Додатки

Додатки розміщують після основної частини бакалаврської роботи. У додатках наводять допоміжні матеріали з теми дослідження. Усі форми документів, таблиць, відомостей тощо повинні бути заповненими цифровими даними, взятими з матеріалів досліджуваного (базового) підприємства. На всі додатки мають бути посилання в тексті БР, а самі додатки розміщують у послідовності посилань на них і нумерують.

4.11. Демонстраційний матеріал

Демонстраційний матеріал полегшує сприйняття доповіді випускної роботи студентом. Обсяг, форма і зміст графічної частини визначається завданням на бакалаврську роботу. Особливо доцільно приводити в демонстраційній частині матеріали, що характеризують сутність отриманих у випускній роботі результатів. Обсяг демонстраційної частини випускної роботи 6-8 аркушів.

5. ОФОРМЛЕННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Пояснювальна записка до бакалаврської роботи має бути виконана на одній стороні аркуша білого паперу формату 210х297 мм (формат А4). Комп’ютерний набір пояснювальної записки виконується шрифтом Times New Roman розміром 14 пт через 1,5 інтервалу. Абзацний відступ впродовж усього тексту п’ять знаків (1,25 см).

Текст БР розміщується на сторінці, яка обмежується полями: ліве – не менше 25 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє, нижнє – 20 мм. Відстань між заголовком і текстом повинна бути в межах 15-20 мм.

Нумерація сторінок БР наскрізна. Номер сторінки проставляється арабськими цифрами в правому верхньому кутку без крапки в кінці. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, другою – завдання, третьою – реферат, четвертою – анотація, п’ятою – зміст і т.д.

Титульний аркуш, завдання, реферат, анотація, зміст входять до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки на цих аркушах не ставиться. Інші сторінки, в тому числі ті, на яких розміщено список літератури, додатки, обов’язково нумеруються.

Бланк завдання є другою сторінкою після титульного аркушу. Бланк завдання має оборотну сторону. Оборотна сторона бланку як сторінка не враховується

Якщо у БР містяться додатки (таблиці, схеми тощо), їх необхідно нумерувати саме як додатки з посиланням на них в тексті.

Мова підготовки бакалаврської роботи – державна, стиль науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок, послідовність логічна.

Текст основної частини бакалаврської роботи поділяють на розділи та підрозділи.

У змісті роботи зазначаються початкові сторінки кожного розділу і підрозділу. Їх назви у змісті й тексті БР повинні співпадати.

Новий структурний елемент, а саме ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ починається з нової сторінки, їх назви друкують великими літерами симетрично до тексту.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ» арабськими цифрами, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Зміст, список використаних літературних джерел та додатки не нумерують.

Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 1.2. (другий підрозділ першого розділу).

Заголовки структурують текст роботи. Розділи, підрозділи повинні мати заголовки, що чітко й коротко відображають їх зміст.

Заголовки розділів, підрозділів слід розміщувати по центру сторінки. Після назви розділу, підрозділу крапка не ставиться, а також не допускаються підкреслення. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх відокремлюють крапкою.

Заголовки розділів і підрозділів слід виділяти жирним шрифтом, розміром 14 пт. Заголовки розділів друкуються прописними буквами. Такими ж буквами друкується заголовок вступу, висновків, списку використаних першоджерел.

Відстань між рядками в назві розділу, в назві підрозділу, в назві пункту, а також між назвами розділу, підрозділу, пункту –полуторний (1,5) міжрядковий інтервал (тобто, ніяких рядків не пропускати, інтервал як в тексті). Між назвою будь-якого заголовку (розділу, підрозділу, пункту) і наступним текстом пропустити два рядки. Між текстом і заголовком наступного підрозділу, пункту пропустити один рядок. Не допускається розміщення назви підрозділу, пункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Таблиці наводять, як правило, для подачі й структурного оформлення цифрового матеріалу. Кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, що відображає її зміст. Всі таблиці слід нумерувати. Справа над тематичним заголовком з прописної букви пишуть слово «Таблиця» та її порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в даному розділі (наприклад: Таблиця 1.3 – третя таблиця першого розділу). Після номера таблиці зазначають її назву посередині з великої літери.

