Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Види доведень





Основи, за якими доведення поділяються на види, це мета доведення, спосіб доведення.

За метою доведення поділяються на доведення у власному значенні слова та спростування.

Доведення у власному значенні слова (або підтвердження) – обгрунтування істинності тези. Величезна більшість доведень у науках має саме такий характер.

Спростування – це обгрунтування хибності тези, яке досягається за допомогою тих же істинних доказів.

Спростування може приймати різні форми. Це може бути:

1. Спростування тези.

2. Критика основ (аргументів).

3. Обгрунтування відсутності зв’язку між аргументами та тезою.

Досить часто спростування має всебічний характер, воно торкається одразу всіх компонентів доведення.

За способом доведення вирізняють два види доведень: прямі та непрямі.

Прямим називають доведення тези без звернення до конкуруючих із цією тезою припущень. У ньому докази безпосередньо обгрунтовують істинність або хибність тези.

Непрямим називають доведення тези шляхом установлення хибності антитези або інших конкуруючих з тезою припущень.

Існують два види непрямого доведення: апагогічне та розділове.

Апагогічним (від грец. apagogos – “той, що відводить, уводить”) називають обгрунтування тези шляхом установлення хибності допущення, що їй суперечить – антитези.

При наявності тези Т висувають суперечну їй – Ø Т і припускають, що вона істинна (говорять: припустимо, істинним є не Т). Далі виводять наслідки, що випливають з неї та перевіряють їх. Якщо буде встановлено, що виведені з антитези наслідки у дійсності не існують і їх існування взагалі немислиме (абсурдне) або вони суперечать раніше доведеним положенням, то тим самим буде доведена хибність антитези Ø Т.

Висновок про хибність антитези робиться на основі правила умовно-категоричного силогізму: з хибності наслідку з необхідністю випливає хибність основи. Довівши хибність Ø Т за законом виключеного третього переходять до істинності тези Т.

Апагогічне непряме доведення називають ще зведенням до абсурду. У математиці та деяких інших науках воно отримало назву доведення від супротивного.

Розділовим називають непряме доведення тези, при якому з кількох можливих тез методом виключення доводиться одна.

На відміну від апагогічного, у розділовому доведенні фігурують не два (Т і Ø Т), а кілька положень, наприклад, Т, В, С, кожне з яких є членом закритої диз’юнкції.

Наприклад, злочин могли скоїти лише три людини й ніхто інший. Обґрунтування тези будується у цьому випадку методом виключення. У процесі доведення показують неспроможність усіх членів диз’юнкції, крім одного (Т). Тим самим опосередковано доводять істинність тези, що лишається.

Розділове доведення спроможне лише в тому випадку, якщо диз’юнкція закрита. Якщо ж розглядаються не всі варіанти розв’язання, то метод виключення дає лише проблематичний висновок.

 

Date: 2015-06-06; view: 478; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию