ВИСНОВКИ. Криза радянського ладу була певною мірою призупинена реформами М

Криза радянського ладу була певною мірою призупинена реформами М. Хрущова. Проте вони не позначилися на сутності радянського політичного устрою, а лише згладили гострі кути сталінської моделі соціалізму.

Після усунення від влади М. Хрущова дедалі рідше згадувалося про XX з’їзд КПРС, залишалося менше ознак реформування й десталінізації суспільства. Країна поступово поринала в стан глибокого застою. Декларативні гасла, зафіксовані в Конституції УРСР 1978 p.. помітно розходилися з реальним життям. Переважна більшість населення втратила віру в комуністичні ідеали.

Стала очевидною необхідність переходу від адміністративних до економічних методів управління господарством. Суть нових підходів полягала в розширенні самостійності підприємств, удосконаленні планування, посиленні між ними прямих договірних зв’язків, установленні економічно обґрунтованих цін, матеріальному стимулюванні трудових колективів залежно від результатів їхньої праці. Однак реформування економіки не було доведене до кінця та не дало бажаного результату.

Гострі проблеми постали в сільському господарстві, що визискувалося шляхом заниження цін на сільськогосподарську продукцію та завищення цін на промислові товари. Зберігався низький рівень оплати праці селян.

Екстенсивний економічний розвиток СРСР та його складової частини УРСР не давав можливості істотно підвищити рівень життя населення.

Основна маса населення жила повсякденним життям, що зводилося здебільшого до вирішення побутових проблем. Життя сільських і міських жителів мало певні особливості, воно змінювалося під впливом НТР.

КПРС активно пропагувала комуністичну мораль, однак партійні керівники нерідко порушували її. Поширилася «подвійна мораль». Водночас багато людей дотримувалися високих моральних принципів. Осередками моральності були школа та сім’я, де прищеплювали поняття про добро і зло, давали уроки моральної поведінки.

Суперечливі процеси відбувалися в культурі. Стався перехід до загальної середньої освіти. Помітний вплив на стан освіти мали вчителі-новатори. Освіта перебувала в жорстких ідеологічних рамках, відбувалося її русифікації.

Світове визнання здобули наукові відкриття, зроблені під керівництвом Б. Патона, В. Глушкова, В. Ремесла та ін. Постійного ідеологічного тиску зазнавали гуманітарні науки. Історики та літературознавці створили низку енциклопедичних видань. Чимало науковців зазнали переслідувань за звинувачення в так званому націоналізмі.

Українська художня література збагатилася новими творами. КПРС обмежувала свободу творчості, що перешкоджало правдивому висвітленню життя народу.

У середині 1960-х років активізувався опозиційний рух. на який влада відповіла арештами та судовими процесами. Дисиденти дотримувалися принципів мирної боротьби за права людини та незалежність України. Український дисидентський рух відстоював не тільки соціальні, а й національні права.