Кровоносна і лімфатична системи

Кров розглядають як одну з різновидів сполучної тканини. Кров підтримує зв’язок з тканинною рідиною і лімфою, складаючи разом з ними внутрішнє середовище організму. Відносна постійність цього середовища потрібна для нормальної життєдіяльності клітин.

Кров виконує ряд дуже важливих функцій: газообмінну, трофічну, видільну. Вона розносить по організмові фізіологічно активні речовини і здійснює гуморальну функцію, бере участь у знешкодженні хвороботворних мікроорганізмів, продуктів їх життєдіяльності (захисна функція). Кров складається з рідкої частини – плазми та формених елементів “клітин” – еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів.

Еритроцити – червоні кров’яні серця, їх налічується до 5 млн у одному мм3 крові. Вони переносять кисень в організмі людини. У здійснені цієї функції бере участь основний компонент еритроцитів – пігментна речовина – гемоглобін. Зменшення кількості еритроцитів в крові “анемія” спостерігається у разі захворювань або після значних крововтрат.

Лейкоцити – білі кров’яні тільця, мають здатність до активних рухів і захоплювання а також внутрішньоклітинного перетравлювання мікробів або інших чужорідних елементів (фагоцитоз). Явище фагоцитозу, його захисну роль вперше відкрив І.І. Мечніков. В 1 мм3 міститься 6-8 тисяч лейкоцитів. У відповідь на деякі обставини (“інтенсивну” м’язову роботу) або хворобливі процеси (запалення та інше) периферична кров реагує збільшенням кількості лейкоцитів – гіперлейкоцитозом. Інші захворювання (черевний тиф, променева хвороба) супроводжуються зменшенням їх кількості у крові – лейкопенією.

Тромбоцити – значно менші від еритроцитів та лейкоцитів, плоскі клітинні елементи, які мають значення для процесу зсідання крові; 1мм3 крові містить 200-400 тисяч

тромбоцитів. Кров може виконувати свої функції тільки завдяки постійному рухові по замкненій кровоносній системі. Кровоносна система складається з двох основних частин: “мотора “ кровообігу – серця та сітки кровоносних судин.

Серце – порожнистий м’язовий орган, що ритмічними скороченнями накачує в артеріїкров, яка знову повертається до нього по венах. Серце оточено серозною оболонкою – перикардом. Стінка серця складається з трьох шарів – епікарду, міокарду та ендокарду.

Суцільна поздовжна м’язова перетенка розділяє серце на праву і ліву половини. Кожна половина має два відділи – верхній – передсердя __________і нижній шлуночки. Біля отворів ендокард утворює складки – клапани серця. Всі клапани відкриваються в один бік і це забезпечує одностронній напрям течії крові. Серце працює ритмічно, скорочення (систола) міняється діастолою (розслабленням) серця, потім наступає загальна пауза.

Від основи серця починаються великі судинні стовбури: артерії, по яких кров тече від шлуночків серця, та вени, по яких вона повертається до передсердь. Розгалуження кінцевих гілочок артерій - артеріоли, розгалуження кінцевих гілочок вен – венули з’єднуються між собою за допомогою сітки найдрібніших судин – капілярів, внаслідок чого утворюється замкнута кровоносна система.