Шток, 5 — поршень; 6 — канал; 7 — випускний клапан;

Корпус насоса; 4 — клапан випускний; 6 — пробка пружини;

7 — пружина клапана; 8 — клапан впускний; 5 і 9 — пробки клапанів; 10 і 21 — поршні; 11 — циліндр ручного насоса;

12, 20 — шток поршня; 13 — кришка циліндра; 14 — рукоятка насоса; 15 — втулка штока; 16 — кільце; 17 — ролик штовхача; 18 — вісь штовхача; 19 — штовхач поршня; 22 — пружина поршня.

Рис. 6. Схема роботи підкачувального насоса:

Ексцентрик вала приводу; 2 — ролик штовхача; 3 — пружина;

шток, 5 — поршень; 6 — канал; 7 — випускний клапан;

8 — впускний клапан; А і Б — камери.

7. СИСТЕМА ОЧИЩЕННЯ ПОВІТРЯ ТА ВИЛУЧЕННЯ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ГАЗІВ

Система очищення повітря обмежує попадання в циліндри дви­гуна пилу кількість якого у повітрі визначається багатьма факторами, у тому числі і видом сільськогосподарських робіт, машино-тракторним агрегатом, типом тракторного рушія і кліматичними умовами праці. В 1 м³ повітря може бути 0,0003...1,5 г пилу, а в умовах значної запиленості—до 2 г/м³. При таких рівнях запиленості, в середньому за одну зміну (8... 10 годин) роботи трактора МТЗ-80, в циліндри двигуна Д-240 може потрапити більше 2 кг пилу, а трактора ХТЗ-17021 до 4 кг.

Пилинки мають розміри від десятих часток мікрона до сотень мікрон і складаються на 75% з кремнезему, який, потрапляючи в двигун, призводить до інтенсивного спрацювання деталей криво-шипно-шатунного механізму та інших деталей. Найбільше спрацьо­вується дзеркало циліндрів, поршневі кільця, поршні, шийки колінчастого вала, вкладиші та ін. Якщо повітря не очищати, спра­цювання тертьових поверхонь двигуна може зростати у 5...10 разів. Інтенсивність спрацювання деталей залежить від розмірів і власти­востей абразиву. Найнебезпечніші частки з високою твердістю (кварцевий пил), у суміші з маслом вони діють як наждачна паста.

Щоб уникнути попадання пилу в камеру згоряння, на трактор­них двигунах встановлюють повітроочисники. За способом очи­щення їх поділяють на інерційні, фільтруючі і комбіновані (поєднан­ня двох перших). Тракторні повітроочисники розраховані на очи­щення повітря підвищеної запиле­ності. Вони мають багатоступінчас­ту очистку і збільшену висоту розміщення повітрозабирача.

На тракторних і комбайнових дизелях застосовують дво- і тристу­пінчасті комбіновані повітроочис­ники. Триступінчаста система очи­щення повітря застосовується на дизелях Д-120, Д-240, Д-37Е, Д-144 і СМД-31Т. На останніх дизелях СМД застосовується двоступінчас­та система, яка забезпечує ко­ефіцієнт очистки повітря 99,95%.

На тракторних дизелях СМД- 18Н, СМД-60 для першого ступеня очищення повітря застосовується передочисник типу моноциклон. Конструкція такого передочисника (рис.7.) для дизелів СМД-18Н і СМД-60 практично однакова, а розміри через різні витрати повітря різні, тому вони взаємно не замінюються. Принцип дії передочисника: внаслідок розрідження, що виникає при такті впуску у циліндри, повітря через сітку 9 засмоктується у моноциклон, і пройшовши між лопатями завихрювача 8, набуває обертального руху.

Під дією відцентрової сили важкі частинки пилу відлітають до стінок ковпака 4 і через щілини 5 викидаються назовні, а очищене по­вітря, змінивши свій рух на 180°, надходить у патрубок моноциклона 2. У такому передочиснику затримується до 60% пилу, що потрапив з повітрям. На тракторних двигунах Д-120, Д-37Е, Д-240, Д-245 вста­новлюють повітроочисник (рис. 7.9) комбінованого типу Він має гри послі­довно розташованих ступеня очистки — інерційні і два фільтруючих.

Перший інерційний ступінь очи­стки (передочисник) складається з корпуса інерційної головки, труби, крильчатки і сітки.

Повітря, що засмоктується в ци­ліндри, проходить через сітку 4 повіт- розабірника і за допомогою напрямної крильчатки 3 завихрюється. Під дією відцентрових сил великі частинки пи­лу автоматично викидаються з по­вітроочисника через отвори 5. Прой­шовши передочисник, через повітро­провід повітря опускається вниз до масляної ванни 15. Під натиском по­вітряного потоку масло безперервно витискується з чаші 13 масляної ванни, частинки пилу в чаші вловлюються маслом і разом з ним переміщуються вниз. Потік повітря після контакту з маслом очищається від пилу і зволо­жується. Напрям руху повітря завдяки чаші різко змінюється, разом з крап­линками масла воно проходить через фільтруючі елементи 12, 9 і 8. Масло зволожує фільтри і сприяє кращому очищенню повітря від дрібного пилу. З фільтруючих елементів масло стікає на стінки чаші, а далі — в піддон. Очище­не повітря, пройшовши через фільтру­ючі елементи, проходить патрубком 7 до циліндрів двигуна.

Рис. 7. Передочисник типу моноциклон:

1 — хомут стяжний; 2 — патрубок моно­циклона; 3 — фланець опорний патрубка моноциклона; 4 — ковпак; 5 — щілина викидаюча ковпака моноциклона; 6 — гайка баранчик; 7 — шпилька стяжна;

8 — завихрювач; 9 — сітка захисна.

Рис. 8. Комбінований повітроочисник:

1 — корпус повітроочисника; 2 — кор­пус інерційної головки; 3 — крильчатка; 4 — сітка; 5 — отвори для видалення пилу; 6 — центральна труба; 7 — пат­рубок, 8, 9 — фільтруючі елементи, 10 — ущільнювальне кільце; 11 — за­щіпка; 12 — капроновий фільтруючий елемент; ІЗ — напрямна чаша; 14— піддон; 15 — масляна ванна.

Очищення повітря на дизелях СМД відбувається у повітроочис­никах сухого типу з фільтруючими елементами, паперовими фільтр-патронами, встановленими один в одний. На тракторному дизелі СМД-18Н застосовують повітроочисники з горизонтальним розмі­щенням фільтр-патронів (рис.9.), а на дизелях типу СМД-60 з вер­тикальним (рис.10).

Фільтр-патрон повітроочисника складається із зовнішньої і внутрішньої металевих стінок, паперової фільтруючої штори, замкну­тої всередині сіткою і двома днищами, які герметично скріплені епок­сидною смолою або поліетиленом.

Для контролю за гранично допустимим засміченням фільтр-па­тронів тракторних і комбайнових дизелів передбачено індикатор ИЗВ-700 (рис. 11). На дизелях без газотурбінного наддуву він підключається до впускного колектора, а на дизелях з наддувом — до патрубка, який з'єднує повітроочисник і турбокомпресор.

Сигнальним пристроєм індикатора є барабан 5 з яскраво-червони­ми смугами. При забрудненні фільтр-патронів вище допустимої нор­ми у вікнах ковпака 3 з'являються смуги, які вказують на необхідність проведення технічного обслуговування. Після виконаної роботи барабан індикатора повертають у початкове положення, для чого диск 4 з накаткою повертають за стрілкою до упору.

Рис. 9. Повітроочисник тракторних рядних дизелів СМД-18Н:

1 — кришка; 2 — гайки баранчики; 3 — маховичок; 4, 6 — шайби; 5-болт стяжний; У — фільтр патрон основний; 8 — фільтр патрон запобіжний; 9, 10, 14 — кільця ущільнюючі; 11 — патрубок вихідний; 12 — корпус повітроочисника; 13 — патрубок вхідний

Рис. 10. Повітроочисник тракторних дизелів типу СМД-60:

1 — патрубок вихідний; 2 — корпус повітроочисника; 3 — болт стяжний; 4 — патрубок вхідний; 5 — шайби; 6,7,8 — гайки баранчики; 9 — кришка; 10,13,14 — кільця ущільнювальні; 11 — фільтр патрон основний; 12 — фільтр патрон запобіжний; 15 — бонка для підключення трубопроводу індикатора забрудненості повітроочисника або засобів діагностування.

Рис. 11. Індикатор забрудненості повітроочисника:

1 — штуцер монтажний, 2 — кор­пус індикатора; 3 — ковпак корпу­са індикатора, 4 — диск; 5 — бара­бан; 6 — дріт для прочищення монтажного штуцера.

Система вилучення відпрацьова­них газів. Ці гази містять шкідливі для організму людини продукти згоряння палива. Крім того, відпрацьовані гази пожежонебезпечні і є однією основних причин шуму двигуна. Тому система видалення їх повинна відповідати ви­могам техніки безпеки, особливо влітку при збиранні врожаю, забезпечувати ефективне глушіння шуму та відведен­ня газів від робочого місця тракториста.

Випускна система тракторного дви­гуна складається з випускних колек­торів, випускної труби, ежектора і глушника шуму випуску відпрацьованих газів. На сільськогосподарських тракторах найчастіше застосовують глушники з резонансною газовою ка­мерою 6 циліндричної форми, всере­дині якої проходить труба 7 з кількома рядами поперечних отворів (рис.12). Від співвідношення об'єму камери, кількості й розмірів отворів та площі прохідного розрізу труби залежать ре­зонансні коливання і ступінь погли­нання шуму.

До труби глушника зверху стяж­ним хомутом 5 кріпиться ежектор 4, який являє собою трубу із змінним розрізом. У найменшому розрізі тру­би ежектора встановлено (отвором у напряму газів) трубку, по якій пере­дається розрідженість у пилезбирач бункера повітроочисника. Таким чи­ном, пил і бруд відсмоктуються із бункера і разом з випускними газами викидаються в атмосферу Зверху ежектора встановлюється кришка З, яка при непрацюючому двигуні за­криває випускну трубу, запобігаючи попаданню атмосферних опадів.

Рис. 12. Випускна труба з глушником та ежектором двигунів типу СМД-60:

1 — кільце труби глушника; 2 — глушник; 3 — кришка ежектора;

4 — ежектор; 5, 8 — хомути; 6 — резо­нансна камера; 7 — труба глушника; 9 — крон­штейн; 10 — патрубок; 11, 12 — труба і кожух випускної труби; 13 — кільце.

8. ТУРБОКОМПРЕСОРИ. ПРОМІЖНЕ ОХОЛОДЖЕННЯ НАДДУВНОГО ПОВІТРЯ

Потужність двигуна можна підвищити до 30%, якщо в його циліндри додатково подавати стиснуте повітря і відповідну кількість палива, яке повністю згорить, виділивши більшу енергію.

На тракторних дизелях встановлюють турбокомпресори, при­значені для нагнітання повітря під тиском у циліндри двигуна.

Турбокомпресор складається з відцентрового компресора і газо­вої турбіни. Відпрацьовані гази по випускному трубопроводу по­трапляють у камеру газової турбіни, потім на лопаті робочого колеса 20 (рис.13.) і примушують його обертатися разом з валом 26. Далі відпрацьовані гази викидаються в атмосферу через випускну грубу. На валу 26 з протилежного боку закріплено колесо компресо­ра 28, яке всмоктує повітря з атмосфери через повітроочисник і під надлишковим тиском 0,045...0,085 МПа нагнітає по випускному трубопроводу в циліндри двигуна, збільшуючи наповнення їх повітрям.

Колеса турбіни і компресора на номінальному режимі роботи двигуна обертаються з частотою 45000...90000 хв^-1. Дизелі СМД-60, (¹МД-62 обладнані турбокомпресорами типу ТКР-11Н-1 з діаметром колеса компресора і турбіни 110 мм (рис.13). Він складається з відцентрового одноступінчастого компресора з лопатковим дифузо­ром і радіальної доцентрової турбіни. Корпус турбіни 16 відлито з ча­вуну, з двома вхідними каналами з фланцями, прикріплених до випу­скних колекторів за допомогою компенсаторів. У корпусі знаходить­ся вставка 22, яка утворює з сопловим вінцем 14 і колесом турбіни 20 проточну частину для проходу випускних газів. Корпус 1 компресо­ра, відлитий з алюмінієвого сплаву, має центральний вхідний патрубок і спіральний канал равлик — з вихідним патрубком. У корпусі компресора розміщена алюмінієва вставка 3, виготовлена разом з ло­патковим дифузором, утворює з каналом (равликом) і колесом 28 проточну частину компресора для проходження повітря із повітро­очисника у ресивер дизеля. Корпус турбіни і компресора прикріплені до середнього корпуса 8, відлитого з алюмінієвого сплаву.

Вал 26 ротора турбокомпресора обертається у бронзовому підшипнику 27 типу коливної втулки. Підшипник установлений у центральній бобишці середнього корпуса з певним зазором, від обертання і осьового переміщення він утримується фіксатором 25. Шар масла у зазорі між підшипником і центральною бобишкою се­реднього корпуса виконує роль пружної підвіски. Колесо турбіни 20 із жаростійкого матеріалу, приварено до вала ротора 26. Колесо компресора 28 з алюмінієвого сплаву кріпиться на валу ротора спеціальною гайкою 31. Підшипник турбокомпресора змащується маслом з масляного фільтра по трубці 24. Із турбокомпресора мас­ло по масловідвідній трубці зливається у картер дизеля.

У турбокомпресорі встановлено контактні газомасляні ущільнення, які складаються з втулок 17 і 19, масловідбивача 29, диска 4 ущільнення та ущільнювальних кілець 2 і 18. Для підви­щення ефективності масляного ущільнення з боку компресора зона роботи ущільнювального кільця відокремлена від зони викиду мас­ла із підшипника щитком 5, завальцьованим у диск ущільнення.

Гарячі відпрацьовані гази із циліндрів дизеля надходять під ти­ском через випускні колектори газової турбіни. Розширюючись, га­зи обертають колесо турбіни з валом, на другому кінці якого знахо­диться колесо компресора. Із турбіни гази через випускну трубу ви­ходять в атмосферу. Відцентровий компресор усмоктує повітря че­рез повітроочисник і подає під тиском у ресивер дизеля.

На дизелях СМД-31Т і СМД-І8Н установлюють турбокомпресо­ри ТРК-8,5 різних модифікацій з діаметром колеса компресора 85 мм (колесо турбіни — 76 мм). Турбокомпресори ТКР-8,5 відрізняються від турбокомпресорів ТКР-11 меншими розмірами, масою і часто­тою обертання ротора.

Для підвищення потужності тракторних і комбайнових дизелів застосовують проміжне охолодження наддувного повітря. Необхід­ність використання проміжного охолодження зумовлена нагріван­ням повітря до 120...130°С після стиску у компресорі до 0,15...0,16 МПа. При подальшому підвищенні тиску після компресора (при фор­суванні дизелів) до 0,19...0,21 МПа температура повітря значно зро­стає, а питома вага знижується. Для охолодження наддувного по­вітря і збільшення його заряду у циліндрах застосовують повітря­ний радіатор. Він складається з осердя з горизонтальним дворяд­ним розміщенням плоскоовальних латунних трубок і двох бокових баків із змінною площею перерізу.

Рис. 13. Турбокомпресор ТКР-11Н-1:

1— корпус; 2, 18 — кільця ущільнувальні; 3 — вставка копресора;

4 — диск ущільнення;щиток; б — кільце стопорне; 7 — кільце гумове; 8 — середній корпус; 9 — шайба; 10, 12 — гайка; 11 — шайба замкова; 13 — планка; 14 — вінець сопловий; 15 — кожух корпуса турбіни; 16 — корпус турбіни; 17 — втулка; 19 — втулка ущільнувальна; 20 — колесо турбіни;21 — кільце ущільнувальне;

22 — вставка турбіни; 23 — гайка накидна; 24 — трубка для підведення масла; 25 — фіксатор підшипника; 26 — вал ротора; 27 — підшипник; 28 — колесо компресора; 29 — масловідбивач;

30 — штифт; 31 — спеціальна гайка.

На рис.14. наведено систему живлення повітря з проміжним охо­лодженням наддувного повітря дизелів типу СМД-60. Повітря, що м а питається турбокомпресором, по трубопроводу 9 подається у повітряний радіатор, де охолод­жується потоком повітря від вентилятора 4. Після радіатора охолоджене на 50...70°С повітря по трубопроводу 5 надходить у ресивер, а потім у циліндри дизе­ля. Завдяки зниженню темпера­тури наддувного повітря заряд його, який подається у циліндри, збільшується, що сприяє кращо­му згорянню палива і протікан­ню робочого процесу, забезпечує задану потужність і паливну еко­номічність дизеля.

Рис. 14. Схема охолодження надувного повітря У-подібних дизелів СМД:

1 — радіатор повітряний; 2 — радіатор масля­ний; 3 — радіатор водяний; 4 — вентилятор; 5, 9 — трубопроводи; 6 — кришка ресивера; 7— турбокомпресор; 8 — повітроочисник.