Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема заняття: «Фотометрія в ортодонтії»

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для студентів

Навчальна дисципліна Ортодонтія
Модуль № 3 Ортодонтія
Змістовий модуль № 3 Основні принципи і методи лікування пацієнтів із зубо-щелепними аномаліями та дефомаціями.
Тема заняття Фотометрия в ортодонтії.
Курс Ш
Факультет Стоматологічний
Кількість годин 3,5

 

Виконавець: ас. В.М. Халецька

 

Тема заняття: «Фотометрія в ортодонтії».

1. Конкретні цілі:

1. Володіти методиками проведення фотометрії голови.

2. Вміти проводити фотознімки в профіль та фас.

3. Знати основні антропометричні точки та параметри вимірювання.

4. Вміти робити аналіз фасу та профілю ортодонтичного хворого.

5. Вміти вивчати пропорційність частин обличчя.

 

 

2. Базовий рівень підготовки

Назва попередніх дисциплін Отримані знання, вміння, навички
Гістологія Знати періоди розвитку ЗЩС Знати гістологічну будову порожнини рота  
Анатомія Знати топографічну анатомію різних груп тимчасових та постійних зубів. Вміти визначати етапи розвитку порожнини рота та зубів

3. Організація змісту навчального модулю

 

- Проведення фотометрії голови.

- Фотознімки в профіль та фас.

- Основні антропометричні точки та параметри вимірювання.

- Аналіз фасу та профілю ортодонтичного хворого.

- Пропорційність частин обличчя.

 

4. Зміст навчального матеріалу

Дослідження базується на закономірностях будови лицевого і мозкового відділів черепа, пропорційності співвідношення різних відділів голови і відношень їх до певних площин. Вивчення проводиться на обличчі пацієнта, на фотографіях обличчя та телерентгенограмах.

Виготовлення фотографій проводиться в наступних проекціях:

- фронтальна, губи розслаблені. Якщо в стані спокою є не змикання губ воно повинно бути збереженим;

- в боковій проекції два знімки справа і зліва;

- фронтальні зуби в максимальному контакті, губи зімкнені. При цьому спостерігається напруга губ, такі фото чітко зафіксують його вплив на естетику обличчя. Особливо рекомендується для пацієнтів з не зімкненням губ в стані спокою;

- фронтальна динамічна (з посмішкою). Емоційний стан впливає на посмішку. При цьому пацієнти стимулюють губу не так виражено, як ті що сміються;

- збільшене зображення посмішки для детального аналізу посмішки. Дозволяє визначити висоту оголення різців, ясеневого краю, контур нижньої губи по відношенню до верхнього зубного ряду. Міжгубний проміжок, дугу посмішки, негативні простори.

Потрібно отримати фото трьох посмішок:

1. ¾ під кутом 45, губи розслаблені, інформативна для вивчення середньої частини обличчя.

2. ¾ під кутом 45 з посмішкою, демонструє лінію ріжучих країв зубів відносно контуру губ.

3. ¾ під кутом 45, збільшене зображення посмішки, демонструє лінію ріжучих країв зубів відносно контуру губ.

4. в профіль при звичному стані голови(при асиметрії обличчя з обох боків).

5. в профіль з посмішкою, дозволяє оцінити кут нахилу верхнього центрального різця, взаємовідношення верхньої губи та кінчика носа.

6. виморочний підборідний вид для визначення асиметрії нижньої щелепи, середньої частини обличчя та основи носа.

Такі різновиди зйомки дозволяють демонструвати пацієнта в статичному та динамічному стані. Це допомагає лікарю поставити точний діагноз та отримати гарний естетичний результат, а пацієнту в повній мірі оценити ефективність ортодонтиного лікування.

Для характеристики розмірів голови та облич­чя пацієнта визначають наступні параметри: ши­рину, висоту, довжину й глибину. Точки кісткової основи позначаються прописними буквами, а точ­ки м'яких тканин - рядковими. Ширину голови вивчають у верхній, середній і нижній її частинах

• ширину голови (еи - еи) - між латерально ви­ступаючими точками (еи) на боковій поверхні голови ліворуч і праворуч;

• морфологічну ширину обличчя (zy - zy) - міжнайбільш виступаючими назовні точками (zy)виличної дуги ліворуч і праворуч;

• ширину обличчя (go - go) - між нижніми й дозаду розташованими точками (go) кутів нижньої щелепи праворуч і ліворуч (ширина нижньої щелепи вимірюється аналогічно).

Довжину голови (gl - op) вимірюють між най­більш виступаючою точкою на нижній частині лоба по серединно-сагітальній площині вище ко­реня носа між бровами і найбільш виступаючою дозаду точкою (ор) потилиці на серединно-сагі­тальній площині (рис. 4.20).

Висоту голови (t - v) визначають від точки (t), розташованої на козелку вуха, по перпендикуляру до лінії gl - op до найбільш виступаючої точки (v) на окружності голови.

Крім висоти голови, вивчають висоту облич­чя: морфологічну (верхня, нижня й повна) та фі­зіономічну.

• Верхня морфологічна висота обличчя (п - рг) вимірюється між точкою (п), що знаходиться на перетині медіанної (серединної) площини з носо-лобовим швом і найбільш передньою точкою (рг) альвеолярного гребеня верхньої щелепи в серединному перетині при орієнтації черепа по франкфуртській площині.

• Нижня морфологічна висота обличчя (рг - gn)визначається між точкою (рг) і точкою (gn) з'єднання контуру нижнього краю нижньої щелепий зовнішнього контуру симфізу.

• Повна морфологічна висота обличчя (n - gn)вимірюється між точкою п і точкою gn.

· Фізіономічна висота обличчя (tr - gn) визна­чається між точкою (tr), що розташована на сагі­тальній площині на межі між лобом і волосистою частиною голови, та точкою gn.

Глибину обличчя оцінюють по чотирьох розмі­рах, які визначають від точки t до точок п, нашкірної, найбільш дозаду розташованої точки на місці переходу нижнього контуру носа у верхню губу (sn), найбільш передньої точки підборідного виступу (pg) у серединному перетині при орієнта­ції голови по франкфуртській площині, точки gn Для характеристики форми голови й обличчя застосовуються індекси, які являють собою про­центне відношення одних розмірів голови й об­личчя до інших.

Форму голови визначають за поперечно-по­здовжнім, висотно-поздовжнім та висотно-по­перечним індексами. Найбільше значення має і найчастіше використовується в практичній роботі поперечно-поздовжній (черепний, головний) ін­декс - процентне співвідношення ширини голови до її довжини. Якщо ця величина менша 75,9, то має місце доліхоцефалічна форма голови, 76,0-80,9 - мезоцефалічна, 81,0-85,4 - брахіцефалічна, 85,5 і більше - гіпербрахіцефалічна.

Форму обличчя можна визначити за допомогою лицевих індексів, запропонованих Kollman, Ужумецкене 1.1., Garson, Izard G. Лицьовий індекс за Garson визначається за процентним відношенням морфоло­гічної висоти обличчя (n - gn) до ширини обличчя в області виличних дуг (zy - zy). По величині цього індексу виділяють наступні типи обличчя: дуже ши­роке, широке, середнє, вузьке, дуже вузьке.

Izard запропонував морфологічний фаціальний індекс (IFM), що дорівнює процентному від­ношенню відстані від точки (oph) перетину серед­ньої лінії обличчя й дотичної до надбрівних дуг до точки gn до ширини обличчя в області виличних дуг (zy - zy). Величина індексу від 104 і більше ха­рактеризує вузьке обличчя, від 97 до 103 - середнє, від 96 і менше - широке обличчя.

Обличчя пацієнта вивчають у фас і профіль. У фас оцінюється симетричність лі­вої й правої половин обличчя, а також домірність верхньої, середньої й нижньої третин обличчя.

Профіль обличчя оцінюють по його виду, він буває увігнутий, прямий і випуклий. При оцінці профілю обличчя враховують поло­ження губ до естетичної площини, запропонованої Ricketts; вона проходить через точку (EN) на кінчику носа та точку (DT), що відповідає точці pg.

Профіль обличчя визначається шляхом оцінки положення верхньої губи (UL) і нижньої губи (LL) відносно естетичної площини. Випинання ниж­ньої губи відповідає випуклому профілю обличчя. Увігнутий профіль обличчя визначається при від­хиленні нижньої губи назад від естетичної площи­ни більш ніж на 2,0 мм.

Між формою обличчя та шириною, довжиною зубних рядів, їх апікальними базисами встановле­ний стійкий взаємозв'язок. Тому при визначенні середньої індивідуальної норми розмірів зубних рядів враховують форму обличчя.

Для вивчення розмірів зубів, зубних рядів, апікальних базисів щелеп доцільно використову­вати вимірник або спеціальний штангенциркуль, а також різні пристосування типу ортохреста, симетроскопа, ортометра.

5. Додатки. Засоби для контролю.


<== предыдущая | следующая ==>
Молекулалық-абсорбтық сараптама | Основные фотометрические величины и единицы их измерения

Date: 2015-05-18; view: 3286; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию