Та апаратура для його реєстрації

Розрізняють такі одиниці радіоактивного випромінювання:

Поглинута доза випромінювання – фізична величина, що дорівнює відношенню енергії поглинутого випромінювання до маси опромінюваної речовини. Одиниця поглинутої дози випромінювання – грей (Гр): 1 Гр= 1 – доза випромінювання, при якій опромінюваній речовині масою 1 кг передається енергія довільного йонізуючого випромінювання 1 Дж.

Експозиційна доза випромінювання – фізична величина, що дорівнює відношенню суми електричних зарядів всіх йонів одного знака, створених електронами, звільненими в опромінюваному повітрі (при повному використанні йонізуючої здатності електронів), до маси цього по­вітря.

Одиниця експозиційної дози випромінювання – кулон, поділений на кілограм , часто користуються позасистемною одиницею – рентген (Р):

.

При експозиційній дозі, яка дорівнює одному рентгену, в сухого повітря при нормальному атмосферному тиску виникає сумарний заряд йонів одного знака величиною Кл.

Біологічна доза – величина, яка вказує вплив випромінювання на організм.

Одиниця біологічної дози – біологічний еквівалент рентгена (бер): 1 бер – доза довільного виду йонізуючого випромінювання, яка здійснює таку саму біологічну дію, яку здійснює доза рентгенівського або g – випромінювання в 1 Р:

.

Потужність дози випромінювання – величина, яка дорівнює відношенню дози випромінювання до часу опромінювання.

Всю апаратуру для радіаційного контролю можна поділити на такі групи:

1. Дозиметричні прилади для встановлення рівня радіації. До них належать також індикатори-сигналізатори.
2. Радіометричні прилади для вимірювання рівня радіоактивного забруднення середовища.
3. Портативні пристрої індивідуального дозиметричного контролю.
4. Спектрометричне обладнання для встановлення спектру радіонуклідів у забрудненому середовищі.

До основних методів індикації радіоактивних випромінювань належать:

1. Йонізаційний – вимірюється йонізаційний струм, який виникає в йонізаційній або газорозрядній камерах, куди проникають радіоактивні частки.
2. Сцинтиляційний – за допомогою фотоелектронного помножувача реєструються світлові спалахи сцинтилятора під дією йонізуючого випромінювання;
3. Фотографічний – в якому за допомогою стопи фотографічних пластин фіксується ступінь їх затемнення під дією радіоактивних променів.
4. Хімічний – вимірюється вихід радіаційно–хімічних реакцій під дією йонізуючих випромінювань.
5. Калориметричний – фіксується тепло, що виділяється у детекторі підчас опромінення його радіацією.
6. Біологічний – базується на здатності радіації викликати зміни у біологічних тканинах.

Найбільш поширеним лічильником потоку йонізуючих частинок або жорсткого випромінювання є газовий лічильник Гейгера-Мюллера (рис.2). Це заповнений сумішшю газів при зниженому тиску (~100 мм.рт.ст.) циліндр 1, в якому вмонтоване вікно 4, що здатне пропускати потік частинок або жорсткого випромінювання. Зовнішнім електродом такого газового лічильника (катодом) є корпус циліндра, а центральним збираючим електродом (анодом) є тонка металева нитка 2, яка натягнута вздовж осі циліндра та старанно ізольована ізоляторами 3, 5 від корпуса.

При створенні достатньої різниці потенціалів між електродами лічильника в ньому під дією зовнішнього потоку йонізуючих частинок або жорсткого випромінювання буде спостерігатися явище вторинної (ударної) йонізації газу. В результаті цього, в об’ємі лічильника виникає значна кількість позитивних йонів та електронів, які рухаються відповідно до катода та анода лічильника (розрядний струм). Увімкнення в електричне коло лічильника великого опору і спеціально підібрана газова суміш сприяють швидкому загасанню розряду (~10^-9 с), тобто формуванню дуже короткочасного імпульсу струму. Щоб запобігти появі випадкових імпульсів або неперервного розряду в газ, яким заповнений лічильник, додають до 10% парів етилового спирту або ефіру, йонізаційний потенціал яких набагато менший, ніж йонізаційний потенціал одноатомного газу (аргону), що складає основу газової суміші. У цьому випадку, позитивні йони одноатомного газу за час руху до катода встигають або нейтралізуватися, вириваючи електрони з багатоатомних молекул, або витратити свою енергію на дисоціацію цих молекул на радикали. Цей фізичний процес одержав назву гасіння газового розряду і лічильники, що працюють за цим принципом, носять назву самогасних.