Умовиводи за аналогією

Аналогія – умовивід про належність до предмета певної ознаки на основі схожості в ознаках з іншим предметом.

Умовиводами за аналогією часто користуються геологи. Схожість ландшафту місцевості, де була знайдена нафта, з ландшафтом місцевості, де йде геологорозвідка, дає змогу висловити припущення, що й у другому випадку в надрах землі є нафта. Але висновки за аналогією завжди вірогідні. Застосування аналогії часто призводить до помилкових висновків, що навіть породило афоризм: “Принцип аналогії – це такий прийом пізнання, що кульгає на обидві ноги”. Так, відомий філософ І. Кант, при порівнянні Землі та Місяця, побачив ряд спільних для цих небесних тіл ознак і на цій основі зробив припущення, що Місяць заселений. Та нині ми знаємо, що він помилився.

Виключення складає лише так звана строга аналогія. Відмітна її особливість – необхідний зв’язок ознаки, що переноситься, з ознаками схожості. Але строга аналогія являє собою сполучення аналогії з дедукцією. Припустимо, один предмет має ознаки а, b, c, d, е, інший предмет – ознаки а, b, c, d. Для того, щоб ознаку е перенести на другий предмет, треба, щоб наявність ознаки е з необхідністю логічно випливала з однієї з ознак а, b, c, d або з кількох одразу.

У всіх інших випадках аналогія буде нестрогою. Умовами, що підвищують ступінь вірогідності висновків у нестрогій аналогії, виступають:

1) схожість уподібнюваних предметів у значній кількості істотних ознак (що більше, то краще);

2) відсутність істотних відмінностей між уподібнюваними предметами;

3) великий ступінь вірогідності знання про залежність між схожими ознаками та ознакою, що переноситься.

Основні поняття

Індукція, аналогія, більший засновок, більший термін, безпосередній умовивід, висновок, дедукція, ентимема (скорочений силогізм), засновки, категоричний силогізм, менший термін, модуси фігур категоричного силогізму, наукова індукція, обернення, опосередкований умовивід, перетворення, повна індукція, протиставлення, середній термін, силогізм, строга аналогія, умовивід, умовний силогізм, фігура категоричного силогізму.

Контрольні запитання

1. Що таке судження? На які два основних види вони поділяються?

2. Яка структура простого судження?

3. Які види простих суджень ви знаєте?

4. На які види поділяються категоричні судження за якістю?

5. На які види поділяються категоричні судження за кількістю?

6. На які види поділяються категоричні судження за об’єднаною класифікацією?

7. Що таке розподіленість термінів у судженні?

8. Як розподілені терміни у судженні А?

9. Як розподілені терміни у судженні Е?

10. Як розподілені терміни у судженні І?

11. Як розподілені терміни у судженні О?

12. Що таке порівнювані й непорівнювані судження? Наведіть власні приклади тих і других.

13. Що таке сумісні судження? Які існують їх види? Наведіть власні приклади кожного відношення.

14. Що таке несумісні судження? Які існують їх види? Наведіть власні приклади кожного відношення.

15. Що таке модальність суджень?

16. Що таке істинна модальність? Які існують її види? Наведіть власні приклади кожного виду.

17. Що таке пізнавальна модальність? Які існують її види? Наведіть власні приклади кожного виду.

18. У чому різниця між судженнями можливості та проблематичними судженнями? Поясніть на прикладах.

19. Що таке кон’юнкція? Якими сполучниками вона виражається? Який символ застосовується для її позначення?

20. Що таке диз’юнкція? Яким сполучником вона виражається? Який символ застосовується для її позначення?

21. Чим відрізняються строга та нестрога диз’юнкція? Який символ застосовується для позначення строгої диз’юнкції?

22. Чим відрізняються повна та неповна диз’юнкція? Якими символами вони позначаються?

23. Що таке імплікація? Якими сполучниками вона виражається? Який символ застосовується для її позначення?

24. Що таке еквіваленція? Якими сполучниками вона виражається? Який символ застосовується для її позначення?

25. Які умови істинності кон’юнктивних суджень?

26. Які умови істинності строгої диз’юнкції?

27. Які умови істинності нестрогої диз’юнкції?

28. Які умови істинності імплікативних суджень?

29. Які умови істинності еквівалентних суджень?

30. Що таке заперечення? Які умови його істинності?

31. Що таке умовивід? З яких частин він складається?

32. Які види знання відрізняють в умовиводах?

33. На які види поділяються умовиводи за ступенем загальності висновків та засновку?

34. Яка особливість висновків, що отримуються у дедуктивних умовиводах? На які види поділяються ці умовиводи?

35. Які умовиводи за логічним квадратом ви знаєте? Наведіть свої приклади.

36. Як перетворюються відомі вам види суджень? Наведіть свої приклади.

37. Як обертаються відомі вам види суджень? Наведіть свої приклади.

38. Як протиставляються відомі вам види суджень? Наведіть свої приклади.

39. Що таке силогізм? Який його основний різновид?

40. Яка структура категоричного силогізму?

41. Як формулюється аксіома категоричного силогізму?

42. Які ви знаєте правила категоричного силогізму?

43. Що таке фігура категоричного силогізму?

44. Яка структура та правило першої фігури категоричного силогізму?

45. Яка структура та правило другої фігури категоричного силогізму?

46. Яка структура та правило третьої фігури категоричного силогізму?

47. Яка структура та правило четвертої фігури категоричного силогізму?

48. Що таке модус фігури категоричного силогізму? Чому їх кількість набагато менша теоретично можливої?

49. Що таке ентимема? Наведіть свої приклади.

50. Що таке умовний силогізм? Які його різновиди та правило?

51. Що таке індукція? Які ви знаєте її види та методи?

52. Що таке аналогія? Які ви знаєте її види та умови підвищення її достовірності?