Якщо в бакалаврській роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При оформленні таблиці слід дотримуватися певних правил. Вертикальні графи таблиці нумерують тільки в тих випадках, коли в тексті на них є посилання або таблицю частково переносять, також не слід включати в таблицю графу «№ з/п».

Заголовки граф та текст рядків таблиці сцентровують чи зміщують ліворуч на нульову позицію, зважаючи на специфіку таблиці. Числове значення показника треба вписувати на рівні першого рядка його назви. Цифри в колонках таблиці треба писати так, щоб розряди чисел у колонці було розташовано один під одним, якщо вони належать до одного показника. В одній колонці потрібно зберігати здебільшого однакову кількість десяткових знаків для всіх значень величини. Шрифт тексту таблиці може бути зменшений, міжрядковий інтервал 1-1,5.

При переносі частини таблиці на іншу сторінку слово «Таблиця» та її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2.»

Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх виносять у заголовок таблиці, якщо різні – вказують збоку. Позначення одиниць виміру має відповідати вимогам стандарту.

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті або на наступній сторінці. Посилання мають бути в тексті на всі таблиці. Таблиця розміщується уздовж сторінки або впоперек з відповідним поворотом її проти годинникової стрілки. Те ж відноситься і до схем та рисунків.

Таблиця відокремлюється від тексту вільними рядками: вище й нижче таблиці залишають один вільний рядок. Тобто, між текстом і назвою таблиці пропускають рядок, між назвою таблиці і таблицею рядок не пропускають, між таблицею та текстом пропускають рядок.

Формули нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер слід вказувати в правій частині сторінки (у крайньому правому положенні в рядку) на рівні формули, номер ставиться в круглих дужках. Він повинен складатися з номера розділу і порядкового номера формули, що розділені крапкою. Наприклад: (1.3) – третя формула першого розділу, до якого вона відноситься.

Пояснення символів та числових коефіцієнтів необхідно навести безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони розміщені в формулі. Значення кожного символу записують з нового рядка. Перший рядок починається словом «де» без двох крапок після нього.

Наприклад:

, (5.1)

де К – інтегральний показник конкурентоспроможності товару з товаром-еталоном;

та – відповідно групові параметричні індекси, розраховані виходячи з технічних та економічних показників товару.

Рівняння та формули необхідно виділяти в тексті у вигляді окремого рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його переносять на інший після знаків рівності (=), додавання (+), віднімання (–), множення (•) і ділення (:). У цьому випадку знаки повторюються на початку і в кінці рядка.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в тексті. Інші нумерувати не рекомендується. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний, нижче формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Для економії місця кілька коротких однотипних формул можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі й не складні формули, що не мають самостійного значення, вписують усередині рядків тексту.

Формула від тексту відокремлюється вільними рядками: вище і нижче формули повинен бути залишений один вільний рядок. Формули не повинні бути в рамочках.

Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми) необхідно подавати в БР безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначаються словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих в додатках. Слово «Рис.», його номер, назву та пояснювальні підписи друкують, починаючи з абзацного відступу (послідовно до тексту) і розміщують під ілюстрацією.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: Рис.1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Рисунок відокремлюється від тексту вільними рядками: вище і нижче рисунка залишають один вільний рядок. Тобто, рисунок відокремлюється від тексту вільним рядком, між рисунком і назвою рисунка вільного рядка не пропускають, між назвою рисунка і наступним текстом пропускають вільний рядок. Рисунки не повинні бути в рамочках.

