ІІ. Опис приладів і методика вимірювання. Спектроскоп складається з таких основних частин:

Спектроскоп складається з таких основних частин:

4)

5) заломлюючої призми П, проходячи через яку світло розкладається у спектр;

6) зорової труби Т, що складається з об’єктива О₂, у фокальній площині якого є тонка (візирна) нитка F; та окуляр Ок, який розташований так, щоб одержаний спектр був у фокальній площині F об’єктива Об і розглядався через окуляр Ок. У полі зору зорової труби Т є також візирна нитка. За допомогою мікрометричного гвинта з лінійкою і шкалою на барабані Б можна повертати зорову трубу Т, наводячи візирну нитку на потрібну лінію спектра. Чіткості ліній спектра добиваються регулюванням ширини щілини Щ і висуванням оправи окуляра труби Т. Візирна нитка повинна розташуватися по всій довжині спектральної лінії.

Спектр утворюється у спектроскопі таким чином: пучок світла від досліджуваного джерела S, пройшовши щілину Щ, виходить з об’єктива О₁ паралельним пучком, що падає на призму П, заломлюється в ній, розділяючись на кілька паралельних монохроматичних пучків з різними довжинами хвиль (на рис.2 зображено тільки три з них), які заломившись у об’єктиві О₂, зберуться кожний у своїх точках у фокальній площині F. Утворений спектр – це кольорові зображення вхідної щілини, число яких дорівнює кількості різних монохроматичних хвиль, які містяться у світловому пучку, що освітлює щілину.

Отже, якщо джерело S випромінює світло, що складається з променів лише декількох довжин хвиль, в окулярі будуть спостерігатися тонкі лінії різного кольору. Якщо джерело світла випромінює промені різних довжин хвиль (біле світло), то відповідні зображення щілини будуть поруч і ми одержимо суцільний спектр.

Для визначення довжин хвиль спектра невідомої речовини необхідно спочатку проградуювати у довжинах хвиль шкалу мікрометричного гвинта вимірного барабана Б спектроскопа. Для цього, повертаючи гвинт вимірного барабана Б, фіксують кути повороту труби Т (у поділках шкали), при яких візирна нитка F в окулярі збігається з спектральними лініями. За одержаними даними і відповідними значеннями довжин хвиль l будують дисперсійну криву – графік залежності l від показів шкали n.