Модульних контрольних робіт

Мета модульної контрольної роботи: закріпити теоретичні та практичні знання, які студент набуває під час вивчення навчальної дисципліни) у кожному модулі.

Схема комплексного аналізу якості видання (за І. Ткаченко)

1. Бібліографічний опис видання / видань (якщо це порівняльний аналіз).

2. Аналіз культури видання як певної технічної моделі:

2.1. технологічні показники якості – матеріальна конструкція видання та поліграфічне втілення задуму, якість поліграфічних матеріалів.

2.2. експлуатаційні показники – довговічність, здатність до збереження в різних умовах, ремонтопридатність (можливість реставрації), безвідходність виробництва видання, надійність (показник якості, який визначає придатність видання до використання, зручність розкриття сторінок, міцність блоку; особливості конструкції палітурки), кондиційність (відповідність виготовленого видання встановленим нормам та стандартам), релевантність (відповідність видання цільовому призначенню), критерії оцінки релевантності – інформативність, ефективність використання інформації споживачем, продуктивність праці як результат роботи з виданням, читабельність – зрозумілість, наочність, доступність інформації), ергономічні властивості видання – зручність і комфорт споживання чи експлуатації (формат, обсяг, спосіб скріплення, наявність суперобкладинки чи футляра, закладки); організованість довідково-допоміжного апарату видання (зміст, оглав, покажчики, примітки й коментарі, колонтитули й колонцифри).

2.3. естетичні показники якості – визначення естетичної цінності і здатності задовольняти естетичні потреби читачів; художня виразність, естетичне значення змісту видання, інформаційна виразність, оригінальність графічної концепції видання (зображально-художній ряд видання та шрифтова політика), виразність стилю, раціональність форми, відповідність художнього оформлення цільовому призначенню видання, композиційна цілісність (єдність змісту і форми, гармонійна організованість тексту і зображення, адекватність кольорової гами видання, пропорційність відтворення, до­тримання кольору при друкуванні фактури матеріалу); дизайн видання.

2.4. соціально-економічні – потенційність утілення духовних цінностей у виданні, оптимальність параметрів «ціна-якість», існування маркетингово обґрунтованого сегмента споживачів видання, соціальне призначення видання – споживча властивість, що характеризує його відповідність індивідуальним і суспільним потребам населення та доцільність збуту і споживання товару; рівень соціально-морального старіння видання,

3. Аналіз культури видання як певної інформаційної моделі (з урахуванням типологічних особливостей видання, що аналізується):

3.1.показники якості змісту видання (аналіз якості тексту) – за двома критеріями оцінки якості – функціональна й естетична якість змісту: вичерпність, достовірність, науковість, аргументованість, доступність цільовій аудиторії, коефіцієнт відповідності до вимог сучасного наукового / художнього / медіадискурсу, відповідність фізіологічним та психологічним особливостям потенційних читачів, виразність сформульованих концепцій, викладу, стилю, художня довершеність, актуальність, відповідність загальнолюдським нормам моралі та етики, аксіологічна система змісту, відсутність шовіністичних настроїв, загальна цінність видання (національний та світовий контексти), логічність викладу думок, грамотність мовного оформлення.

3.2. показники якості графічного змісту видання – доступність цільовій аудиторії, відповідність фізіологічним та психологічним особливостям потенційних читачів, виразність графічної концепції, оригінальність та відповідність задуму стильовому оформленню графічного контенту, художня довершеність, збереження авторської індивідуальності, актуальність, відповідність загальнолюдським нормам моралі та етики, аксіологічна виразність, відсутність шовіністичних настроїв, загальна цінність видання (національний та світовий контексти), єдність тексту і зображення, цілісність видання, конструктивність впливу на читача (формування позитивних емоцій, створення сприятливого психологічного клімату).

4. Загальна оцінка культури видання (6-8 розгорнутих, змістовних речень).

5. Рекомендації щодо поліпшення якості видання (у форматі нумерованого рекомендаційного списку; кількість позицій залежатиме від якості аналізованого видання).