістрів у нашій країні є справою відносно новою, то поки що не розроблені більш-менш уніфіковані вимоги щодо змісту й структури магістерської роботи. Прийнятною вважається така її структура:

- титульна сторінка;

- зміст;

- перелік умовних позначень (за необхідності);

- вступ;

- основна частина;

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки (за необхідності).

Наповнення кожної частини магістерської дисертації визначається її темою. Вибір теми, етапи підготовки, пошук бібліографічних джерел, вивчення їх і добір фактичного матеріалу, методика написання, правила оформлення та захисту магістерської роботи мають багато спільного з дипломною роботою студента і кандидатською дисертацією здобувача наукового ступеня. Обсяг магістерської роботи – не менше 60 сторінок друкованого тексту.

Магістерська робота не може розглядатись як науковий твір вищого ґатунку, оскільки ступінь магістра – це не вчений, а лише академічний ступінь, який підтверджує освітньо-професійний рівень випускника вищої школи і свідчить про наявність у нього знань, умінь і навичок, притаманних науковому працівникові-початківцю.

Вимоги до магістерської роботи щодо науковості значно вищі, ніж до дипломної роботи, однак нижчі, ніж до кандидатської дисертації.

При оцінці випускної кваліфікаційної роботи виходять з того, що магістр повинен уміти: формулювати мету і завдання дослідження; складати план дослідження; вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інформаційних технологій; використовувати сучасні методи наукового дослідження, модифікувати наявні та розробляти нові методи виходячи із завдань конкретного дослідження; обробляти отримані дані, аналізувати і синтезувати їх на базі відомих літературних джерел; оформляти результати досліджень відповідно до сучасних вимог, у вигляді звітів, рефератів, статей.

Процедура підготовки й захисту магістерської роботи подібна до захисту дипломної роботи.

Здобувач ступеня магістра обмежується поданням у Державну екзаменаційну комісію лише самої магістерської роботи (разом з відгуками наукового керівника і провідного фахівця) і довідки про виконання індивідуального плану з освітньо-професійної програми магістра.

Спрощеною є й сама процедура публічного захисту магістерської роботи, оскільки не потрібно призначати офіційних опонентів і провідної установи. Така робота підлягає лише обов’язковому рецензуванню.

Після закінчення навчання випускникові магістратури видається диплом, в додатку до якого вказується тема магістерської роботи.

Студенти, котрі успішно закінчили магістратуру, як правило, продовжують навчання в аспірантурі.

4. Критерії оцінки і порядок оцінювання наукових робіт студентів (курсових, дипломних (кваліфікаційних), магістерських)

1. Як критерії для оцінки курсових, дипломних (кваліфікаційних), магістерських робіт наукові керівники, рецензенти, члени державних атестаційних комісій повинні мати на увазі:

· актуальність теми і завдань дослідження;

· обґрунтованість результатів і висновків;

· новизну отриманих даних;

· ступінь самостійності випускника і його особистий внесок;

· можливості практичного використання отриманих даних.

2. Обґрунтованість результатів і висновків визначаються з позицій:

· відповідно до відомих наукових положень і фактів;

· логічності у викладі й обговоренні власних даних;

· коректності постановки експерименту;

· коректності використання математико-статистичних методів.

При цьому повинні враховуватися:

· якість усної доповіді на захисті;

· відповідність оформлення роботи встановленим вимогам;

· якість ілюстративного матеріалу до доповіді.

3. Новизна отриманих даних визначається як:

· встановлення нового наукового факту або підтвердження відомого факту для нових умов;

· отримання відомостей, що приводять до формулювання гіпотез, які вимагають подальшої перевірки;

· адаптації відомих методик для вирішення нових завдань.

4. Особистий внесок студента визначається ступенем самостійності у виборі теми, постановці завдань, плануванні й організації дослідженні, обробці та осмисленні отриманих результатів, написанні і оформленні рукопису.

5. Наукова робота (курсова робота), дипломна (кваліфікаційна), магістерська оцінюється за чотирьохбальною шкалою: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”.

Оцінка “відмінно” ставиться за відсутністю помилок, при високій якості оформлення роботи і правильних повних відповідях на всі поставлені питання.

Оцінка “добре” ставиться за відсутністю істотних помилок, які не вплинули на оформлення роботи відповідно до прийнятих вимог, та на правильність відповідей студента.

Оцінка “задовільно” ставиться за наявності помилок, недбале оформлення роботи відповідно до прийнятих вимог та неповні й нечіткі відповіді на поставлені питання під час захисту.

6. Наукова робота (курсова робота), дипломна (кваліфікаційна), магістерська, що отримала, на думку керівника або рецензента, оцінку “незадовільно”, до захисту не допускається.

До захисту не приймаються або знімаються із захисту (без виставлення оцінки) роботи, що носять компіляційний характер або виконані студентом не самостійно.

Студентові, що отримав незадовільну оцінку, не присуджується кваліфікація і замість диплома видається довідка про те, що він прослухав університетський курс відповідно до навчального плану. В цьому випадку право на повторний захист надається не раніше, ніж через три місяці.

При виставленні оцінки, що визначає знання студента слід враховувати відвідування лекцій, практичних занять, результати контролю знань протягом семестру.

7. Студентська наукова робота оцінюється членами ДЕК на підставі доповіді дипломника і виступу рецензента. Оцінка проводиться на закритому засіданні ДЕК. Керівник диплома і рецензент можуть бути присутніми на ньому з правом дорадчого голосу. Узгоджена оцінка повідомляється студентові й оформляється у встановленому для ДЕК порядку.

Запитання і завдання

1. Що таке наукова праця на правах рукопису?

2. Назвіть наукові роботи на правах рукопису.

3. Що таке курсова робота? Дайте коротку характеристику.

4. Що таке дипломна робота? Охарактеризуйте вимоги, які ставляться до дипломної роботи.

5. Що таке магістерська робота? Структура магістерської роботи та основні вимоги до її написання.

6. Назвіть вимоги та критерії, які ставляться щодо оцінювання наукових робіт студентів.

Тема 6