Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Сутність, склад і структура основних засобів підприємства





Процес виробництва на підприємствах усіх форм власності передбачає наявність такого фактора виробництва, як основний капітал.

Основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік);

Основний капітал – частина капіталу, що інвестований в усі види його необоротних активів. Необоротні активи – це активи підприємства, термін експлуатації, або погашення яких перевищує один рік (365 днів) та від використання яких підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди; та їх вартість може бути достовірно визначена і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом. До них відносять: основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, капітальні інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, інші необоротні активи.

У відповідності до діючої типової класифікації основний капітал групується в залежності від його функціонального призначення, галузевої належності, речового натурального складу та інше.

У залежності від функціонального призначення основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі

Виробничий основні засоби – це вартість матеріальних речових цінностей, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню. До них відносять будівлі, споруди, силові машини й устаткування, передавальні пристрої, транспортні засоби, біологічні активи, багаторічні насадження та інші, що діють у сфері матеріального виробництва

Невиробничі основні засоби – це вартість матеріально-речових цінностей, що не беруть безпосередньої або побічної участі в процесі виробництва та передбачені для обслуговування потреб житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, освіти, культури. До них відносяться споруди, будівлі, машини, обладнання, апарати та інші фонди, які використовуються в невиробничій сфері.

За галузевою належністю основний капітал поділяється на капітал промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту, зв'язку та ін.

За натурально-речовим складом основний виробничий капітал поділяється на: будівлі, споруди; передавальні пристрої; машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти і приладдя; виробничий і господарський інвентар; біологічні активи; багаторічні насадження; капітальні затрати на покращення земель; інший основний капітал.

Будівлі – це архітектурно-будівельні об'єкти, що призначені для створення необхідних умов праці. До цієї групи відносяться: житлові будинки, виробничі корпуси цехів, депо, гаражі, складські приміщення, виробничі лабораторії та ін. До них включаються також системи опалення, внутрішня мережа каналізації та водопроводу, освітлювальна арматура й електропроводка, внутрішні телефонні та сигналізаційні мережі, вентиляційні пристрої, підіймачі.

Споруди – це інженерно-будівельні об'єкти, що призначені для здійснення процесу виробництва та не пов'язані зі зміною предметів праці. До них відносяться: стволи шахт, квершлаги, нафтові шпари, греблі, естакади, водопідйомні криниці, резервуари, мости, автомобільні шляхи,залізничні колії внутрішньогосподарського транспорту та ін.

Передавальні пристрої ‑ пристрої, за допомогою яких проводиться передача електричної, теплової або механічної енергії, а також рідких і газоподібних речовин від одного об’єкта до іншого. До них відносяться: нафтопроводи та газопроводи, водорозподільні мережі, електромережі, тепломережі, газові мережі, лінії зв'язку та ін.

Машини та обладнання використовуються для безпосереднього впливу на предмет праці або його переміщення в процесі створення продукту чи послуг виробничого характеру, для виробітку і перетворення енергії. До них відносяться: трактори, насоси, силові машини та обладнання, турбінне, металорізальне, ковальсько-пресове, компресорне, підйомно-транспортне, вантажно-розвантажувальне устаткування, ємності всіх видів для технологічних процесів, обчислювальна техніка та ін. Транспортні засоби призначені для переміщення людей та вантажів на території підприємства та за її межами. До цієї групи входять: залізничний транспорт (заводські локомотиви, вагони, цистерни, дрезини); заводські баржі, катери, пороми, автомобілі, трактори, тягачі, мотоцикли і т.д., а також виробничий транспорт - вагонетки, автокари, електрокари, візки тощо (крім конвеєрів, транспортерів та інших механізмів, що відносяться до виробничого устаткування).

Інструменти всіх видів – це механізовані та немеханізовані знаряддя праці, що ріжуть, давлять, ущільнюють тощо, а також пристрої, що прикріпляються до машин та слугують для обробки виробів (затискачі, лещата, оправки і т.п.). До цієї групи відносяться інструменти вартістю за одиницю вище 500 грн. та з терміном служби більше одного року.

Виробничий інвентар і приладдя слугують для полегшення виробничих операцій (робочі столи, верстати та ін.); для збереження рідких та сипучих тіл (баки, чани, лари та ін.); для охорони праці (група огородження машин). До цієї групи відносяться також шафи торгові та стелажі, інвентарна тара, предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесені до робочих машин.

До господарського інвентарю належать предмети конторського та господарського обладнання: конторська обстановка вішалки, гардероби, столи, шафи, друкарські машинки розмножувальні апарати та ін., а також предмети протипожежного призначення (гідропульти, стендери тощо).

Інші групи основного виробничого капіталу (біологічні активи, багаторічні насадження та капітальні витрати на покращення земель) мають в основному капіталі промислових підприємств зовсім незначну частку.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затверджене наказом Міністерства фінансів України, визначають методичні принципи їх формування. Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються таким чином, щоб найменування груп основних засобів відповідали найменуванням рахунків.

Нематеріальні активи підприємства

Нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами;До нематеріальних активів відносяться:

– патент – свідоцтво на право займатися торгівлею чи промислом;

– ліцензія – дозвіл, що видається компетентними державними органами на здійснення деяких видів господарської діяльності (наприклад, торгівлі чи промислів);

– авторське право – документ, що засвідчує авторство на винахід чи розробку;

– товарний знак – зареєстрована в установленому порядку позначка, що проставляється на товарі чи його упаковці і яка відрізняє товари одної фірми від виробів іншої;

– “ноу-хау” – сукупність науково-технічних знань виробничого адміністративного і комерційного досвіду та навичок, що ще не стала спільним надбанням;

– гудвіл – невідчутні активи фірми у вигляді невідчутного основного капіталу. Ціна гудвілу визначається як різниця між балансовою ціною підприємства та його ринковою ціною. Гудвіл ще називають ціною фірми, ділова репутація, добре ім'я фірми, ділові зв'язки фірми тощо;

– право на користування землею та іншими природними ресурсами;

– придбане право на місце на товарній чи фондовій біржі;

– програмне забезпечення ПК;

– організаційні витрати;

– витрати на наукові дослідження та дослідно-конструкторські роботи.

Сума амортизаційних відрахувань по нематеріальних активах визначається як добуток їх балансової вартості на початок звітного кварталу та норм амортизаційних відрахувань. Балансова вартість нематеріальних активів визначається на рівні їх первісної вартості.

Для їх нарахування застосовується лінійний метод, згідно з яким на кожний окремий вид нематеріальних активів амортизаційні відрахування нараховуються рівними частками, виходячи з його первісної вартості. Амортизація нараховується щоквартально, виходячи з їх 1/4 річної норми. Термін використання нематеріальних активів визначається платником податку самостійно, але не більше, як 10 років. Норму амортизаційних відрахувань нематеріальних активів можна визначити за формулою:

На = 1/Т х 100,при умові Т < 10. (1)

Амортизаційні відрахування на нематеріальні активи провадяться до досягнення ними залишкової вартості нульового значення.

 

Date: 2015-06-08; view: 532; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.06 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию