Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Аналіз та узагальнення результатів проведених досліджень





 

Бобові зернові — горох Pisum, квасоля Phaseolus, соя Glycine max, віка Vicia, сочевиця Lens, боби Vigna та інші, дуже поширена група культурних рослин, що відносяться до родини бобових (Fabaceae або Leguminosae). Дають зерно, багате білком (у середньому 20-40% на суху речовину). У зерні деяких бобових зернових культур багато жиру, наприклад в сої до 27%, на суху речовину.

Для проведення досліджень було відібрано три основних культури, які були придбані у туркменскіх реализаторів в торгових точках м. Харкова. Це зразки квасолі, гороху та сої.

Горох (Pisum) — це однорічні трав'яні рослини зі слабкими стеблами, що в'ються. Листки перисті, закінчуються гіллястими (розгалуженими) вусиками, за допомогою яких горох чіпляється за інші поверхні. Родовою відзнакою є триреберний стовбчик у квітці, із жолобком унизу і волосинами нагорі. Горох - один з представників сімейства бобових, відомий людству з незапам'ятних часів. При розкопках древніх середземноморських селищ археологи знаходили ємності з горохом, що свідчить про те, що ця рослина і його насіння використовували в їжу багато століть тому. Користь гороху цінували високо, страви з гороху подавали імперським особам і дорогим гостям. Простий люд також харчувався гороховими стравами, відзначаючи для себе багато корисних властивостей гороху.

 

 

Рис. 2.1. Зовнішній вигляд гороху Pisum

 

Головне корисна властивість гороху, як і інших представників сімейства бобових, складається у високому вмісті білка, що містить цінні і не замінні амінокислоти (лізин, триптофан, цистеїн, метіонін). Крім білкової складової в горосі також міститься крохмаль, натуральні цукри, жири (насичені жирні кислоти), клітковина. Вітамінний ряд, представлений в горосі, містить бета-каротин, аскорбінову кислоту, вітаміни групи В, Е, Н, РР. Надзвичайно широкий і різноманітний набір мінеральних солей. Горох по праву можна назвати рекордсменом за вмістом мікро і макроелементів, в його складі міститься: калій, кальцій, натрій, магній, стронцій, олово, сірка, хлор, фосфор, йод, цинк, марганець, залізо, алюміній, молібден бор, фтор, ванадій, титан, нікель, кремній, стронцій, хром.

Такий багатий набір цінних речовин багато в чому й пояснює користь гороху для здоров'я людини. Молодий зелений горошок має антисептичні властивості, здатний виводити глистів з травного тракту, позитивно впливає на роботу серцево-судинної і кровоносної систем, допомагає прибрати набряклість. Високий вміст органічних кислот (лимонної та щавлевої) дозволяє горошку виводити з нирок пісок, що є відмінною профілактикою сечокам'яної хвороби.

Антиоксиданти (речовини зв'язують вільні радикали і перешкоджають окисленню) сприяють очищенню організму від шкідливого холестерину, знижують ризик розвитку онкопухлин, омолоджують клітини. Клітковина горошку сприяє очищенню кишечника від накопичень, шлаків, токсинів.

При вживанні горошку повною мірою проявляється і користь вітамінів групи В: нормалізується робота нервової системи, мозкова діяльність, організм отримує енергію. Горох і страви з гороху потрібно обов'язково вводити раціон дітей і підлітків, їм особливо потрібні вітаміни і мікроелементи, для успішного росту і розвитку.

Квасоля (Phaseolus) — рід рослин родини бобових. Квітколоже з чашевидним диском. Крила метеликового віночка більш-менш зрощені з човником, довга вертушка якого, а також тичинки і стовпчик спірально скручені. Біб двостулковий, між насінням з неповними перегородками з губчастої тканини. Трав'янисті рослини, частіше однорічні, більшою частиною в'юнкі, з перистим листям. Листочків — три, рідше — один. Кожен лист має прилисники. Квіти у пазушних кистях. Насіння багате легуміном і крохмалем.

 

 

Рис.2.2. Зовнішній вигляд квасолі Phaseolus.

Існує близько 150 видів квасолі в тепліших областях обох півкуль. Розводяться переважно з плодів і насіння.

Квасоля - бобова рослина з безліччю корисних властивостей і багатющою історією, яка налічує сім тисяч років. До нас вона прийшла з Південної Америки. Квасоля була дуже популярна в стародавньому Єгипті та Китаї. У ті часи використання квасолі було досить широко. Крім того, що її вживали в їжу, в Стародавньому Римі її використовували для виготовлення білил і пудри. Найбільш сприятливий клімат для вирощування квасолі - теплий. Саме тому в основному вона виростає на узбережжі Чорного моря, в Південній Америці, Китаї та Європі.

Склад квасолі: пектин, жири, білки, клітковина, вуглеводи, вода. Мікроелементи: фтор, залізо, молібден, йод, марганець, мідь, цинк, кобальт. Макроелементи: фосфор, калій, кальцій, магній, натрій.

Квасоля дуже багата на вітамін С (набагато більше ніж в персиках, сливах або абрикосах), а так само є наступні вітаміни: РР, В1, В2, В3, В6, Е. Одна чверть всіх речовин, що входять до складу квасолі - це білок. За вмістом білка вона поступається тільки м'ясу.

Квасоля відноситься до дієтичних і лікувальним продуктам завдяки масі корисних речовин, що входять до її складу. Вона рекомендується тим, хто страждає гіпертонією, атеросклерозом, і іншими захворюваннями серця і судин. Також вона незамінна для людей з ослабленою і проблемної нервовою системою. Тим, хто переніс важкі захворювання, квасоля допоможе відновити сили і якомога швидше реабілітуватися. Користь, яку квасоля приносить травленню, не обмежується її дієтичними властивостями, вона регулює і відновлює порушений обмін речовин.

Квасоля містить речовину аргінін, вона синтезує сечовину і бере участь в азотообменних процесах, тим самим знижуючи рівень цукру в крові. Саме ця властивість квасолі робить її незамінним лікуванням для хворих на цукровий діабет.

Кожна речовина, що входить до складу квасолі виконує свою особливу функцію. Наприклад, залізо формує еритроцити, збагачує клітини киснем і зміцнює імунітет організму. Мідь сприяє процесам формування гемоглобіну і адреналіну. Сірка корисна для кишечника, при захворюваннях шкіри, хвороби бронхів і при ревматизмі. Цинк регулює обмін вуглеводів.

Соя (Glycine max Moench.) — однорічна трав'яниста культурна рослина родини бобових, зовні подібна до квасолі, одна з найдавніших їстівних культур. Походить з Південно-східної Азії, поширена у Китаї, Індонезії, Японії, США, Австралії, Кореї.

Соя - ідеальний продукт для вегетаріанця, оскільки на 40% вона складається з білків, за якостями не поступаються білків тваринного походження. Соя містить безліч корисних мінеральних елементів: калій, фосфор, кальцій, магній, натрій; заліза в ній в 7 разів більше, ніж в пшеничному хлібі. Вітаміни В, D і E перешкоджають старінню, а ненасичені жирні кислоти призупиняють ріст ракових клітин.

 

 

Рис. 2.3. Зовнішній вид сої Glycine max

 

Соя містить значну кількість цукрів - рафінозі і стахиоза, які біфідобактерії використовують як джерело поживних речовин. Зі збільшенням числа біфідобактерій зменшується ризик захворювання на рак і дисбактеріозом, зменшується кількість шкідливих бактерій, в цілому збільшується тривалість життя.

Насіння сої містить 35—45% білків, 17—25% жиру, 1—2% лецитину, 5—6% зольних речовин і вітамінів. З насіння виробляють борошно, олію, крупи, соєве молоко, сурогат кави тощо. З зелених бобів — різноманітні страви, консерви. Використовують також на корм худобі. Крім того, жом використовується для виробництва біопалива.

При оцінці забруднення рослинної продукції за вихідний критерій використано ГДК окремих важких металів.

Вміст важких металів у квасолі, сої та горосі (мг/кг) в порівнянні з ГДК наведено в таблиці 2.2.

 

Таблиця 2.1

 

Вміст хімічних елементів у зразках бобових рослин (мг/кг) в порівнянні з ГДК

Елемент   Fe Mn Zn Cu Ni Pb Co Cr Cd
Квасоля   44,6 2,35 4,45 1,78 1,66 0,51 3,7 1,35 0,15
Соя   19,6 2,0 3,24 1,96 1,78 0,44 1,8 1,31 0,14
Горох   20,6 3,1 4,0 2,14 2,7 0,48 2,1 1,4 0,12
  ГДК   50,0   20,0 10,0 5,0 0,5 0,5 1,0 0,2 0,03
                     

 

Порівняємо вміст хімічних елементів у бобових рослинах разного виду.

 

Рис. 2.4. Порівняння вмісту хімічних елементів у бобових рослинах, мг/кг

 

Рис. 2.5. Порівняння вмісту хімічних елементів у бобових рослинах, мг/кг

 

Аналіз результатів зразків бобових рослин показав, що усі вони мають перевищення ГДК по нікелю, кобальту, хрому та кадмію (від 2 до 8 разів).

Значний вміст заліза спостерігається у квасолі, але ГДК не перевищує.

Вміст свинцю у зразках близький до ГДК.

 

Далі проаналізуемо відсотковий вміст хімічних елементів, що досліджувалися у зразках бобових рослин. Відсотковий вміст металів більш наглядно покажуть кругові діаграми (Рис. 2.6, 2.7, 2.8).

 

 

Рис. 2.6. Відсотковий вміст хімічних елементів у зразках сої

 

 

Рис. 2.7. Відсотковий вміст хімічних елементів у зразках квасолі

 

У плодах квасолі залізо становить майже 74 % від загального вмісту металів, що досліджувалися. Найменьший відсотковий вміст мають кадмій та свинець.

 

Рис. 2.8. Відсотковий вміст хімічних елементів у зразках гороху

 

Розгянувши вміст важких металів у горосі, зазначимо, що у цих плодах також максимальна кількість заліза, і мінімальна – кадмію та свинцю.

Аналіз вмісту хімічних елементів у різних зразках зернобобових рослин показує, що має місце практично однаковий відсотковий розподіл хімічних елементів. Але спостерігаючи сумарний вміст всіх досліджуваних хімічних елементів можна зробити висновки, що найбільший їх вміст має квасоля (60,55 мг/кг), на другому місті стоїть горох (36,64 мг/кг), на останньому місці – соя (32,27 мг/кг).

 

Зразки зернобобових культур
Мг/кг

 

 

Рис. 2.9. Сумарний вміст хімічних елементів у рослинних зразках зернобобових культур

Отримані результати дали можливість побудувати акумулятивні ряди концентрацій хімічних елементів у різних зразках бобових культур, які, у свою чергу демонструють пріоритетність їх накопичення.

Таким чином, акумулятивні ряди накопичення важких металів мають такий вигляд (мг/кг).

· для квасолі:

Fe (44,6) > Zn (4,45) > Co (3,7) >Mn (2,35) > Cu (1,78) > Ni (1,66) > Cr (1,35) > Pb (0,51) > Cd (0,15)

· для сої:

Fe (19,6) > Zn (3,24) >Mn (2,0) > Cu (1,96) > Co (1,8) > Ni (1,78) > Cr (1,31) > Pb (0,44) > Cd (0,14).

· для гороху:

Fe (20,6) > Zn (4,0) > Mn (3,1) > Ni (2,7) > Cu (2,14) > Co (2,1) > Cr (1,4) > Pb (0,48) > Cd (0,12).

Таким чином, з аналізу акумулятивних рядів бачимо, що пріоритетними елементами для усіх досліджуваних зразків є залізо та цинк. Найменшу концентрацію мають свинець та кадмій.

Коливання концентрації важких металів в окремих видах зернобобових культур пояснюється особливостями анатомічної будови, екологічного стану району, агротехнічними заходами під час вирощування овочів, плодів в окремих господарствах, специфічними особливостями, у тому числі рухомістю в ґрунті, рослинах окремих токсичних елементів і речовин, до складу яких вони входять.

 


Date: 2015-06-06; view: 674; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию