Класифікація виробничих приміщень щодо вибухо - та пожежонебезпечних показників

Будівельні норми і правила підрозділяють усі види будівельних матеріалів і конструкцій по ступенях їхньої займистості на три групи: негорючі, важкогорючі і горючі.

Негорючі матеріали під впливом вогню чи високої температури не запалюються, не жевріють і не обвуглюються.

До негорючих матеріалів відносяться всі природні і штучні неорганічні матеріали, а також застосовувані в будівництві метали. З цих матеріалів виготовляють негорючі конструкції.

Важкогорючі матеріали під впливом вогню чи високої температури важко запалюються, жевріють або обвуглюються і продовжують горіти або жевріти тільки при наявності джерела вогню, а після видалення джерела вогню горіння або тління припиняється.

До важкогорючих відносяться матеріали, що складаються з негорючих і горючих складових, наприклад: асфальтовий бетон; гіпсові і бетонні деталі з органічними заповнювачами; глиносолом'яні матеріали при об'ємній вазі не менш-900 кг1м³; цементний фіброліт; деревина, піддана глибокому просоченню антіпиренами; повсть, вимочена в глиняному розчині, та ін.

Конструкції, виготовлені з важкогорючих матеріалів, а також з горючих матеріалів, захищених штукатуркою чи облицюванням з неспалених матеріалів, відносяться до важкогорючих.

Горючі матеріали під впливом вогню або високої температури запалюються чи жевріють та продовжують горіти чи жевріти після видалення джерела вогню.

До горючих відносяться всі органічні матеріали, не піддані глибокому просоченню антипиренами.

Горючі конструкції виготовляють з горючих матеріалів, не захищених від вогню чи високих температур.

При захисті горючих конструкцій плитами з негорючих матеріалів шви між плитами потрібно заповнювати будівельним розчином.

При впливі вогню на будівельні конструкції вони випробують більші чи менші деформації. Величина цих деформацій у значній мірі залежить від тривалості впливу вогню на конструкцію і температури.

Встановлено, що під час пожежі температура наростає так: через 5 хв після виникнення пожежі вона піднімається до 500°, через 30 хв вона збільшується до 800° через 1 ч — до 900, через 2 ч — до 1000° і вище.

У результаті впливу вогню і високих температур будівельна конструкція може втратити вогнестійкість.

Межа вогнестійкості будівельної конструкції визначається періодом часу в годинах від початку впливу вогню до виникнення одного з наступних трьох ознак:

утворення наскрізних тріщин у конструкції;

підвищення температури на поверхні конструкції, що необігрівається, більш ніж на 140° чи у будь-якій крапці цієї поверхні більш ніж на 180° у порівнянні з температурою конструкції до виникнення пожежі, чи ж більш 220° незалежно від первісної температури конструкції до пожежі;

- втрати конструкцією несучої здатності.

Таблиця 4.2

Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпокою

Таблиця 4.3

Категорії будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою

Будівля (будинок) належить до категорії А	якщо у ній сумарна площа приміщень категорії А перевищує 5% площі усіх приміщень, або 200 м2. Допускається не відносити будівлю до категорії А, якщо сумарна площа приміщень категорій А в будівлі не перевищує 25% сумарної площі усіх розташованих у ній приміщень (але не більше 1000 ) і ці приміщення обладнуються установками автоматичного пожежогасіння.
Будівля належить до категорії Б	якщо одночасно виконуються дві умови: а) будівля не належить до категорії А; б) загальна площа приміщень категорії А і Б перевищує 5% сумар­ної площі усіх приміщень, або 200 м2. Допускається не відносити будівлі до категорії Б, якщо сумарна площа приміщень категорії А і Б не перевищує 25% сумарної площі усіх розташованих в ній приміщень (але не більше 3500 м2) і ці примі­щення обладнуються установками автоматичного пожежогасіння.
Будівля належить до категорії В	якщо одночасно виконуються дві умови: а) будівля не належить до категорії А чи Б; б) загальна площа приміщень категорії А, Б, В перевищує 5% (10%,якщо в будівлі відсутні приміщення категорії А і Б) сумарної площі усіх приміщень. Допускається не відносити будівлі до категорії В, якщо сумарна площа приміщень категорій А, Б, В у будівлі не перевищує 25% сумар­ної площі усіх розташованих в ній приміщень (але не більше 3500 м2) і ці приміщення обладнуються установками автоматичного пожежога­сіння.
Будівля належить до категорії Г	якщо одночасно виконуються дві умови: а) будівля не належить до категорії А, Б або В; б) загальна площа приміщень категорії А, Б, В і Г перевищує 5% сумарної площі усіх приміщень, або 200 м2. Допускається не підносити будівлі до категорії Г, якщо сумарна площа приміщень категорій А, Б, В і Г не перевищує 25% сумарної площі усіх розташованих в ній приміщень (але не більше 5000 м2) і приміщення категорій А, Б, В обладнуються установками автоматич­ного пожежогасіння.
Будівля належить до категорії Д	якщо вона одночасно не нале­жить до категорії А, Б, В або Г. Визначення категорії будівель в цілому виконується після визна­чення категорій приміщень. Залежно від встановленої категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, передбачається відповід­ний чинним нормативам комплекс об'ємно-планувальних рішень та профілактичних заходів.