Паливний насос

На сучасних автомобілях карбюратор розташований вище паливного бака і подача палива здійснюється примусово. Для цього на двигунах встановлюють паливні насоси діафрагмового типу. Діафрагмовий насос (Мал. 1) складається з трьох основних частин: корпуса, головки і кришки. У корпусі на осі розміщене коромисло із зворотною пружиною і важіль для ручного підкачування. Між фланцями корпуса і головкою паливного насоса закріплена діафрагма. Вона складається з 4-5 круглих прокладок з бензостійкого матеріалу, затиснутих на стержні між двома металевими дисками. Коромисло діє на стержень через текстолітову упорну шайбу.

Під діафрагмою встановлена нагнітальна пружина. В головці насоса розміщені два впускних і один випускний клапани, що мають напрямні стержні, гумові шайби і пружини. Зверху над впускними клапанами розташований сітчастий фільтр.

Мал. 1. Діафрагмовий насос.

Діафрагмовий насос приводиться в дію безпосередньо через штангу. При набіганні штанги на зовнішній кінець коромисла внутрішній кінець його, переміщуючись униз, тягне діафрагму і над нею створюється розрідження. Під дією розрідження паливо з паливного бака надходить по трубопроводу до впускного отвору насоса і проходить через сітку до впускних клапанів. При цьому нагнітальна пружина, що міститься під діафрагмою, стиснеться. Коли виступ ексцентрика сходить з зовнішнього кінця коромисла, діафрагма під дією нагнітальної пружини переміщується вгору і паливо витискується через нагнітальний клапан у випускний канал, а потім по трубці у поплавкову камеру карбюратора.

Для зменшення пульсації палива над нагнітальним клапаном розташована повітряна камера, в якій під час роботи насоса створюється тиск, завдяки чому паливо подається до карбюратора рівномірно.

Продуктивність паливного насоса велика і розрахована на роботу з максимальним витрачанням палива, але при нормальній роботі двигуна кількість палива, що подається, повинна бути невеликою. При заповненні поплавкової камери у паливо проводі, що йде від насоса до карбюратора, створюється тиск, який поширюється на порожнину над діафрагмою, і вона залишається в нижньому положенні, бо нагнітальна пружина не може перебороти тиск, і коромисло під дією ексцентрика і зворотної пружини коливається вхолосту. Для заповнення поплавкової камери карбюратора паливом при непрацюючому двигуні існує важіль ручної підкачки, розташований збоку корпуса насоса. Важіль має валик із зрізом у середній частині, і зворотну пружину. У витісненому положенні важеля зріз валика знаходиться над коромислом і на нього не діє. При переміщенні важеля ручної підкачки валик краями вирізаної частини натискує на внутрішній кінець коромисла і перемішує діафрагму вниз. Важелем ручної підкачки можна користуватися лише тоді, коли ексцентрик вивільнив зовнішній кінець коромисла. Якщо діафрагма у непрацюючого двигуна знаходиться у нижньому положенні, необхідно покрутити пусковою рукояткою колінчастий вал двигуна на один оберт, щоб ексцентрик зійшов з коромисла.