Характеристика умов праці

Найменування факторів та їх значення для оцінки умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності приведені в таблиці Х.2.

Таблиця Х.2 Найменування факторів та їх значення

Оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності відповідно до варіанту проведена згідно з гігієнічними нормативами ГН 3.3.5-8-6.6.1 2002 та представлена у вигляді таблиці Х.3.

Таблиця Х.3. Оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності

Умови праці за ступенем шкідливості та небезпечності у розглянутому варіанті відповідають шкідливому класу третього ступіню.

6.3. Робота на ПЕОМ не вимагає фізичної напруги, але вимагає максимальної концентрації уваги, і, отже, тримає її в постійній напрузі. Тому ця робота, відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 та ГН 3.3.5-8-6.6.1 2002 р. віднесена до легкої категорії 1а - легка фізична, виходячи з таких чинників: категорії важкості робіт, періоду року. Енерговитрати складають до 139 Вт.

Згідно з НПАОП 0.00-1.28-10 умови праці за ПЕОМ повинні бути оптимальними. Оптимальні норми температури параметрів метеорологічних умов відповідно до категорії робіт і залежно від періоду року приведені в таблиці Х.4.

Таблиця Х.4. Оптимальні значення параметрів метеорологічних умов, для постійних робочих місць.

Приміщення обладнане системами централізованого опалення (загальне парове), кондиціювання повітря та штучною припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-92 [1]. Нормовані параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вмісту шкідливих речовин мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005–88 та ГН 3.3.5-8-6.6.1 2002.

Стан освітлення виробничих, службових і допоміжних приміщень регламентується ДБН В.2.5-28-2006 [2]. Мінімальний розмір об'єкта розрізнення на екрані дисплея – 0,3-0,5 мм. Це відповідає ІІІ розряду зорової роботи, тобто це робота високої точності. Контраст об'єкта з фоном − середній, фон − середній, отже, підрозряд − "г".

Для визначення нормованого значення КПО скористаємося формулою:

е_N = е_Н·m_N

де е_Н – нормована величина КПО для будинків 1,5%;

m_N – коефіцієнт світлового клімату, m = 0,9.

N – номер групи забезпеченості природного світла

е_N = 1,2 * 0,9 = 1,08 %

У таблиці Х.5. наведені нормативні показники освітлення робочої зони (природного та штучного).

Таблиця Х.5 Нормативні показники освітлення у виробничому приміщенні.

*Згідно із НПАОП 0.00-1.28-2010

Шум є одним з найбільш поширених у виробництві шкідливих чинників. Відповідно до ГОСТ 12.1.003-83* і НПАОП 0.03-3.14-85 в приміщеннях програмістів обчислювальних машин рівні звуку і еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА. Згідно з ГОСТ 12.1.012-90 рівень вібрації для категорії 3, тип В, в умовах “комфорту” не повинна перевищувати 75 дБ. Для зменшення рівня звуку і вібрації застосовуються демпфуючі матеріали (гумова прокладка під принтер).

Основним джерелом електромагнітного випромінювання, зокрема рентгенівського, в приміщенні є ЕПТ моніторів. Згідно з НРБУ-97 [3] потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання трубки в будь-якій крапці перед екраном на відстані 5 см від його поверхні не повинна перевищувати 100 мкР/г. Захист користувачів ЕОМ від ЕМB і рентгенівського випромінювання забезпечується за допомогою екранів із спеціального затемненого скла.

Відповідно до ГОСТ 12.1.045-84 допустимий рівень напруженості електростатичних полів має бути не більше 20 кВ/м. У приміщеннях для запобігання утворенню статичної електрики і захисту від нього мають бути нейтралізатори і зволожувачі повітря, підлога повинна мати антистатичне покриття, а також необхідно робити заземлення екрану дисплея.

ЕМB і статична електрика приводять до іонізації повітря, в результаті якої відбувається утворення позитивних іонів, що вважаються несприятливими для здоров'я людини (іони потрапляють разом з повітрям в дихальні шляхи, викликаючи ускладнення). Відповідно до ДНАОП 0.03 – 3.06 – 80 [4] норма змісту легких аеронів обох знаків повинна складати від 1500 до 5000 в 1 см³ повітря. Заходами щодо зниження кількості іонів в повітрі є зволоження повітря і провітрювання приміщення.

Згідно існуючим рекомендаціям час безперервної роботи з екраном не повинен перевищувати 4 години, тривалість перерви для відпочинку повинна складати від 5 до 15 хвилин. Сумарний час роботи – до 50% тривалості зміни. Перерви мають бути 10-15 хвилин кожну годину роботи.

Тривалі перерви ведуть до порушення робочої установки, розладу динамічного стереотипу. Загальна перерва через 4 години. Додаткова перерва через 3 години і за 2 години до закінчення роботи.

6.4. Основну небезпеку, для працюючих в офісі, представляє підвищена напруга електричної мережі і електроустаткування, зокрема – ПЕОМ.

ПЕОМ є однофазним споживачем електроенергії, що живеться від змінного струму напругою 220В і частотою 50Гц, від мережі із заземленою нейтраллю. За способом захисту людини від поразки електричним струмом ЕОМ повинна відповідати першому класу захисту згідно з ГОСТ 12.2.007.0-75. Захист від випадкового дотику до струмоведучих частин забезпечують конструктивні, схемно-конструктивні і експлуатаційні заходи захисту.

По ступеню небезпеки поразки електричним струмом приміщення відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки, відповідно до ПУЕ – 2011 [5].

ПЕОМ відносять до електроустановок закритого типу виконання (токоведучі частини знаходяться в кожухах) з діючою напругою до 1000 В. Згідно з ГОСТ 14255-69 і ПУЕ-2011[5] ступінь захисту персоналу від зіткнення з токоведучіми частинами усередині захисного корпусу і від попадання води у всередину корпусу відповідає IP-44.

Схемно-конструктивні заходи електробезпеки забезпечують безпеку дотику людини до металевих нетоковедущіх частин електричних апаратів при випадковому пробої з ізоляції і виникнення електричного потенціалу на них. Як схемно-конструктивний захід безпеки передбачається занулення. Експлуатаційними заходами електробезпеки є дотримання правил безпеки при роботі з високою напругою і наступних заходів безпеки:

- не підключати і не відключати роз'єми кабелів при включеній напрузі мережі;

- технічне устаткування і ремонтні роботи проводити тільки при вимкненому живленні мережі.

Працівник, що поступає на роботу, обов'язково проходить ввідний і первинний інструктаж з охорони праці в цілях профілактики нещасних випадків, а також інструктаж по дотриманню безпеки при роботі з ПЕОМ на робочому місці.

У приміщенні розташовано 7 робочих місця з комп'ютерами. Відповідно до норм НПАОП 0.00-1.28-10 площа, що відводиться для робочого місця з комп'ютером повинна бути не менше 6 м², об'єм не менше 20 м³. Розміри даного приміщень складають: довжина - 5 м, ширина - 10 м, висота - 3,7 м, тобто загальна фактична площа складає 50 м². Необхідна площа на 7 робочих місц із установленими ПК складає 42 м², що не перевищує фактичну. Обсяг кабінету на одного працюючого складає 26,42 м³, отже відповідає нормі - не менше 20 м³.

Забезпечення організації робочого місця оператора за дисплеєм передбачає організацію робочого місця відповідно до антропометричних характеристик; виконання ергономічних вимог до розміщення технічних засобів на робочому місці; до світло- та кольоро-технічних характеристик дисплею, до літерно-цифрової інформації, клавіатури; необхідні санітарно-гігієнічні умови праці згідно з НПАОП 0.00-1.28-10.

Існують певні вимоги до розмірів робочого місця:

- висота робочої поверхні 655 мм;

- висота сидіння 420 мм (бажано такого, що регулюється);

- відстань від сидіння до нижнього кінця робочої поверхні 150мм;

- розміри простору для ніг 650x500x600.

Ергономічні вимоги до розміщення технічних засобів на робітничому місці такі:

1) природний нахил корпуса вперед на 5-10⁰, кут згинання між стегном і гомілкою 95-135⁰;

2) Кут спостереження екрану, а також інших засобів відображення інформації в горизонтальній площині не перевищує 60⁰;

3) Основний дисплей знаходиться внизу, а інформаційні поля екранів - в куту спостереження в вертикальній площині +10⁰ вверх і 30⁰ вниз від горизонтальної лінії зору.

4) ступні на підлозі;

5) стегно – горизонтально;

6) оператор максимальних розмірів не повинен упиратися ступнею в стійку стола або підставки;

7) оператор має можливість спиратися ліктем на робочу поверхню;

8) можливість роботи з документами;

1.6. Можливими причинами пожеж в приміщенні є несправність електропроводки і електроустаткування, коротке замикання в мережі, зберігання горючих матеріалів (папери), блискавка і так далі. Як профілактичні міри по попередженню причин пожеж використовується постійний контроль за станом електричної проводки і сполучних проводів, зберігання паперу в сейфах і шафах, що не згорають.

По категорії вибухо- та пожежонебезпеки згідно з НАПБ Б.03.002-2007 [6] дане приміщення відноситься до категорії В - пожежонебезпечне із-за твердих матеріалів, що згорають (робочі столи, папір, ізоляція і ін.). Виходячи з категорії пожежонебезпеки і поверховості будівлі, ступінь вогнестійкості будівлі II згідно з ДБН В 1.1 - 2002.

Згідно з ГОСТ 12.1.004-91 пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту і організаційно-технічними заходами.

У системі запобігання пожежі передбачені наступні заходи:

1. Контроль і профілактика ізоляції.

2. Наявність плавких запобіжників в устаткуванні.

3. Вибір ступеня захисту оболонок комп'ютера відповідно до класу пожежонебезпечної зони приміщення П-II [4] - не ниже IP-44 для електроустановок і IP-23 для світильників.

4. Блискавкозахист будівлі. Для даного класу встановлюється III категорія блискавкозахисту [7].

Система пожежного захисту передбачені наступні заходи:

1. Система автоматичної пожежної сигналізації оснащена димовими сигналізаторами.

2. Приміщення оснащене углекислотными вогнегасниками - ВВК-1,4.

3. Для успішної евакуації персоналу двері приміщення не повинні перевищувати наступних розмірів:

-ширина не менше 1,5 м;

-висота не менше 2,0 м.

-ширина коридору 1,8 м.

Перелік первинних засобів пожежогасіння приведений у таблиці Х.6.

Таблиця Х.6. - Перелік первинних засобів пожежогасіння

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації. Обов'язковою є наявність плану евакуації.