При посиланні в тексті на першоджерела (використану літературу) в квадратних дужках після відповідної фрази (посилання) приводиться порядковий номер джерела в списку використаної літератури (напр.: [2]). Якщо першоджерело цитується, то в кінці цитати, взятої в лапки, ставиться порядковий номер використаної літератури та номер сторінки, на якій розміщений текст цитати (наприклад: [2, с.28]).

Якщо одночасно посилаються на кілька літературних джерел, то такі посилання розділяють крапкою з комою (наприклад, [7, с.19], [7, с.16; 24, с.1], [9, с.16; 24]). Номер сторінки не зазначають, якщо джерело є законодавчим чи нормативним актом.

Перелік використаних джерел подається після висновків і пропозицій. Літературні джерела у списку використаної літератури оформлюються за їх бібліографічним описом. Обов’язковим є дотримання вимог нового державного стандарту щодо оформлення бібліографічних описів з обов’язковим наведенням назв праць.

Список використаної літератури укладають в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Законодавчі та нормативні акти, а також матеріали з електронних ресурсів зазначають в списку літератури на загальних підставах (тобто в алфавітному порядку разом із іншими джерелами).

За наявності в списку джерел на інших мовах, крім російської, утворюється додатковий алфавітний ряд. При цьому бібліографічні записи на іноземних європейських мовах об'єднуються в один ряд. Потім всі бібліографічні записи в списку послідовно нумеруються.

Приклад оформлення інформації про використані першоджерела подано у додатку Е.

Додатки оформлюють як продовження бакалаврської роботи. Кожен додаток оформлюється з нової сторінки. Він повинен мати заголовок, надрукований малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток ___» і велика літера, що позначає послідовність додатку.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Текст кожного додатку при необхідності може бути поділений на розділи і підрозділи, які нумерують в межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад: А.2 – другий розділ додатка А.

Ілюстрації, таблиці й формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис.Д.1.2. – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатку А.

Завершальним етапом є зовнішнє оформлення бакалаврської роботи. Для цього бакалаврська робота має бути переплетена в тверду палітурку.

6. Підготовка ТА допуск до захисту

БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Виконана студентом незброшурована робота подається науковому керівникові для перевірки не пізніше як за 10 днів до попереднього захисту на кафедрі. Науковий керівник перевіряє роботу та підписує титульний аркуш, а також складає свій відзив.

Відгук наукового керівника містить інформацію про самостійність дослідження, актуальність теми, відповідність змісту роботи до плану, а також оцінку якості виконаної роботи. У відгуку робиться висновок про можливість допуску роботи до захисту перед Державною екзаменаційною комісією. Оцінка випускної роботи в балах у відгуку наукового керівника не дається.

За графіком, затвердженим кафедрою, відбувається попередній захист бакалаврської роботи у комісії, яка складається з викладачів кафедри. Комісія заслуховує відгук наукового керівника. При виявлені недоліків студент усуває їх у тижневий термін.

Зброшурована у твердій палітурці робота подається на рецензування зовнішньому (спеціаліст з виробництва, який має вищу економічну освіту, або кандидат економічних наук вищого навчального закладу України), або внутрішньому (викладач випускової кафедри) рецензенту. Рецензент готує рецензію (Додаток К), у якій оцінює актуальність теми, відповідність та повноту змісту роботи, якість її оформлення.

Обсяг рецензії 1-2 стор. друкованого тексту. Рецензія повинна включати:

а) тему роботи, П.І.Б. випускника, актуальність теми, структуру бакалаврської роботи;

б) характеристику використання студентом у роботі передового досвіду, новітніх досягнень сучасної економічної теорії, сучасних комп’ютерних технологій, вимог національних стандартів бухгалтерського обліку, інструктивних та нормативних документів;

в) повноту та якість виконання розрахункової частини роботи і пояснювальної записки;

г) перелік позитивних якостей бакалаврської роботи та її основних недоліків (якщо останні мають місце);

д) загальну оцінку бакалаврської роботи, висновок про можливість практичного використання роботи студента, її значення для розвитку національної економіки,

е) оцінку за національною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) та шкалою ECTS. Робиться висновок щодо можливості допущення бакалаврської роботи до захисту перед ДЕК та присвоєння студенту кваліфікації «Бакалавр з маркетингу».

Студент мусить бути ознайомлений із змістом рецензії не пізніше, ніж за три доби до захисту роботи. Внесення змін у бакалаврських роботах після одержання рецензії не допускається.

Рецензія додається до бакалаврської роботи разом з іншими документами. Рецензія не вшивається в бакалаврську роботу.

За бажанням студента до бакалаврської роботи можна додати довідку про впровадження результатів дослідження, засвідчених печаткою підприємства (установи), де відбулося впровадження чи на матеріалах якого виконана робота.

Відгук наукового керівника на бакалаврську роботу, зовнішня рецензія та довідка про впровадження результатів дослідження (подається за бажанням студента) вкладаються в конверт, який необхідно наклеїти на зворотному боці палітурки бакалаврської роботи.

Рішення про допуск бакалаврської роботи до захисту перед ДЕК приймається на засіданні випускової кафедри або завідувачем кафедри після попереднього її захисту за наявності оформленої належним чином бакалаврської роботи, супровідних документів (відгук керівника, відмітка про попередній захист, рецензія), додатків.

Список студентів, що допускаються до захисту бакалаврських робіт, затверджується наказом ректора НУВГП.

7. ЗАХИСТ БАКАЛАВРСЬКИХ РОБІТ

Для перевірки підготовки бакалаврів, що випускаються, та присвоєння їм кваліфікації в навчальних закладах створюються Державні екзаменаційні комісії відповідно до «Рекомендацій про порядок створення, організацію і роботу Державної екзаменаційної комісії у вищих навчальних закладах України», затверджених Міністерством освіти 23.11.93 р., № 173.

Випускну кваліфікаційну роботу захищають перед Державною екзаменаційною комісією на відкритому засіданні державною мовою та, за бажанням студента, додатково – іноземною мовою.

У Державну екзаменаційну комісію (відповідальному секретарю ДЕК) подаються наступні матеріали:

а) виконана бакалаврська робота з письмовим висновком керівника бакалаврської роботи і рецензією;

б) відомості про успішність студента із всіх дисциплін, а також про виконання ним всіх вимог навчального плану.

На завершальному етапі підготовки випускної роботи, коли бакалаврська робота підписана, призначена дата захисту, затверджений рецензент, у студента є можливість якісно підготувати до захисту свою доповідь та презентаційні матеріали.

Вдало зроблена доповідь забезпечує до 50 % успіху при захисті бакалаврської роботи, тому її підготовці слід надати особливу увагу. Тривалість доповіді повинна складати до 10 хвилин, протягом яких необхідно висловити результати роботи. Спираючись на ілюстративний матеріал (графіки, діаграми, таблиці, блок-схеми, математичні моделі тощо) в логічній формі студент аргументовано має викласти основні результати дослідження та грамотно і обґрунтовано відповісти на питання членів комісії та інших осіб, присутніх на захисті.

Виступ студента на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії повинен бути старанно підготовленим, стислим і змістовним, узгодженим з науковим керівником.

Рекомендована наступна структуру доповіді:

- вступ;

- постановка завдання;

- стан питання;

- шляхи рішення завдання;

- одержані результати;

- висновки.

Вступ повинен бути дуже коротким, складатися з однієї-двох фраз і визначати область, до якої відноситься тема бакалаврської роботи.

Після цього необхідно дуже чітко і коротко сформулювати мету бакалаврської роботи, дати постановку задачі. Це відразу визначає коло питань, які можуть розглядатися у бакалаврської роботі і забезпечує правильне сприйняття матеріалів, що представляються.

Шляхи вирішення завдання – один з основних розділів доповіді. Тут необхідно стисло розглянути можливі підходи до вирішення поставленого завдання і детальніше представити вибраний автором проект, пояснити, як розв’язувалося завдання і обґрунтувати правильність схвалюваного рішення.

Одержані результати повинні давати повне уявлення про те, чого досяг автор проекту, наскільки одержані результати оригінальні і відповідають поставленим цілям. Бажано перерахувати всі одержані результати, а докладніше зупинитися на найважливіших.

Пропонована структура доповіді є найзагальнішою і може конкретизуватися і змінюватися залежно від особливостей і змісту роботи, одержаних результатів і представлених демонстраційних матеріалів.

Демонстраційні матеріали можуть бути підготовлені кількома способами.

1) Презентаційні матеріали готуються студентом при допомозі програми Microsoft Office PowerPoint. Презентація має включати не менше 6-8 слайдів. Обов’язково відобразити таку інформацію:

1 слайд – назва дослідження, автор та керівник;

2 слайд – мета, завдання, об’єкт та предмет дослідження;

3-4 слайди – згруповані таблиці з основними показниками, які характеризують стан та тенденції розвитку об’єкта;

5-6 слайди – рисунки: діаграми, графіки, які відображають наочно зміни того чи іншого процесу;

7-8 слайди – висновки та пропозиції.

Не допускається винесення на слайди інформації, яка відсутня у бакалаврській роботі.

Слайди мають бути пронумеровані, а в тексті доповіді необхідно посилатися на номер слайду. Допускається при створенні презентації використання анімаційних ефектів, але таким чином, щоб це не заважало сприйняттю основної інформації.

2) Крім електронного варіанту на захист студент може підготувати роздатковий матеріал для членів Державної екзаменаційної комісії (відповідно до чисельності членів комісії). На титульній сторінці надрукованого варіанту ілюстративного матеріалу підписується автор та науковий керівник. Роздатковий матеріал презентації оформлюється за аналогічними вимогами.

У доповіді повинні згадуватися всі представлені демонстраційні матеріли. Склад демонстраційних матеріалів може коректуватися до затвердження роботи і повинен найкращим чином підтримувати доповідь.

Питання, які задаються в процесі захисту бакалаврської роботи можуть бути з будь-якої дисципліни, але, як правило, вони задаються по темі бакалаврської роботи і приведеним в ній рішенням і результатам. Тому студент повинен вільно орієнтуватись у своїй роботі.

Відповіді повинні бути по суті, короткими і змістовними. Якщо принципових заперечень немає, то із зауваженнями рецензента краще згодитися. Якщо зауваження є суттєвими, то цю обставину слід врахувати при складанні доповіді.

Випускна кваліфікаційна робота бакалавра оцінюється за наступними критеріями:

- рівень проблемного аналізу ситуації, якість характеристики об’єкта дослідження і вирішуваної задачі;

- якість інтерпретації вирішуваної задачі з погляду сучасного інструментарію і методів дослідження;

- якість характеристики використовуваних даних, їх достовірність, адекватність вживаному інструментарію, обґрунтування методики збору і обробки даних;

- оцінка результатів дослідження, ефективності пропонованих рекомендацій, можливості їх практичної реалізації;

- рівень викладання докладу та відповідей на запитання.

Після закінчення закритого засідання ДЕК Голова комісії оголошує результати захисту. Після оголошення результатів захисту випускні роботи здаються студентами в архів НУВГП.

8. критерії оцінювання БАКАЛАВРСЬКИХ РОБІТ

Підсумкову оцінку за результатами захисту бакалаврської роботи визначає державна екзаменаційна комісія за шкалою ECTS (табл. 8.1), її рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

Оцінка щодо захисту кожного студента визначається як середньоарифметична оцінок, що виставляються членами Державної екзаменаційної комісії. Оцінки виставляються студенту кожним членом Державної екзаменаційної комісії за 100-бальною системою. При цьому бали присвоюються в таких межах:

- за зміст дипломної роботи – до 40 балів;

- за оформлення – до 10 балів;

- за презентацію (доповідь і слайди) – до 20 балів;

- за відповіді на питання – до 30 балів.

У процесі визначення оцінки враховується ряд важливих показників якості бакалаврської роботи:

1. Змістовні аспекти роботи:

- актуальність обраної теми дослідження;

- спрямованість роботи на розробку реальних практичних рекомендацій;

- логічна відповідність структури роботи поставленим цілям і завданням;

- широта й адекватність методологічного та діагностичного апарату;

- наявність альтернативних підходів до вирішення визначених науково-практичних завдань;

- рівень обґрунтованості запропонованих рішень;

- ступінь самостійності проведення дослідження;

- розвиненість мови викладення роботи та її загальне оформлення.

2. Якість захисту роботи:

- уміння стисло, послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження;

- здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди;

- загальний рівень підготовки студента;

- володіння культурою презентації.

Оцінки за результатами захисту оголошуються студентам у день захисту.

Таблиця 8.1

Підсумкова оцінка за результатами захисту бакалаврської роботи у балах, оцінка за національною шкалою та шкалою ECTS

Основні критерії оцінювання:

- оцінка «відмінно» (90-100 балів) може бути виставлена лише у тому випадку, якщо на захисті студент показав вільне і глибоке володіння змістом випускної роботи, використовував ілюстративний матеріал, точно і повно відповів на всі задані запитання членів ДЕК, вільно володіє науковою термінологією.

- оцінка «добре» (74-89 балів) виставляється, якщо на захисті студент показав вільне і глибоке володіння змістом випускної роботи, використовував ілюстративний матеріал, проте, при відповіді на запитання студентом, були допущені незначні неточності, які він не зумів повністю виправити після того, як на них було звернуто увагу з боку членів ДЕК, в основному володіє науковою термінологією. Під час доповіді використовувався ілюстративний матеріал, в якому теж були деякі помилки та неточності.

- оцінка «задовільно» (60-73 балів) виставляється, якщо на захисті студент показав, що він в основному володіє змістом випускної роботи, проте, доповідь побудована нелогічно і містить помилки змістовного характеру: нечітко досліджена мета роботи, теоретичний розділ має виражений компілятивний характер, наукова полеміка відсутня, в аналітичній частині надлишок елементів описовості, добір інформаційних матеріалів (таблиці, графіки, схеми) не завжди обґрунтований, заходи і пропозиції, що містяться в третьому розділі, обґрунтовані непереконливо, рецензія і відгуки містять окремі зауваження, доповідь прочитана за текстом. Під час доповіді використовувався ілюстративний матеріал, при коментуванні якого студент наражався на певні труднощі, що важко долав. Відповіді на запитання членів ДЕК були нечітко сформульовані. Деякі наукові терміни студент використовував не за їх точним призначенням.

- оцінка «незадовільно» виставляється, якщо на захисті студент показав, що він не володіє частиною змісту випускної роботи, його доповідь нелогічна і містить серйозні помилки, а ряд висновків неправильно обґрунтовуються чи взагалі є неправильними; пропоновані заходи випадкові, з аналізу не випливають, економічне обґрунтування неповне. Під час доповіді використовувався ілюстративний матеріал, але змістовно прокоментувати його студент не міг. Відповіді на запитання членів ДЕК були нечіткими і поверховими. Знання наукових термінів незадовільне, за пунктами 1-4 середня оцінка не перевищила «3-».

Додаток А

Орієнтовна тематика випускових кваліфікаційних робіт

1. Вибір та розробка маркетингової інноваційної стратегії підприємства.

2. Аналіз інформаційного забезпечення маркетингової діяльності підприємства.

3. Маркетингові механізми адаптації національного виробника до умов глобального конкурентного середовища.

4. Підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства шляхом визначення і посилення конкурентних переваг.

5. Обґрунтування і оцінка ефективності впровадження конкурентної стратегії підприємства

6. Впровадження концепції маркетингу в діяльність підприємства як фактор забезпечення інтересів споживача.

7. Захист прав споживачів як складова концепції соціально-етичного маркетингу

8. Розробка маркетингової стратегії підприємства відповідно до результатів конкурентного аналізу

9. Аналіз міжнародної маркетингової діяльності підприємства в умовах глобалізації

10. Використання елементів комплексу маркетингу в конкурентній політиці підприємства

11. Оцінка та стратегія забезпечення (підвищення) конкурентоспроможності підприємства

12. Планування і програмування маркетингової діяльності підприємства

13. Розробка (вдосконалення) міжнародної маркетингової політики підприємства

14. Запровадження територіального маркетингу в концепцію розвитку регіону

15. Товарна політика підприємства та шляхи її вдосконалення.

16. Товарний асортимент підприємства та особливості його формування.

17. Поведінка споживачів: її особливості та значення для маркетингової діяльності підприємства.

18. Маркетингова діяльність підприємства: планування та реалізація в сучасних ринкових умовах.

19. Розробка маркетингової стратегії для промислового підприємства.

20. Портфельний аналіз бізнесів підприємства як найважливіша передумова вибору стратегії.

21. Прийняття стратегічних рішень стосовно товару на базі розробленої маркетингової стратегії.

22. Прийняття стратегічних рішень щодо каналів розподілу в рамках маркетингової стратегії підприємства.

23. Маркетингові дослідження в системі управління підприємством.

24. Маркетингові дослідження конкурентоспроможності продукції підприємства та пошук резервів щодо її вдосконалення.

25. Маркетингові дослідження в системі формування та розробки (вдосконалення) маркетингової політики комунікацій. (маркетингової товарної політики, маркетингової цінової політики, маркетингової політики розподілу)

26. Аналіз факторів зовнішнього середовища та обґрунтування вибору маркетингової стратегії фірми.

27. Аналіз конкурентної ситуації на ринку та обґрунтування вибору маркетингової стратегії.

28. Аналіз уподобань споживачів та обґрунтування створення нового товару (бренду).

29. Аналіз маркетингового середовища та обґрунтування вибору стратегії росту підприємства.

30. Дослідження ринку товару та обґрунтування вибору маркетингової ніші.

31. Розробка програми просування (товарної, цінової політики, політики розповсюдження) нового товару (послуги)

32. Розробка плану маркетингу товару (послуги).

33. Удосконалення товарної політики (цінової, каналів розповсюдження, просування товарів) підприємства.

34. Розробка маркетингових заходів з удосконалення обслуговування клієнтів підприємств.

35. Розробка маркетингових заходів з формування позитивного іміджу підприємства.

36. Вивчення споживчих мотивів поведінки при купівлі промислового обладнання.

37. Розробка концепції системи маркетингової інформації підприємства

38. Розробка схеми маркетингових досліджень для вивчення (визначення) попиту.

39. Управління попитом як функція рекламної діяльності.

40. Реклама як індуктор здійснення збутової та експортної діяльності підприємства.

41. Брендинг як ефективна технологія завоювання та утримання покупця.

42. Організація та контроль маркетингової діяльності підприємства.

43. Управління маркетингом на підприємстві.

44. Аналіз ринкових можливостей підприємства та використання його результатів у розробці маркетингової стратегії.

45. Маркетингова інформаційна система підприємства та можливі шляхи її вдосконалення.

46. Особливості маркетингового управління на різних стадіях життєвого циклу товару.

47. Система управління торговою маркою та можливі шляхи її вдосконалення.

48. Цінова політика підприємства та можливі шляхи її вдосконалення.

49. Канали розподілу продукції підприємства та можливі шляхи вдосконалення управління збутом.

50. Система стимулювання збуту продукції та можливі шляхи її вдосконалення.

51. Організація маркетингу на підприємстві та можливі шляхи її вдосконалення.

52. Система маркетингових комунікацій підприємства та можливі шляхи її вдосконалення.

53. Аналіз маркетингової стратегії підприємства та шляхи її вдосконалення.

54. Система маркетингових досліджень на підприємстві та шляхи її вдосконалення.

55. Розробка стратегії виведення на ринок нового товару.

56. Маркетинговий комплекс підприємства і напрямки його вдосконалення.

57. Конкурентоспроможність продукції підприємства і резерви її підвищення.

58. Реклама в системі комунікаційної діяльності підприємства і шляхи її вдосконалення.

59. Маркетингове управління збутовою діяльністю підприємства та шляхи її вдосконалення.

60. Стратегія виходу підприємства на зовнішній ринок.

61. Стратегічне планування маркетингу: складання бізнес-портфеля підприємства.

62. Синтетичні засоби маркетингових комунікацій.

63. Оцінка ефективності використання рекламоносіїв в Україні.

64. Конкурентоспроможність підприємства та основні напрямки її підвищення.

65. Аналіз факторів зовнішнього середовища та їх врахування в маркетинговій діяльності підприємства.

66. Аналіз ринку і розробка системи просування продукції.

67. Аналіз ринку і визначення маркетингових можливостей підприємства.

68. Розробка марочної стратегії підприємства.

69. Розробка програми позиціонування товару на обраних сегментах ринку.

70. Франчайзинг в системі маркетингової діяльності.

71. Логістичні послуги посередницьких організацій.

72. Формування та реалізація маркетингових корпоративних стратегій на підприємстві.

73. Розробка маркетингових стратегій позиціонування на підприємстві.

74.Розробка маркетингових стратегій диференціації на підприємстві.

75.Маркетингове корегування поведінкових стереотипів споживачів.

76. Матеріально-технічне забезпечення в системі маркетингу підприємства.

77. Маркетинговий аудит в системі управління підприємством.

78. Маркетинговий аудит можливостей підприємства.

79. Маркетинговий аудит системи збуту підприємства.

80. Маркетинговий аудит при створенні нового продукту.

81. Рекламна підтримка заходів стимулювання збуту підприємства.

82. Дослідження споживчої поведінки при створенні і просуванні бренду на ринок.

83. Планування та оцінювання ефективності паблік рилейшнз заходів у маркетинговій комунікаційній діяльності підприємства.

84. Розробка та проведення паблік рилейшнз кампаній для торгової марки підприємства.

85. Ефективність рекламної діяльності підприємства та методи її оцінювання.

86. Удосконалення рекламного менеджменту підприємств комерційно-посередницької сфери.

87. Конкурентна політика у рекламній діяльності підприємств і напрями її поліпшення

88. Створення іміджу підприємства, його оцінювання та шляхи покращення.

89. Формування комплексу маркетингових комунікацій підприємства.

90. Маркетинговий комплекс підприємства роздрібної торгівлі.

91. Маркетингові дослідження конкуренції на ринках промислової продукції.

92. Маркетингова політика розподілу і збуту промислового підприємства.

93. Управління логістикою на підприємстві.

94. Дослідження цільових ринків товарів підприємства та методики їх вибору.

95. Маркетингове оцінювання комерційних перспектив товарних інновацій.

96. Рекламна діяльність підприємства та напрямки її удосконалення.

97. Розробка та реалізація маркетингових стратегій підприємства.

98. Формування фірмового стилю підприємства та шляхи його поліпшення.

99. Маркетингова цінова політика та шляхи її вдосконалення,

100. Маркетингові цінові стратегії підприємства.

101. Маркетингові дослідження при формування цінової політики.

102. Оцінювання ефективності маркетингової цінової політики підприємства.

Додаток Б

Зразок завдання на дипломний проект

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ МОН України від

29.03.2012 р. № 384