Тема 1. Предмет, завдання та методи вивчення історії слов’янських народів

1. Предмет і завдання курсу “Історія слов’янських народів ”.

Предмет і основні завдання історії слов’янських народів. Місце і значення історії слов’янських народів у системі історичних дисциплін. Категоріальний апарат історії слов’янських народів. Зв’язок курсу з практикою викладання історії в сучасних українських школах і вузах. Принципи періодизації історії слов’янських народів. Основна проблематика курсу й особливості його змісту. Пізнавальна, світоглядна і виховна функції вивчення курсу з історії слов’янських народів.

2. Історіографічний огляд курсу “Історія слов’янських народів. І періо д”.

Місце історії слов’янства у вітчизняній історичній науці. Значення історіографії історії слов’янських народів. Зародження історіографії та основні етапи її розвитку. Донауковий і науковий період у розвитку історіографії історії слов’янства. В.Н.Татищев – автор першої наукової праці з історії Росії. Характеристика наукової діяльності дослідників слов’янства: М.М.Карамзіна, С.М.Соловйова, В.О.Ключевського, І.Є.Забєліна, С.Ф.Платонова, Д.І.Іловайського, М.М.Покровського, М.М.Тихомирова, О.О.Зиміна, Л.М.Гумільова, Н.Н.Бантиш-Каменського, М.О.Без-Корніловича, Н.Г.Устрялова та ін.

Принципи періодизації історіографії історії слов’янських народів.

Основні тенденції у розвитку сучасної вітчизняної історіографії історії слов’янських народів.

3. Основні джерела історії слов’янських народів.

Види історичних джерел. Джерелознавство як особливий розділ історичної науки, що вивчає особливості різних видів джерел і способи видобування з них достовірних знань. Характеристика письмових джерел з історії слов’янських народів: роботи античних авторів, літописи, тексти старовинних документів, житія святих, мемуари, зводи законів. Речові джерела: залишки давніх поселень, давні поховання, рештки посуду, прикраси, монети, печатки, зброя, знаряддя праці тощо. Місце археологічних досліджень у вивченні слов’янства. Образотворчі джерела:. Усні джерела: давні перекази, міфи, билини, саги. Методика використання студентами

4. Основні методологічні принципи і науково-конкретні методи вивчення історії слов’янських народів.

Методологічні принципи вивчення історії слов’янства; науковість, об’єктивність, історизм, орієнтація на загальнолюдські цінності, поєднання минулого з сучасним і майбутнім.

5. Методика роботи з вивчення курсу “Історія слов’янських народів ”.

Лекції і семінари як основні методи вивчення “Історія слов’янських народів”. Форми семінарських занять, методика підготовки до них та основні форми і методи їх проведення. Провідна роль самостійної роботи студентів у засвоєнні предмету. Методика організації самостійної роботи. Контроль за самостійною роботою студента. Написання реферату та підготовка доповіді з історії слов’янства. Виконання письмових контрольних і тестових робіт. Індивідуальні контрольні співбесіди. Заліки та іспити як головні форми звітності студентів.